Сторони в судовому процесі, їх права та обов'язки

 
 
 

  Сторони в судовому процесі, їх права та обов'язки.

  (Варіант  №7) 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

  План

  Вступ

1. Поняття та порядок судового засідання
2. Сторони в судовому процесі
3. Права та обов’язки сторін

Висновок 

Список  використаних джерел. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

  Вступ 

  Під судовим процесом ми розуміємо етап, що охоплює дії, які здійснюються під час господарського судочинства  після порушення провадження  у справі i до прийняття судом  рішення.

  Судовий процес у господарських судах  першої інстанції здійснюється переважно шляхом розгляду справи у судових засіданнях.

  У таких засіданнях беруть участь суддя (або троє суддів, якщо розглядається  складна справа), сторони та інші учасники процесу.

  Порядок проведення судового засідання у  господарських судах не є жорстко  формалізованим. Під час судового засідання у господарських судах не вимагається строго дотримуватися тих чи інших процедур, тому навряд чи у Вас виникнуть значні труднощі на цьому етапі.

  Незважаючи  на те, що формально порядок проведення судових засідань у господарських судах законодавством чітко не описано, за час роботи арбітражних (нині – господарських) судів склалася певна практика їх проведення. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

  Поняття та порядок судового засідання. 

  Судове  засідання починається з того, що суддя визначає порядок ведення засідання та оголошує склад господарського суду. Далі суддя представляє сторони та роз’яснює їм та іншим учасникам судового процесу їхні права та обов’язки.

  Далі  слово надається сторонам для  того, щоб вони представили свої позовні вимоги та пояснили суть аргументів, на пiдставi яких вони висуваються.

  Отже, перше, що Вам доведеться зробити  під час судового засідання –  виступити з “презентацією” своєї позиції.

  Під час такого виступу Вам необхідно  чітко i бажано коротко пояснити:

  •в  чому полягає суть спору (внаслiдок яких дій відповідача він виник);

  •якi Ваші права або законні інтереси та яким чином порушуються;

    на чому базується Ваша мотивація;

  •якi вимоги Ви висуваєте.

  Все це міститься у позовній заяві. Тому дуже часто виступ позивача зводиться  до банального зчитування її змісту.

  Під час першого виступу зовсім не обов’язково наводити всі аргументи. Це не останнє Ваше слово у судовому засiданнi, у Вас буде ще достатньо  можливостей для їх висловлення.

  Після Вашого виступу слово передається  вiдповiдачу, який аналогічним чином висловлює свою позицію.

  Далі  слово може бути надано третім особам, після чого сторонам задасть питання  суддя, а вже згодом починаються судові дебати.

  Вашою головною метою під час дебатів є:

  доведення своїх аргументів;

  заперечення аргументів іншої сторони.

  Під час дебатів Ви можете наводити будь-які  аргументи на свою користь, вивчати i досліджувати документи та інші докази, а також звертатися за згодою суду до всіх учасників судового процесу із запитаннями.

  Головні запитання бажано підготувати завчасно на пiдставi вивчення відзиву відповідача (за наявності). Не покладайтеся лише на імпровізацію.

  Відповіді на поставлень Вам запитання давайте  коротко, але чітко. Якщо вони будуть перетворюватися на довгий монолог, суд може не зрозуміти суто, що не піде Вам на користь. Не треба намагатися дати вiдповiдь “з льоту ” – не бійтеся звертатися до документів, це не заборонено.

  Після дебатів суд надає сторонам останнє  слово, в якому вони підбивають підсумки сказаному під час судового засідання i роблять вiдповiднi висновки.

  Після цього суд оцінює сказане сторонами  та приймає рішення. Як правило, для  цього оголошується перерва у судовому засiданнi.

  Ви  також можете:

  заявляти  клопотання;

  заявляти  відводи;

  подавати  суду уточнення до позовної заяви (письмово);

  подавати  нові докази та документи, що підтверджують  Ваші аргументи.

  Якщо  під час розгляду справи Ви змінили  свою позицію, немає потреби в  доведенні справи до кінця. В такому випадку Ви можете:

  відмовитися від позову;

  визнати позов (якщо Ви виступаєте в ролі відповідача);

  укласти мирову угоду.

  Для цього Вам необхідно скласти  письмову заяву, адресовану господарському суду, в якій слід зазначити прийняте Вами рішення. Заяву про відмову  від позову або про визнання позову підписуєте Ви особисто чи Ваш представник. Заяву про укладення мирової угоди підписують обидві сторони.

  Перед тим, як прийняти відмову, господарський  суд роз’яснює сторонам наслідки вiдповiдних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін.

  Про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.

  Рішення про відмову від позову, визнання позову та про укладання мирової  угоди слід приймати помірковано.

