Інтелектуальна власність як право на результати творчої діяльності людини

Дата добавления: 22 Ноября 2012 в 20:23
Автор: o*******@mail.ru
Тип работы: курс лекций
Скачать полностью (98.59 Кб)
Работа содержит 1 файл
Скачать  Открыть 

Основи _нтелектуальної власност_(Цибульов П.М.2005).doc

  —  337.00 Кб

Основи інтелектуальної  власності. (Цибульов П.М. – К., 2005) 
  

1. ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ ЯК ПРАВО НА РЕЗУЛЬТАТИ ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ 
    1.1 Поняття інтелектуальної власності        

1.1.1 Інтелектуальна власність як  результат творчої діяльності       

1.1.2 Інтелектуальна власність  як право   

1.2 Еволюція інтелектуальної власності 
        1.2.1 Еволюція промислової власності 
        1.2.2. Еволюція авторського права і суміжних прав   

1.3 Місце і роль інтелектуальної  власності в економічному і соціальному розвитку держави 
        1.3.1 Соціально-економічні стратегії в країнах світового товариства 
        1.3.2 Роль промислової власності у економічному розвитку       

1.3.3 Авторське право і розвиток  культури 

 

2. СИСТЕМА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ 
    2.1 Об'єкти права інтелектуальної власності 
        2.1.1 Класифікація об'єктів права інтелектуальної власності 
        2.1.2 Об'єкти промислової власності       

2.1.3 Нетрадиційні об'єкти інтелектуальної  власності       

2.1.4 Об'єкти авторського права і суміжних прав   

2.2 Суб'єкти права інтелектуальної  власності   

2.3 Система законодавства України  про інтелектуальну власність   

2.4 Державна система правової  охорони інтелектуальної власності    

2.5 Міжнародна система інтелектуальної  власності   

 

3. ОХОРОНА ПРАВА НА ОБ'ЄКТИ  ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ 
    3.1 Мета і принципи правової охорони 
    3.2 Охорона прав на об'єкти промислової власності   

3.3 Охорона прав на нетрадиційні  об'єкти інтелектуальної власності    

3.4 Охорона об'єктів авторського права і суміжних прав 
        3.4.1 Джерела права       

3.4.2 Охорона об'єктів авторського  права 
        3.4.3 Охорона об'єктів суміжних прав   

3.5 Охорона прав на об'єкти  інтелектуальної власності за  кордоном 
        3.5.1 Охорона прав на об'єкти промислової власності       

3.5.2 Охорона прав на об'єкти  авторського права і суміжних  прав 

 

4 ЕКОНОМІКА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ 
    4.1 Права на об'єкти інтелектуальної власності як товар 
        4.1.1 Особливості права інтелектуальної власності як товару       

4.1.2 Інтелектуальна власність як  нематеріальний актив   

4.2 Комерціалізація прав на об'єкти  інтелектуальної власності 
        4.2.1 Мета і основні способи комерціалізації        

4.2.2 Використання об'єктів права  інтелектуальної власності у власному виробництві       

4.2.3 Внесення інтелектуальної власності  до статутного капіталу підприємства        

4.2.4 Передача прав на об'єкти  інтелектуальної власності   

4.3 Оцінка вартості прав на  об'єкти інтелектуальної власності 
        4.3.1 Цілі оцінки прав       

4.3.2 Підходи до оцінки       

4.3.3 Методи оцінки   

4.4 Управління правами інтелектуальної  власності 
        4.4.1 Життєвий цикл об'єкта інтелектуальної власності       

4.4.2 Управління об'єктом інтелектуальної  власності на етапі його створення        

4.4.3 Управління об'єктом інтелектуальної  власності на етапі набуття  прав       

4.4.4 Управління об'єктом інтелектуальної  власності на етапі використання  прав       

4.4.5 Управління об'єктом інтелектуальної  власності на етапі захисту прав        

4.4.6 Управління об'єктом інтелектуальної  власності на етапі утилізації  

 

5 ЗАХИСТ ПРАВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ  ВЛАСНОСТІ 
    5.1 Система захисту прав інтелектуальної власності та її призначення   

5.2 Дії, що визнаються порушенням  права інтелектуальної власності   

5.3 Категорії спорів   

5.4 Форми, порядки та способи  захисту права інтелектуальної  власності   

5.5 Способи захисту права інтелектуальної  власності 
        5.5.1 Адміністративно-правовий спосіб захисту прав       

5.5.2 Цивільно-правовий спосіб захисту прав       

5.5.3 Кримінальна відповідальність  за порушення прав   

5.6 Захист прав інтелектуальної  власності в рамках угоди TRIPS

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА  ВЛАСНІСТЬ ЯК ПРАВО НА РЕЗУЛЬТАТИ  ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ

1.1 Поняття  інтелектуальної власності

1.1.1 Інтелектуальна  власність як результат творчої  діяльності

Інтелектуальна  власність у широкому розумінні  означає закріплені законом права  на результати інтелектуальної діяльності у виробничій, науковій, літературній і художній областях.

