Конституційні завдання, функції та повноваження органів прокуратури

Дата добавления: 26 Ноября 2015 в 01:36
Автор: n**************@yandex.ru
Тип работы: курсовая работа
Скачать полностью (51.26 Кб)
Работа содержит 1 файл
Скачать  Открыть 

kursova_Konstitutsiyne_pravo.docx

  —  54.73 Кб

   Під час здійснення нагляду  прокурор виявляє порушення закону, виконує такі дії:

    • розглядає заяви і скарги затриманих, заарештованих, засуджених, інших громадян та організації про порушення закону, що визнає умови і порядок затримання, тримання під вартою, виконання вироку;
    • ознайомлюється з документами, на підставі яких цих осіб засуджено, затримано або взято під варту;
    • відвідує установи, в яких тримаються затримані, взяті під варту, засуджені, і опитує осіб, які там перебувають;
    • бере участь в судових засідання х, в яких суддею розглядаються питання, пов’язані з виконанням вироку.

Згідно зі ст. 5 Закону і п. 9 ХУ (Перехідні положення) Конституції України до введення в дію законів щодо сформування системи досудового слідства органи прокуратури продовжують виконувати функцію розслідування діянь, що містять ознаки злочину, які віднесенні до їх компетенції. Провадження попереднього слідства покладено на слідчого прокурора. Відповідно до ст. 17 Закону у генеральній прокуратурі України, прокуратурі Автономної Республіки Крим є старші слідчі в особливо важливих справах і слідчі в особливо важливих справах, прокурора турах областей, міст та інших прирівняних до них прокуратурах можуть бути слідчі в особливо важливих справах і старші слідчі, у районних, міжрайонних, міських прокуратурах -  старші слідчі і слідчі.

Прокурор має право особисто проводити розслідування в повному обсязі у будь-якій кримінальній справі.

Здійснюючи розслідування, слідчий чи прокурор зобов’язані в разі виявлення ознак злочину порушити кримінальну справу, встановити злочинця, всебічно, повно та об’єктивно дослідити всі обставини справи, встановити причини та умови, що сприяли вчиненню злочину, і вжити заходів щодо їх усунення.

У ст. 5 Закону передбачено, що однією з функцій прокуратури є нагляд за додержанням законів усіма органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами, або, іншими словами, - загальний нагляд.

До предмету загального нагляду відповідно до ст. 19 Закону належать:

    • відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами, вимогам Конституції України та чинним законом;
    • додержування законів про недоторканість особи, соціально-економічні, політичні, особисті права і свободи громадян, захист їх честі і гідності, якщо законом не передбачено іншого порядку захисту цих прав;
    • додержування законів, що стосуються економічних, міжнаціональних відносин, охорони навколишнього середовища, митниці та зовнішньоекономічної діяльності.

Перевірку виконання законів здійснюють за заявами та іншими повідомленнями про порушення законності, що потребують прокурорського реагування, а за наявності підстав – також з власної ініціативи прокурора.

Під час здійснення  загального нагляду прокурор має такі повноваження:

    • безперешкодно за посвідчення, що підтверджує посаду, входить у приміщення державних органів, органів місцевого та регіонального самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, підпорядковані чи належності, до військових частин, установ без спеціальних перепусток, де такі запроваджено; мати доступ до документів і матеріалів, необхідних для здійснення перевірки, в тому числі за письмовою вимогою і таких, що містять комерційну чи банківську таємницю або конфіденційну інформацію.
    • вимагати для перевірки рішення, розпорядження, інструкції, накази та інші акти і документи, одержувати інформацію про стан законності, а також про заходи щодо її забезпечення;
    • вимагати від керівників та колегіальних органів проведення перевірок, ревізій діяльності підпорядкованих і під конкретних підприємств, установ, організацій та інших структур незалежно від форм власності, а також забезпечення фахівців для проведення перевірок, відомчих і позавідомчих експертиз;
    • викликати посадових осіб і громадян, вимагати від них усних або письмових пояснень щодо порушень закону;

в разі порушення закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції має право:

