Тележечное отделение

Автор: Пользователь скрыл имя, 27 Февраля 2013 в 20:48, дипломная работа

Описание работы

Важливе значення в удосконалюванні перевізного процесу належить вагонному господарству, що поєднує вагони і матеріально-технічну базу їхнього ремонту. Вагонне господарство сформувалося як самостійна галузь залізничного транспорту в 1933р. Зараз основні фонди цього господарства складають п'яту частину основних фондів залізничного транспорту, створена могутня матеріально-технічна база, вагонний парк по своєму технічному рівню є одним із кращих у світі. Удосконалюється структура вагонного парку, підвищилася надійність вагонів і істотно зросла їх вантажопідйомність.

Содержание

Вступ
Організація поточного ремонту вагонів в експлуатації
Призначення і класифікація пунктів технічного обслуговування вагонів
Пункти технічного обслуговування вагонів (ПТО)
Пункти контролю технічного обслуговування вагонів (ПКТО)
Пункти випробування гальм (ПВГ)
Контрольні пости (КП)
Пункти технічної передачі вагонів (ППТ
Пункти технічного обслуговування АРВ (ПТО А
Промивально-пропарочні станції (ПП
Пункти екіпіровки рефрижераторних секці
Технологічний процес обслуговування на ПТО
Парк прибуття
Парк формування
Парк відправлення
Транзитний парк
Заходи що до техніки безпеки й охорони праці на ПТО
Розрахунок ПТО
Розрахунок вагонопотоку сортувальної станції та її характеристика
Визначення наявного парку вагонів
Встановлення потреби вагонів у ремонті
Визначення контингенту ПТО вантажних вагонів на сортувальній станці
Розрахунок повітропровідної мережі на ПТО вагон
Організація технічного обслуговування вантажних вагонів
Організація технічного обслуговування вагонів в парку прибуття
Організація технічного обслуговування вагонів в сортувальному парку
Організація технічного обслуговування вагонів в парку відправлення
Організація робіт на механізованих пунктах поточного відчіпного ремонту та спеціалізованих коліях збільшеного ремонту вагоні
Технічне обслуговування транзитних поїздів
Вибір засобів механізації виробничих процесів ТО та ремонту на ПТО вагонів
Організація планового ремонту вагонів в деп
Призначення вагонного
Режими роботи виробничих дільниць депо.Фонди робочого часу і обладнання
Визначення потрібного обладнання
Організація і технологія виробництва на ремонтно-заготовчих дільницях
Візкова дільниц
Колісно-ролікова дільниц
Контрольний пункт автогальмів (АКП)
Автоматне відділення
Контрольний пункт авт
Інструментальне відділення
Зварювальне відділен
Ковальське відділення
Визначення чисельності працівників депо
Забезпечення матеріалами і запасними частинами, потреба в енергоносіях
Схема генерального плану вагонного де
Планувальні рішення
Інженерні мережі і комунікації
Оземлення і благоустрій
Транспортні операції
Проектування вагонозбірної дільниці у об’ємі технічного проекту
Призначення дільниці
Розрахунок виробничої програми дільниці
Виробнича структура і система управління
Обґрунтування метода ремонту піввагоні
Проектування потокової лінії
Розрахунок параметрів потоково-конвеєрної лінії
Технологічний прцес ремонту піввагонів
Організація робочого місця
Порядок виконання ремонтних робіт (підготовка, дефектація, демонтаж, ремонт, збирання складних частин і вузлів вагонів)
Розробка проектної карти технологічного процесу
Розрахунок явочної і облікової кількості виробничих робітників
Розрахунок чисельності робітників дільниці
Розрахунок економічного ефекту від впровадження потокової лінії для ремонту вантажних візків
Тарифні ставки та оклади
Калькуляція собівартості ремонту візка
Розрахунок економічного ефекту
Охорона праці
Аналіз потенціальних безпек проектованого об’єкту
Заходи по створенню безпечних умов праці
Розрахунок природного і штучного освітлення дільниці Висновки
Список вжитих джерел

