Інтелектуальна власність

Дата добавления: 27 Февраля 2013 в 23:04
Автор: a********@mail.ru
Тип работы: реферат
Скачать полностью (724.12 Кб)
Работа содержит 1 файл
Скачать  Открыть 

INDZ.doc

  —  840.00 Кб

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Тернопільський національний педагогічний університет

імені Володимира Гнатюка

Інженерно-педагогічний факультет

 

 

 

 

 

 

ІНДЗ

з курсу:

Інтелектуальна власність

 

 

 

 

Виконав:

студент групи ІПФ-53

Чверенчук І. І

 

           Перевірив:

      Ящик О. Б.

 

 

 

 

Тернопіль–2011

Зміст

1. Теоретичне питання  ІНДЗ.

2. Оформлення матеріалів  заявки на одержання патенту  України на винаходи і корисні  моделі.

   2.1 Заява на  видачу патенту України на  винахід (корисну модель) за встановленою формою відповідно до наказу МОН №22 від 22.01.2001.

   2.2 Опис винаходу (корисної моделі).

   2.3 Формула винаходу (корисної моделі).

   2.4 Креслення.

   2.5 Реферат винаходу (корисної моделі).

3. Оформлення матеріалів  заявки на одержання патенту України на промислові зразки.

   3.1 Заява про  видачу патенту на промисловий  зразок за встановленою формою, відповідно до наказу МОН №110 від 18.02.2002.

   3.2 Опис промислового  зразка.

   3.3 Комплект зображень  виробу.

4. Оформлення матеріалів заявки на одержання свідоцтва України на знак для товарів і послуг (торговельну марку).

   4.1 Заяву про  реєстрацію знаку за встановленою  формою, відповідно до додатку  1 наказу МОН №72 від 20.08.97.

   4.2 Зображення  знаку, що заявляється.

5. Оформлення матеріалів заявки на одержання свідоцтва на об’єкт авторського права і суміжних прав.

   5.1 Заяву про  реєстрацію авторського права  на твір за встановленою формою, відповідно до постанови КМУ  №1756 від 27.12.2001.

   5.2 Примірник твору  в друкованій формі.

 

1. Строки та особливості  дії авторського права. Перехід  творів у спадщину, суспільне  надбання.

Закон України «Про авторське право  і суміжні права» від 23.12.93 № 3792-12

     Стаття 28. Строк дії авторського права

     1. Авторське право  на твір виникає внаслідок факту його створення і починає діяти від дня створення твору.

     2. Авторське право  діє протягом усього життя  автора і 70 років після  його  смерті, крім випадків, передбачених  цією статтею. 

     3. Для творів, оприлюднених  анонімно або під псевдонімом, строк дії авторського права закінчується через 70 років після того, як твір було оприлюднено. Якщо взятий автором псевдонім не викликає сумніву щодо особи автора або якщо авторство твору, оприлюдненого анонімно або під псевдонімом, розкривається не пізніше ніж через 70 років після оприлюднення твору, застосовується строк, передбачений частиною другою цієї статті.

     4. Авторське право  на твори, створені у співавторстві,  діє протягом життя співавторів  і 70 років після смерті останнього співавтора.

     5. У разі, коли весь  твір публікується (оприлюднюється) не водночас, а послідовно у  часі томами, частинами, випусками,  серіями тощо, строк дії авторського  права визначається окремо для  кожної опублікованої (оприлюдненої) частини твору.

     6. Авторське право  на твори посмертно реабілітованих  авторів діє протягом 70 років  після їх реабілітації.

     7. Авторське право  на твір, вперше опублікований  протягом 30 років після смерті  автора, діє протягом 70 років від  дати його правомірного опублікування.

     8. Будь-яка особа,  яка після закінчення строку  охорони авторського права по  відношенню до неоприлюдненого  твору вперше його оприлюднює, користується захистом, що є рівноцінним  захисту майнових прав автора. Строк охорони цих прав становить 25 років від часу, коли твір був вперше оприлюднений.

     9. Строк дії авторського  права після смерті автора  і строки, встановлені частинами  третьою - сьомою цієї статті, починаються від дня смерті  автора чи з дня настання  подій, передбачених у зазначених частинах, але відліковуються з 1 січня року, наступного за роком смерті чи роком, в якому відбулася зазначена подія. (Частина дев'ята статті 28 в редакції Закону N 850-IV ( 850-15 ) від 22.05.2003 )

     10. Особисті немайнові  права автора, передбачені статтею 14 цього Закону, охороняються безстроково.

     Стаття 29. Перехід авторського права у спадщину

     1. Майнові права авторів  та інших осіб, які  мають  виключне авторське право, переходять  у спадщину. Не переходять у  спадщину особисті немайнові  права автора.

     2. Спадкоємці мають  право захищати авторство на  твір і протидіяти перекрученню, спотворенню чи іншій зміні  твору, а також будь-якому іншому  посяганню на твір,  що може  завдати шкоди честі та репутації  автора.

     Стаття 30. Перехід творів у суспільне надбання

     1. Закінчення строку  дії авторського права на твори  означає їх перехід у суспільне  надбання.