    • опротестовувати акти Прем’єр-міністра  України, Кабінету Міністрів України, уряду Автономної республіки Крим, міністерств, державних комітетів і відомств, виконавчих і розпорядчих органів місцевих рад народних депутатів, підприємств, установи, організації, громадських об’єднань, а також рішення і дії посадових осіб;
    • вносити подання або протести на рішення місцевих рад народних депутатів залежно від характеру порушень;
    • порушувати встановленому законом порядку кримінальну справу, дисциплінарне провадження або провадження про адміністративне правопорушення, передавати матеріали на розгляд громадських організацій;
    • давати припис про усунення очевидних порушень закону;
    • носити про подання до державних органів громадських організацій і посадовим особам про усунення порушення закону та умов, що сприяли їм;
    • звертатися до суду або арбітражного суду і заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Практика здійснення нагляду за додержанням законів щодо конституційних прав, свобод та захисту інтересів громадянина, а також за законністю правових актів органів місцевого самоврядування, підприємствами, установ та організацій свідчить про те, що закони порушуються. В цілому в Україні працівники прокуратури в 1999р. виявлено 305 366 приписів і подань, 106 747 осіб притягнуто до дисциплінарної, адміністративної та матеріальної відповідальності, за наглядовими перевірками порушено 13 109 кримінальних справ16.

 

 

 

 

 

 

Розділ ІІІ. Діяльність органів прокуратури.

 

ІІІ.1 Порядок діяльності органів прокуратури.

Ефективність прокурорського нагляду багато в чому визначається рівнем організації діяльності органів прокуратури. Складні завдання, що стоять перед прокуратурою, успішно можуть виконувати лише люди, які мають належну професійну підготовку, високу зрілість.

Відповідно до ст. 46 Закон України “Про прокуратуру”, прокурорами і слідчими можуть призначатися громадяни України, які мають вищу юридичну освіту, необхідні ділові і моральні якості17. Особи, які не мають досвіду практичної роботи за спеціальністю, проходить в органах прокуратури стажування до одного року.

Сумісництво служби в органах прокуратури з роботою на підприємствах, в установах чи організаціях, а також з будь-яким підприємництвом не допускається, за винятком наукової і педагогічної діяльності.

Необхідними організаційними елементами роботи прокуратури є планування її діяльності, перевірки виконання завдань, облік і звітність, систематизація законодавства.

Планування забезпечує визначення першочерговості завдань, що вирішується прокуратурою протягом певного проміжку часу (кварталу, півріччя, рік), розроблення і реалізацію програм заходів по вирішенню цих завдань, координацію правоохоронної діяльності і взаємо дію з іншими державними органами, персональну відповідальність за виконання запропонованих заходів. В залежності від строків розрізняють поточне і перспективне планування. Призначення поточного планування – вирішення завдань в короткі проміжки часу. Перспективне планування зорієнтоване на більш тривалий період і передбачає здійснення комплексу заходів по вирішенню питань, зміцнення законності і боротьби зі злочинністю.

Правило контролю і перевірки виконання в органах прокуратури, як правило, здійснюється в таких формах:

    • контроль і перевірка виконання вимог чинного законодавства України, наказів і розпоряджень Генерального прокурора України;
    • перевірка стану роботи з кадрами, підвищення їх професійного рівня;
    • організація контролю у середині апарату прокуратури відповідного рівня  за виконання планів роботи, доручень прокуратури вищого рівня, тощо.

Інформаційно-аналітична діяльність надає можливість прокурорам мати об’єктивне і повне уявлення про фактичний стан справ, результативність роботи прокуратури. Аналіз статистичної звітності дозволяє робити попередні висновки про стан прокурорського нагляду, визначати шляхи удосконалення роботи, вживати заходів до виправлення виявлених недоліків у роботі прокуратури. Складною частиною обліку є діловодство, куди входять реєстрація і контроль проходження документів, кримінальних і цивільних справ, звернень громадян, повідомлень представників підприємств, установ і організацій.

Систематизація законодавства покликана надавати допомогу прокурорам і слідчим у правильному розумінні і застосуванні чинного законодавства. З цією митою в органах прокуратури існують спеціалізовані інформаційні служби з обліку і систематизації законодавства18.

 

 

 

 

 

 

 

 

ІІІ.2 Акти прокурорського реагування на порушення законності.

Акти прокурорського реагування на порушення законності поділяються на такі види:

    • протест прокурора;
    • припис прокурора;
    • подання прокурора;
    • постанова прокурора.