Работа содержит 1 файл

ДИПЛОМ тележечное отделение.doc

— 942.50 Кб (Скачать)

 

Визначення явочного і облікового контингенту виробничих робітників ми зробили в п. 3.5.2.3 звідки Rооб = 23 (люд); Rоя = 20 (люд)

Визначимо необхідну  кількість допоміжних робітників за наступною формулою:

Рв = Кдоп × Rооб,                                                                                  (3.26)

де Кдоп – коефіцієнт, який враховує відношення допоміжних робітників до головних, Кдоп = 0,15

Рв = 0,15 × 23 = 3,45 (люд)

Приймаємо 4 людини.

Визначемо необхідну  кількість інженерно-технічних робітників за формулою:

РіТр = КіТр × Rооб,

Рмол = Кмол × Rооб,

Рскп = Кскп × Rооб,                                                                                (3.27)

де КіТр, Кмоп, Кскп – коефіцієнти, які враховують відношення ІТР, СКП, МОП до головних робітників: КіТр = 0,06, Кмоп = 0,06, Кскп = 0,03.

Отримуємо:

РіТр = 0,06 × 23 = 1,38 = 2 (люд)

Рскп = 0,06 × 23 = 1,38 = 2 (люд)

Рмоп = 0,03 × 23 = 0.69 (люд)

Контингент вагонозбірної  дільниці зводимо до таблиці 15.

 

 

 

Таблиця 15 – Контингент цеху деповського ремонту вагонів

№ П/П

Найменування професії

Клькість

Примітка

В зміну

Всього

1

Майстри

1

3

 

2

Бригадири

1

2

 

3

Бригадири по гальмам

1

2

 

4

Дефектчики

1

2

 

5

Крановщики

2

5

 

6

Електрокарщики-стропальщики

2

5

 

7

Маляри трафаретчики

1

2

 

8

Складачі

2

4

 

9

Слюсарі по ремонту вагонів

6

12

 

10

Оператори правильних машин

2

4

 

11

Слюсари по ремонту торцевих дверей

і кришок люеів

1

2

 

12

Слюсар по ремонту  гальмів

6

12

 

13

Електрозварщики

3

7

 

14

Газорізчики

1

3

 

15

Столяри

2

5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4 Розрахунок  економічного ефекту від впровадження  потокової лінії для ремонту  вантажних візків

 

Впроваджується нове технологічне обладнання з ремонту вантажних вагонів в депо станції. Основа вагонозбиральної дільниці з метою зменшення трудомісткості робіт та зменшення витрат на матеріали і заробітної платні.

 

4.1 Розрахунок  заробітної платні

 

Тарифна система є  головною централізованого державного регулювання заробітної платні різних категорій робітників з обліку умов та складності праці. Головними елементами тарифної системи являються: тарифні сітки, тарифні ставки.

Тарифна сітка представляє  собою шкалу. яка відображає відношення рівнів оплати робіт з більш високого розряду в порівнянні з роботами першого розряду. за допомогою тарифної сітки заробітна плата диференціюється по розрядам в залежності від кваліфікації робочого.

Тарифна ставка визначає абсолютний розмір оплати праці різних категорій робітників в одиницю часу. Тарифні ставки збільшуються з підвищенням розряду. Для здельщиків тарифні ставки трохи вищі, ніж для почасовиків, так як умови праці здельщиків більш інтенсивні в порівнянні з умовами праці почасовиків.

Таблиця 4.1 – Тарифні ставки та оклади

№ П/П

Професія

Розряд

Часова тарифна ставка (оклад), грн

Чол-год

Доплата за шкідливі умови  праці, %

1

2

3

4

 

5

1

Старший майстер

600

0,5

2

Змінний майстер

550

3

Бригадир

VI

3,43

0,8

4

Слюсар з ремонту

III

2,28

1,5

8

рухомого складу

IV

2,57

1,5

8

5

Слюсар з ремонту  обладнання

VI

3,43

0,3

6

Технік-технолог

650

0,1

7

Прибиральник виробничих приміщень

300

0,7

8

Слюсар з ремонту  рухомого складу

V

2,93

8


 

Таблиця 4.2 – Заробітна  плата працівників депо з розрахунками на один візок

№ П/П

Витрати

Розряд

Чол.-год.