     2. Твори, які стали  суспільним надбанням, можуть  вільно, без  виплати авторської винагороди, використовуватися будь-якою особою, за умови дотримання особистих немайнових прав автора, передбачених статтею 14 цього Закону.

     3. Кабінетом Міністрів  України можуть встановлюватися  спеціальні відрахування до фондів  творчих спілок України за  використання на  території України  творів, які стали суспільним надбанням.

 

2.2. Опис винаходу (корисної моделі).

Електронно-променевий дисплей

Сьогодні найпоширеніший тип моніторів – це CRT (Cathode Ray Tube (катодно-променева трубка)) монітори. Іноді CRT розшифровується і як Cathode Ray Terminal, що відповідає вже не самій трубці, а пристрою, на ній заснованому.

Найважливішим елементом монітора є кінескоп, який зветься також електронно-променевою трубкою.

         Кінескоп складається з герметичної скляної трубки, усередині якої вакуум. Один з кінців трубки вузький і довгий – це горловина, а інший – широкий і досить плаский – це екран. Із фронтальної сторони внутрішня частина скла трубки покрита люмінофором (luminophor). Як люмінофори для кольорових CRT використовуються сполуки на основі рідкоземельних металів – іттрія, ербію та ін.

        Для створення зображення в CRT-моніторі використовується електронна гармата, звідки під дією сильного електростатичного поля виходить потік електронів. Крізь металеву маску або ґрати вони потрапляють на внутрішню поверхню скляного екрана монітора, покриту різнобарвними люмінофорними крапками.

Конструкція CRT-моніторів

        Потік електронів (промінь) може відхилятися у вертикальній і горизонтальній площині, що забезпечує послідовне влучення його на все поле екрана. Відхилення променя відбувається за допомогою відхиляючої системи. Відхиляючі системи розділяються на сідлоподібно-тороїдальні та сідлоподібні. Останні більш поширені, оскільки створюють знижений рівень випромінювання. Відхиляюча системи складається з декількох котушок індуктивності, розміщених у горловини кінескопа. За допомогою змінного магнітного поля дві котушки створюють відхилення пучка електронів у горизонтальній площині, а інші дві – у вертикальній.

          Зміна магнітного поля виникає під дією змінного струму, що протікає через котушки й змінюється за пилкоподібним законом у часі, при цьому котушки надають променю потрібний напрямок. Суцільні лінії – це активний хід променя, пунктир – зворотний.

Розгорнення променів на екрані CRT

    Частота переходу на нову лінію називається частотою горизонтального (або рядкового) розгорнення. Частота переходу з нижнього правого кута в лівий верхній називається частотою вертикального (або кадрового) розгорнення.

      Після  відхиляючої системи потік електронів на шляху до фронтальної частини трубки проходить через модулятор інтенсивності та прискорювальну систему, що працюють за принципом різності потенціалів. Внаслідок цього електрони здобувають більшу енергію, частина з якої витрачається на світіння люмінофора.

      Електрони  потрапляють на люмінофорний  шар, після чого енергія електронів  перетворюється на світло, тобто  потік електронів змушує крапки  люмінофора світитися. Ці світлові  крапки люмінофора формують зображення, що ви бачите на вашому моніторі. Як правило, у кольоровому CRT моніторі використовується три електронні гармати, на відміну від однієї гармати, застосовуваної в монохромних моніторах, які зараз практично не виробляються. Відомо, що око людини реагує на основні кольори: червоний (Red), зелений (Green) і синій (Blue) та на їхні комбінації, які створюють нескінченну кількість кольорів.

       Люмінофорний  шар, що покриває фронтальну  частину електронно-променевої трубки, складається з трьох типів  різнобарвних часток, чиї кольори  відповідають основним кольорам RGB (звідси й назва групи з люмінофорних елементів – тріади). Люмінофор починає світитися, як було сказано вище, під впливом прискорених електронів, які створюються трьома електронними гарматами. Кожна з трьох гармат відповідає одному з основних кольорів і посилає пучок електронів на різні люмінофорні частки, чиє світіння основними кольорами з різною інтенсивністю комбінується та внаслідок чого формується зображення з необхідним кольором. Наприклад, якщо активувати червоні, зелені й синю люмінофорні частки, то їхня комбінація сформує білий колір.

        Для управління CRT необхідна управляюча  електроніка, якість якої багато  в чому визначає і якість  монітора. До речі, саме поняття  як управляюча електроніка, створювана  різними виробниками, є одним із критеріїв, що визначають різницю між моніторами з однаковою CRT. Отже, кожна гармата випромінює електронний промінь (або потік, або пучок), що впливає на люмінофорні елементи різного кольору (зеленого, червоного або синього).

Зрозуміло, що електронний промінь, призначений для червоних люмінофорних елементів, не має впливати на люмінофор зеленого або синього кольорів. Щоб досягти такої дії, використовується спеціальна маска, чия структура залежить від типу кінескопів від різних виробників, що забезпечує дискретність (растровість) зображення.