Протест прокурора на акт, що суперечить закону, приноситься прокурором, його заступником до органу, який його видав, або до органу вищого рівня. У такому порядку приноситься протест на незаконні рішення чи дії посадових особи.

У протесті прокурор порушує питання про скасування акту або приведення його у відповідність закону, а також про припинення незаконної дії посадової особи, поновлення порушеного права.

Протест прокурора зупиняє дію опротестованого акта і підлягає обов’язковому розгляду відповідним органом або посадовою особою у десятиденний строк після його народження. Про наслідки розгляду протесту протягом такого самого строку повідомляють прокурору.

У разі відхилення від протесту або ухилення від його розгляду прокурор може звернутися із заявою до сулу про визнання акту незаконним. Заяву до суду можна подати протягом п’ятнадцяти днів з моменту одержання повідомлення про відхилення протесту або закінчення передбаченого законом строку для його розгляду. Подання такої заяви зупиняє дію правового акта.

Існують такі різновиди протестів прокурора: 

    • у порядку загального нагляду;
    • у порядку нагляду про скасування або зміну вироку, ухвали і постанови суду, що набрали законної сили;
    • про перегляд справи у зв’язку з ново виявленими обставинами.

Пропис прокурора про усунення порушень закону вноситься прокурором, його заступником у письмовій формі органу чи посадовій особі, які допустили порушення, або вищому у порядку підпорядкованості органу чи посадовій особі, які правомочні усунути порушення.

Письмовий пропис вноситься у випадках, коли порушення закону очевидне і може завдати істотної шкоди інтересам держави, підприємства, установи, організації, а також громадянам, якщо його не усунути. Припис підлягає негайному виконанню, про що повідомляються прокурору.

Орган чи посадова особа можуть оскаржити припис прокурору вищої інстанції, який зобов’язаний розглянути скаргу протягом десяти днів. Рішення прокурора вищого рівня є остаточним.

Подання прокурора з вимогами про усунення порушень закону, причин цих порушень і умов, що їм сприяють, вноситься прокурором, його заступником до державного органу, громадської організацій або посадовій особі, які наділені повноваженням усунути порушення закону, і підлягає невідкладному розгляду. Не пізніше як у місячний строк має бути вжито відповідних заходів щодо усунення порушень закону, причин та умов, що їм сприяють, і про наслідки повідомлено прокурору.

Колегіальний орган, якому внесено подання, повідомляє про день засідання прокурору, який має право взяти участь у його розгляді.

Постанова прокурора в разі порушення закону посадовою особою або громадянином виноситься прокурором або його заступником. Залежно від характеру порушення закону виноситься мотивована постанова про дисциплінарне провадження, провадження про адміністративне порушення або про порушення кримінальної справи щодо цих осіб.

Постанова про порушення дисциплінарного провадження або провадження про адміністративне правопорушення підлягає розгляду повноважною посадовою особою або відповідним органом у десятиденний строк після її надходження, якщо інше не встановлене законом.

У ст.25 Закону визначаються вимоги до документів прокурорського реагування, згідно з яким у протесті, поданні, приписі або постанові прокурора обов’язково зазначається, ким і яке положення закону порушено, в чому полягає порушення, а також що і в який строк посадова особа або орган мають вжити для його усунення19.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                                                                                                                

 

                                                                     

Описание работы
В Україні здійснюються великомасштабні перетворення, спрямовані на зміцнення демократії й створення правової держави. Однією з головних проблем громадянського розвитку є зміцнення законності та правопорядку.
Це висуває на перший план завдання забезпечення законності, захист прав і законних інтересів громадян, верховенство закону. Зростає протидія силам правопорядку.
Содержание
Вступ…………………………………………………………………3
Розділ І. Поняття правового статусу прокуратури України…5
Розділ ІІ. Конституційні завдання та функції прокуратури….8
ІІ. 1 Система і структура прокуратури…………………………..8
ІІ. 2 Конституційні завдання та функції прокуратури та її повноваження…………………………………………………….…..16
Розділ ІІІ. Діяльність органів прокуратури……………………..37
ІІІ. 1 Порядок діяльності органів прокуратури………………….37
ІІІ. 2 Акти прокурорського реагування на порушення………….39
Висновок…………………………………………………………..…42
Список літератури……………………………………………….…44