Сума,грн

1

2

3

4

5

1

Заробітна плата

3,4

3,9

86,7

2

Додаткова заробітна  плата 43,6%

37,8

3

Всього заробітна плата

124


Роблять доплати до заробітної плати:

– за роботу в нічний час з 22.00 до 6.00 доплата складає 44%;

– за вислугу років: з 1 до 3 років – 7%;

з 3 до 5 років – 10%;

з 5 до 10 років – 15%;

з 10 до 15 років – 20%;

з 15 до 20 років – 25%;

з 20 до 25 років – 30%;

з 25 років і вище – 40%;

– премія складає 15%.

Собівартість продукції є грошовим вираженням затрат виробництва на ремонт вантажного візка моделі 18–100. Рівень собівартості залежить від багатьох факторів: технології виробництва, об’єму продукції, що випускається, продуктивність праці, витрати матеріалів, палива, електроенергії, степені використання машин та механізмів.

Щоб визначити собівартість треба скласти матеріали, заробітну  плату і загальногосподарчі та адміністративні  витрати. До загальногосподарчих та адміністративних витрат відносять  електроенергію, паливо, освітлення, стисле повітря, воду.

Таблиця 4.3 – Матеріали, які використовуються при ремонті  вантажного візка

№ П/П

Матеріали

Одиниця вимірювання

Кількість

Ціна

Сума, грн

1

2

3

4

5

6

1

Флюс

кг

0,8

11

8,8

2

Проволока

кг

1

15

15

3

Електроди ОЗН-300

кг

1

35

35

4

Електроди-ЭЧ2А

кг

0,8

28

22,4

5

Електроди-ЭН-15ГЗ

кг

0,6

29

17,4

6

Кисневі балони

шт

1

80

80

7

Карбід кальція 

кг

3

1,80

5,4

8

Фрікційні планки

шт

4

2,80

11,2

9

Разом

     

195,2


 

Собівартість ремонту  одного візка до впровадження складало 430 грн. В результаті проведеного мероприятия  получається  зниження затрат по єлементу ,,заробітної плати” на 124 грн.

 

 

 

Таблиця 4.4 – Загальногосподарчі та адміністративні витрати

№ П/П

Матеріали

Одиниця вимірювання

Кількість

Ціна

Сума, грн

1

Електроенергія для  зварювальних автоматів і роботи конвеєрної лінії

кВт

300

0,2

60

2

Електроенергія на освітлення дільниці

кВт

4

0,2

0,8

3

Витрати електроєнергії на систему вентиляції

кВт

20

0,2

4

4

Витрати води на обмивку  візка

м3

1

2

2

5

Разом

     

66,8


 

4.3 Розрахунок  економічного ефекту

 

Сумарні витрати на ремонт одного візка:

Сс.б = Сз.п +  Смат + Сз.г

Сс.б = 124 + 195,2 + 66,8 = 386 грн

Заходи по впровадженню нової техніки та удосконаленню  виробництва основують техніко-економичними розрахунками. Метою цих розрахунків  являється порівняння результатів одержаних від впровадження цих заходів з витратами на їх впровадження, вибір тих з них котрі дадуть найбільш економічний ефект.

Економічну ефективність оцінюємо по фактичним розрахункам (економії матеріальних та трудових витрат). До витрат відносимо річні експлуатаційні витрати та капітальні вклади.