Інтелектуальна  діяльність - це творча діяльність, а  творчість - це цілеспрямована розумова робота людини, результатом якої є  щось якісно нове, що відрізняється  неповторністю, оригінальністю, унікальністю. Чим вищий інтелектуальний потенціал індивідуума, тим цінніші результати його творчої діяльності - інтелектуальна власність.

Для людини характерні два види творчості - художня і  технічна. Результатом художньої  творчості є літературні і  художні твори. Результатом технічної  творчості - винаходи, торговельні марки, комерційні таємниці тощо.

Результати  художньої творчості використовуються в гуманітарній сфері для збагачення внутрішнього світу людини, формування його світогляду. Результати ж технічної  творчості застосовуються переважно у сфері виробництва товарів і надання послуг. Вони сприяють підвищенню технічного рівня суспільного виробництва, його ефективності, забезпечують конкурентоспроможність вироблених товарів і послуг.

За сформованою  історичною традицією результати технічної творчості називають об'єктами права промислової власності, або "промисловою власністю". Поняття "промислова власність" іноді помилково ототожнюється з матеріальними об'єктами промисловості - будинками, спорудами, устаткуванням. Однак це не так. Промислова власність - це вид інтелектуальної власності. Слово "промислова" у цьому словосполученні закріпилося, очевидно, у результаті того, що вона застосовується, головним чином, у промисловості, що є сектором економіки, зацікавленим в ній.

Підкреслимо, що під інтелектуальною власністю розуміють не результат інтелектуальної діяльності людини як такий, а право на цей результат. На відміну від матеріальних об'єктів, тобто таких, що можна відчути на дотик, наприклад, книги, автомобіль, право не можна відчути на дотик. Отже, інтелектуальна власність є нематеріальним об'єктом.

З цього випливає низка важливих наслідків. Наприклад, на відміну від матеріальних об'єктів, інтелектуальною власністю, у багатьох випадках, заволодіти набагато легше. Так, якщо у процесі бесіди ви розкриєте комерційну таємницю, то ця інформація перекочує до мозку вашого співрозмовника і повернути її назад, на відміну від матеріального об'єкта, неможливо. Відтепер обидві сторони володіють одним і тим об'єктом. Відмінності спостерігаються також під час обміну. Так, якщо ви обмінялися з партнером комп'ютерами, то після такого обміну кожна зі сторін буде мати по одному комп'ютеру. Але якщо ви обмінялися ідеями як результатами творчої діяльності, то кожна зі сторін буде мати по дві ідеї.

1.1.2 Інтелектуальна власність як право

Якщо інтелектуальна власність  нематеріальна, то що є об'єктом власності? Об'єктом власності є право  на результати інтелектуальної діяльності людини. Це право має подвійну природу. З одного боку, творець (автор) нематеріального  об'єкта власності і творець матеріального об'єкта власності мають подібні права власності, тому що право на результат творчої діяльності забезпечує його власнику виняткову можливість розпоряджатися цим результатом на свій розсуд, а також передавати іншим особам, тобто воно подібне до права власності на матеріальні об'єкти (майновим правом). З іншого боку, поряд з майновим правом, існує деяке духовне право творця на результат творчої праці, так зване право автора. Тобто автор має сукупність особистих немайнових (моральних) прав, що не можуть відчужуватися від їхнього власника в силу їхньої природи, та майнових прав. Іншими словами, якщо майнове (економічне право) на результат творчої праці може бути віддільним від творця (переданим іншій особі в обмежене чи необмежене користування), то моральне (немайнове) право автора невіддільне від творця і не може бути передано іншій особі.

Таким чином, право інтелектуальної  власності є сумою тріади майнових прав (права володіти, права користуватися, права розпоряджатися) та немайнових прав (право на авторство, право на недоторканість твору тощо) (рис.1).