CRT можна розбити на два класи  – трипроменеві з дельтоподібним  розташуванням електронних гармат  і з планарним розташуванням  електронних гармат. У цих трубках  застосовуються щілинні й тіньові  маски, хоча вірніше сказати, що вони всі тіньові. При цьому трубки із планарним розташуванням електронних гармат ще називають кінескопами із самосвідомістю променів, тому що вплив магнітного поля Землі на три планарно розташованих променя практично однаковий і при зміні положення трубки відносно поля Землі не потрібно робити додаткові регулювання.

 

 

 

 

Проректор з наукової роботи       Буяк Б.Б.

 

2.3 Формула винаходу (корисної моделі).

      У цей час всі  вироблені Sony CRT-монітори мають плоску зовнішню поверхню екрана (навіть моделі з діагоналлю 15»). Технологія, використана Sony у своїх моніторах, розробляється компанією вже понад тридцять років, і не буде перебільшенням сказати, що вона здобула всесвітню популярність. Усе почалося в 1968 р., коли була винайдена технологія Trinitron. У 1982 р. Sony випустила перший комп'ютерний дисплей, у якому була застосована CRT Trinitron. У 1998 р. компанія представила перший монітор із плоскою поверхнею екрана, виконаний за технологією FD Trinitron.

        CRT Trinitron, які всім добре відомі по побутових телевізорах, відрізнялися від звичайних тим, що мали не сферичну поверхню екрана, а циліндричну. Зупинимося на цікавих моментах, що відрізняють технологію FD Trinitron. Насамперед це високий рівень роздільної здатності. Щоб досягти високої роздільної здатності, необхідна наявність трьох складових – дуже тонкої екранної маски, мінімального діаметра електронного променя й безпомилкового позіціонування цього променя на всій поверхні екрана. Таке завдання приховує у собі чимало труднощів. Наприклад, зменшення діаметра електронного променя викликає зниження яскравості зображення. Щоб компенсувати втрати в яскравості, потрібно збільшити потужність електрон-ного променя, але це веде до скорочення терміну служби люмінофорного покриття й катода самої електронної гармати, що служить джерелом електронів.

         В FD Trinitron застосована конструкція електронної  гармати за назвою SAGIC (Small Aperture G1 with Impregnated Cathode). У ній використовується  звичний барієвий катод, але  збагачений вольфрамом, що дозволяє продовжити термін служби CRT. Крім того, діаметр фільтруючого отвору в першому елементі ґрат електронної гармати G1 зменшений до 0,3 мм порівняно зі звичайними 0,4 мм, що дозволяє одержувати на виході тонкіший електронний промінь.

     Як екранну маску Sony використовує апертурні ґрати із кроком 0,22–0,28 мм (Цей показник змінюється не тільки в залежності від моделі монітора. У самому моніторі крок маски може бути різним у центрі й на периферійних ділянках). Застосування апертурних ґрат замість тіньової маски дозволяє збільшити кількість електронів, що досягають поверхні люмінофорного покриття, а це дає чистішу, краще сфальцьовану та яскраву картинку. Крім того, в електронній гарматі застосовані спеціальні системи фокусування: DQL (Dynamic Quadropole Lens), MALS (Multi Astigmatism Lens System) і EFEAL (Extended Field Elliptical Aperture Lens). Вони дозволяють одержувати тонку й відмінно сфальцьовану пляму електронного променя в будь-якому місці екрана.

Страницы:123следующая →
Описание работы
Сьогодні найпоширеніший тип моніторів – це CRT (Cathode Ray Tube (катодно-променева трубка)) монітори. Іноді CRT розшифровується і як Cathode Ray Terminal, що відповідає вже не самій трубці, а пристрою, на ній заснованому.
Найважливішим елементом монітора є кінескоп, який зветься також електронно-променевою трубкою.
Содержание
1. Теоретичне питання ІНДЗ.
2. Оформлення матеріалів заявки на одержання патенту України на винаходи і корисні моделі.
2.1 Заява на видачу патенту України на винахід (корисну модель) за встановленою формою відповідно до наказу МОН №22 від 22.01.2001.
2.2 Опис винаходу (корисної моделі).
2.3 Формула винаходу (корисної моделі).
2.4 Креслення.
2.5 Реферат винаходу (корисної моделі).
3. Оформлення матеріалів заявки на одержання патенту України на промислові зразки.
3.1 Заява про видачу патенту на промисловий зразок за встановленою формою, відповідно до наказу МОН №110 від 18.02.2002.
3.2 Опис промислового зразка.
3.3 Комплект зображень виробу.
4. Оформлення матеріалів заявки на одержання свідоцтва України на знак для товарів і послуг (торговельну марку).
4.1 Заяву про реєстрацію знаку за встановленою формою, відповідно до додатку 1 наказу МОН №72 від 20.08.97.
4.2 Зображення знаку, що заявляється.
5. Оформлення матеріалів заявки на одержання свідоцтва на об’єкт авторського права і суміжних прав.
5.1 Заяву про реєстрацію авторського права на твір за встановленою формою, відповідно до постанови КМУ №1756 від 27.12.2001.
5.2 Примірник твору в друкованій формі.