  Річ у тім, що у випадках припинення провадження  у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет i з тих самих підстав не допускається.

  Тобто, прийнявши одне з наведених вище рішень, Ви втратите можливість на повторне звернення до суду з того ж предмету спору.

  З 28 червня 2002 року набрали чинності положення, згідно з якими під час ведення  судового засідання, а також під  час огляду та дослідження письмових  або речових доказів у мiсцi їх знаходження, складається протокол.

  У протоколі занотовуються всі  процесуальні дії, що здійснювалися  під час судового засідання, а  також інші відомості. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

  Сторони в судовому процесі 

  Сторонами в судовому процесі — позивачами і відповідачами — можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.

  Позивачами  є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного  законом інтересу.

  Відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.

    Для того, щоб господарський суд  прийняв справу до свого провадження,  розглянув її та ухвалив рішення,  необхідно, щоб заінтересована  особа реалізувала своє право  шляхом звернення до суду за захистом порушеного, невизнаного чи оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу. Заінтересовані особи, між якими виник спір, що переданий на розгляд господарського суду, називаються сторонами. Вони є головними особами, які беруть участь у справі, адже без них неможливий сам процес. Сторони мають у справі, що передана на розгляд господарського суду, особистий юридичний інтерес, який може бути протилежним за матеріальним (визначається спірними цивільними, господарськими, іншими матеріальними правовідносинами) і процесуальним (наслідками розв'язання матеріально-правового спору, одержання певного за змістом рішення суду) характерами.

    Сторонами у господарському процесі  є позивач і відповідач. Позивач  — особа, на захист суб'єктивних  прав і охоронюваних законом інтересів якої відкривається господарська справа у суді та розпочинається господарський процес. Відповідач — особа, яка за заявою позивача притягується до відповідальності за порушення чи оспорювання його права і охоронюваного законом інтересу. Однак коментована стаття не містить нормативного визначення сторін, зазначаючи лише, що сторонами у судовому процесі — позивачами і відповідачами — можуть бути підприємства та організації, зазначені у ст. 1 цього Кодексу, відповідно до якої право на звернення до господарського суду (а отже, і бути стороною у судовому процесі) мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, у тому числі іноземні, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.

    У зв'язку з цим можна дійти  висновку, що законодавець визначає  три групи сторін: 1) підприємства  та організації незалежно від  форм власності, які мають статус  юридичної особи, у тому числі  іноземні; 2) громадяни, що здійснюють підприємницьку діяльність; 3) державні та інші органи, що не є суб'єктами господарювання і звертаються до суду за захистом не власних прав, а державних інтересів. Слід зазначити, що правове становище зазначених органів у господарському процесі має відрізнятися від тих осіб, які виступають на захист своїх інтересів, однак з цього ще не випливає, що зазначені державні та інші органи мають звертатися до суду не з позовною заявою, а просто із заявою, адже вони є учасниками позовного провадження.

    Сторони є головними учасниками  судового процесу, оскільки вони, як і всі особи, що беруть  участь у справі, мають юридичну  заінтересованість, специфічність  якої зумовлена тим, що стосується  їх особистої сфери, оскільки  саме сторони є суб'єктами спірних матеріальних правовідносин. Отже, позивач і відповідач заінтересовані як в участі у судовому процесі, так і в сприятливому матеріально-правовому результаті. Це зумовлено думкою позивача, що його права порушені чи є спірними, тому він домагається задоволення позову, вирішення господарського спору на свою користь, а відповідач заперечує проти задоволення позову, домагається прийняття рішення про відмову у позові. У зв'язку з цим сторони відрізняються від інших учасників судового процесу, насамперед, господарський суд ще до прийняття рішення вважає сторони суб'єктами спірних правовідносин. Саме зв'язок з допроцесуальними правовідносинами і надає сторонам ознак позивача чи відповідача.

    Сторони у господарському процесі  характеризуються такими основними ознаками: 1) ними є особи, між якими виник спір про право; 2) вони ведуть процес у справі від свого імені; 3) з приводу їх справи ухвалюється господарським судом рішення; 4) на них поширюються усі правові наслідки законної сили судового рішення; 5) вони несуть судові витрати; 6) їх правосуб'єктність допускає процесуальне правонаступ-ництво тощо. Процесуально-правове становище сторін визначається принципом рівності їх перед законом і судом (ст. 4-2 цього Кодексу). 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

  Права та обов'язки сторін 

  Сторони користуються рівними процесуальними правами.

    Сторони мають право знайомитися  з матеріалами справи, робити  з них витяги, знімати копії,  брати участь в господарських  засіданнях, подавати докази, брати  участь у дослідженні доказів,  заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим Кодексом порядку, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом.

    Сторони зобов'язані добросовісно  користуватися належними їм процесуальними  правами, виявляти взаємну повагу  до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.