Деякі науковці вважають, що право інтелектуальної власності - це виключне право правовласника  дозволяти або забороняти іншим  особам користуватися результатами творчої діяльності. Але в українському законодавстві закріплена конструкція права інтелектуальної власності, що відображені на рис. 1. Тому в подальшому ми будемо користуватися саме таким поняттям права інтелектуальної власності.

Майнові й особисті (немайнові) права на результат творчої діяльності взаємозалежні і найтіснішим чином переплетені, утворюючи нерозривну єдність. Двоякість права найважливіша особливість інтелектуальної власності.

 

 

1.2 Еволюція  інтелектуальної власності

1.2.1 Еволюція  промислової власності

Одна з основних властивостей інтелектуальної власності  полягає в тому, що вона повинна  приносити матеріальну чи іншу користь. Це може бути додатковий прибуток, отриманий  від використання інтелектуальної власності у сфері матеріального виробництва. Іноді інтелектуальна власність у явному вигляді може не приносити прибутку, але, створюючи додаткові труднощі для конкурентів, полегшує тим самим просування власних товарів і послуг на ринок. Нарешті, вона може сприяти духовному розвитку громадян.

Однак для того щоб одержати ту чи іншу користь  від права на об'єкт інтелектуальної  власності (01В), необхідно спочатку його створити, а для цього потрібно затратити фінансові, людські та інші ресурси. Тому якщо на даному підприємстві розроблена нова технологія одержання виробів з використанням власного 01В, а конкурент почав незаконно виготовляти ці ж вироби за цією самою технологією, то його вироби виявляться дешевшими, а отже і більш конкурентоздатними. Таким чином, творець об'єкта інтелектуальної власності опиниться у невигідному становищі.

Мабуть, уперше на цю обставину звернули увагу в  Англії в період швидкого розвитку мануфактури. Уже на початку XIV століття королівською владою там надавалися виробництв. Така підтримка прийняла форму дарування особі, що впровадила нову технологію, виключного права користування цією технологією протягом часу, достатнього для її освоєння. Дане виключне право давало розробнику перевагу в конкурентній боротьбі. Королівство, у свою чергу, одержувало нову технологію виробництва, що сприяло зміцненню його економічного положення.

Такі права  закріплювалися документом, що називався  патентною грамотою, що означало "відкритий  лист", оскільки він мав печатку  в кінці, а не на згорнутому листі. Згодом наданням такого права стали зловживати, використовуючи його для збільшення надходжень у скарбницю. З'явся протести, і питання, пов'язані з патентами, стали вирішувати в судовому порядку. Класичним прецедентом стала "Справа виробників сукна з Іпсвіча" (1615 p.), при слуханні якої було заявлено: "Але якщо людина привнесла в королівство новий винахід або нове ремесло, ризикуючи при цьому життям і майном і затративши свої засоби тощо, чи якщо людина зробила нове відкриття, то в подібних випадках король своєю милістю і прихильністю у відшкодування його витрат може подарувати йому привілей корис-татися таким ремеслом чи промислом тільки визначений час, тому як на початку люди королівства перебувають у неведенні щодо цього ремесла і не мають ні знань, ні навичок, щоб користатися ним. Але коли термін патенту минає, король може знову подарувати його".

Для того щоб  покінчити із зловживанням даруванням особливих прав, у 1628 році був прийнятий  статус про монополії. Відповідно до цього статусу, не мали с всі монополії, дарування і пільги, за винятком "будь-яких патентних грамот і грамот на привілеї на термін, який дорівнює 14 рокам чи менше, що повинні від цього часу видаватися на виключне право на виготовлення будь-якого виду нових виробів у межах цього королівства дійсному і першому винахіднику таких виробів, яким ніхто інший з часу видачі таких патентних грамот і грамот на привілеї не повинен був користатися".

Зрозуміло, згодом система патентного права була багато в чому удосконалена. Але, як ми бачимо, уже на початку XVII століття були закладені його основи. Патенти, як вид інтелектуальної (промислової) власності використовуються дотепер як інструмент, що регулює створення і передачу нових технологій.

Іншим об'єктом  промислової власності, історія якого виходить з глибини століть, є торговельні марки. Такі знаки у вигляді символів зображувалися ремісниками на товарах, що виготовлялися ними чи стався скотарями як "клейма" на тварині в давні часи. Однак, незважаючи на поважний вік, вони реалізували важливий елемент законодавства про товарні знаки, що діє донині, а саме: фіксували зв'язок між товаром і виробником.