Економічний ефект від  здійснення проекту визначається відповідно умовам ремонту колісних пар та буксових вузлів за весь життєвий цикл проекту  за формулою:

Ет = Рт - Зт                                                                                          (4.1)

де Ет – економічний ефект від реалізації проекту в цілому за весь його життєвий цикл, що приведений до розрахункового року;

Рт – вартісна оцінка сукупних результатів (вигод) від реалізації проекту за його життєвий цикл, що приведений до розрахункового року;

Зт – вартісна оцінка сукупних затрат на реалізацію проекту за його життєвий цикл, що приведені до розрахункового року.

Ет = × at = (Pt - Зt) × at                                                        (4.2)

де Et – економічний ефект від здійснення проекту в році t життєвого циклу;

Pt – вартісна оцінка результатів (вигод) від здійснення проекту в році t життєвого циклу;

Зt – вартісна оцінка затрат на здійснення проекту в році t життєвого циклу ;

n – кількість років життєвого циклу проекту;

at – коефіцієнт приведення результатів і затрат різних років до розрахункового року.

В данному розрахунку  порівняно  витрати до впровадження буксозйомника і після цього, тому економічний ефект буде дорівнювати:

Ет = т - Зт) × at                                                                         (4.3)

При визначенні економічного ефекту вартісна оцінка результатів (вигод) і затрат, що отримані в будь-якому році життєвого циклу проекту, слід приводити до розрахункового року. Розрахунковим роком слід приймати перший чи останній рік життєвого циклу проекту.

З цією метою для кожного  року t життєвого циклу проекту визначається відповідний коефіцієнт приведення (at).

Для приведення результатів  і затрат (Pt, Зt) будь якого року (t) до першого року життєвого циклу проекту (при дисконтуванні) застосовується формула:

at =                                                                                    (4.4)

Е – середня річна ставка комерційних банків за депозитними вкладами (дисконтна ставка), в долях одиниці Е = 17%;

I – середньорічний темп інфляції, що прогнозується в період здійснення проекту (5%), в долях одиниці;

tk – кількість років, що відділяють розрахунковий рік від року, результати і затрати якого приводять до розрахункового року;

tp – порядковий номер розрахункового року.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 4.5 – Розрахунок економічного ефекту від впровадження потокової лінії по ремонту вантажних візків

Показники

Роки розрахункового періоду

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

2014

1. Річна програма по  ремонту візків

4400

4400

4400

4400

4400

4400

4400

4400

4400

4400

2. Собівартість ремонту 1-го візка за базовим варіантом, тис. грн.

0,430

0,430

0,430

0,430

0,430

0,430

0,430

0,430

0,430

0,430

3.Річні затрати по  ремонту візків, тис. грн.

1892

1892

1892

1892

1892

1892

1892

1892

1892

1892

4. Одноразові витрати,  тис. грн.

230

5. Собівартість ремонту  1-го візка за новим варіантом,  тис. грн.

0,386

0,386

0,386

0,386

0,386

0,386

0,386

0,386

0,386

0,386

6. Річні затрати по  ремонту візків, тис. грн.

1698,4

1698,4

1698,4

1698,4

1698,4

1698,4

1698,4

1698,4

1698,4

1698,4

7. Ліквідаційне сальдо, тис.грн.

11,5

8. Всього витрат після  впровадження пристрою, тис. грн.

1928,4

1698,4

1698,4

1698,4

1698,4

1698,4

1698,4

1698,4

1698,4

1686,4

9. Економічний ефект,  тис. грн.

-36,4

193,6

193,6

193,6

193,6

193,6

193,6

193,6

193,6

205,1

10. Коефіцієнт приведення  річночасових витрат до облікового  року

2,6483

2,3718

2,1291

1,9112

1,7156

1,5400

1,3824

1,2409

1,114

1

11. Економічний ефект,  включаючий коефіцієнт приведення  до облікового року, тис. грн.

-96,34

458,83

412,19

369,77

332,99

298,14

167,17

240,064

215,67

205,1

12 економічний ефект  наростаючим 

підсумом, тис. грн.

-96,34

362,44

774,63

1144,4

1477,39

1775,53

2042,7

2282,76

2498,43

2703,53

Информация о работе Тележечное отделение