Термін "товарні  знаки" (торговельні марки) почали вживати тільки в XIX столітті. З цього  ж часу вони стали виконувати нинішню  роль у поширенні товарів, доведенні їх до покупця, розширенні торгівлі. Однак чим ширше застосовували торговельні марки, тим більше було випадків їхнього незаконного копіювання. Тому в середині минулого століття англійськими судами були вироблені засоби захисту проти таких порушень. Так народилася знаменита заборона на ведення справи під іншим ім'ям: ніхто не мав права видавати свої товари за товари іншої особи.

Описание работы
Работа содержит курс лекций по интеллектуальной собственности.
Содержание
1. ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ ЯК ПРАВО НА РЕЗУЛЬТАТИ ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ
1.1 Поняття інтелектуальної власності
1.1.1 Інтелектуальна власність як результат творчої діяльності
1.1.2 Інтелектуальна власність як право
1.2 Еволюція інтелектуальної власності
1.2.1 Еволюція промислової власності
1.2.2. Еволюція авторського права і суміжних прав
1.3 Місце і роль інтелектуальної власності в економічному і соціальному розвитку держави
1.3.1 Соціально-економічні стратегії в країнах світового товариства
1.3.2 Роль промислової власності у економічному розвитку
1.3.3 Авторське право і розвиток культури

2. СИСТЕМА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ
2.1 Об'єкти права інтелектуальної власності
2.1.1 Класифікація об'єктів права інтелектуальної власності
2.1.2 Об'єкти промислової власності
2.1.3 Нетрадиційні об'єкти інтелектуальної власності
2.1.4 Об'єкти авторського права і суміжних прав
2.2 Суб'єкти права інтелектуальної власності
2.3 Система законодавства України про інтелектуальну власність
2.4 Державна система правової охорони інтелектуальної власності
2.5 Міжнародна система інтелектуальної власності

3. ОХОРОНА ПРАВА НА ОБ'ЄКТИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ
3.1 Мета і принципи правової охорони
3.2 Охорона прав на об'єкти промислової власності
3.3 Охорона прав на нетрадиційні об'єкти інтелектуальної власності
3.4 Охорона об'єктів авторського права і суміжних прав
3.4.1 Джерела права
3.4.2 Охорона об'єктів авторського права
3.4.3 Охорона об'єктів суміжних прав
3.5 Охорона прав на об'єкти інтелектуальної власності за кордоном
3.5.1 Охорона прав на об'єкти промислової власності
3.5.2 Охорона прав на об'єкти авторського права і суміжних прав

4 ЕКОНОМІКА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ
4.1 Права на об'єкти інтелектуальної власності як товар
4.1.1 Особливості права інтелектуальної власності як товару
4.1.2 Інтелектуальна власність як нематеріальний актив
4.2 Комерціалізація прав на об'єкти інтелектуальної власності
4.2.1 Мета і основні способи комерціалізації
4.2.2 Використання об'єктів права інтелектуальної власності у власному виробництві
4.2.3 Внесення інтелектуальної власності до статутного капіталу підприємства
4.2.4 Передача прав на об'єкти інтелектуальної власності
4.3 Оцінка вартості прав на об'єкти інтелектуальної власності
4.3.1 Цілі оцінки прав
4.3.2 Підходи до оцінки
4.3.3 Методи оцінки
4.4 Управління правами інтелектуальної власності
4.4.1 Життєвий цикл об'єкта інтелектуальної власності
4.4.2 Управління об'єктом інтелектуальної власності на етапі його створення
4.4.3 Управління об'єктом інтелектуальної власності на етапі набуття прав
4.4.4 Управління об'єктом інтелектуальної власності на етапі використання прав
4.4.5 Управління об'єктом інтелектуальної власності на етапі захисту прав
4.4.6 Управління об'єктом інтелектуальної власності на етапі утилізації

5 ЗАХИСТ ПРАВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ
5.1 Система захисту прав інтелектуальної власності та її призначення
5.2 Дії, що визнаються порушенням права інтелектуальної власності
5.3 Категорії спорів
5.4 Форми, порядки та способи захисту права інтелектуальної власності
5.5 Способи захисту права інтелектуальної власності
5.5.1 Адміністративно-правовий спосіб захисту прав
5.5.2 Цивільно-правовий спосіб захисту прав
5.5.3 Кримінальна відповідальність за порушення прав
5.6 Захист прав інтелектуальної власності в рамках угоди TRIPS