Розробка бізнес-плану підприємства

Фінансове оздоровлення підприємства – це комплекс послідовних взаємозв'язаних заходів фінансово-економічного, виробничо-технічного, організаційного та соціального характеру, спрямованих на виведення суб'єкта господарювання з кризи і відновлення або досягнення ним прибутковості та конкурентоспроможності.

Процес фінансового оздоровлення підприємства передбачає послідовне здійснення заходів, що потребують певних коштів, котрі надходять, як правило, із зовнішніх джерел. Як і кожний проект, що потребує залучення зовнішніх джерел фінансування, проект фінансового оздоровлення потребує складання відповідного бізнес-плану, тобто документа, який визначає цілі та розкриває процес проведення санації підприємства-боржника. Бізнес-план фінансового оздоровлення розробляється зазвичай представниками санатора, підприємства-боржника та незалежної аудиторської фірми.

Оскільки бізнес-план санації підприємства покликаний передовсім обґрунтувати потребу в коштах для фінансового оздоровлення підприємства, то найпершою та найголовнішою його особливістю є докладна оцінка кризового стану підприємства. Ці відомості подаються як перший розділ бізнес-плану (після резюме) і містять:

• загальну характеристику підприємства;
• оцінку його фінансового стану;
• опис тих "вузьких місць" та "проблемних зон", що призвели до кризового стану.

Другим розділом, характерним саме для цього виду бізнес-плану, є  обґрунтування основних параметрів фінансового оздоровлення. Цей розділ містить такі дані:

• обґрунтування концепції та форми санації;
• обґрунтування джерел фінансування проекту;
• розрахунки потреби підприємства у фінансових ресурсах;
• прогнозні результати реалізації проекту.

Після складання бізнес-план фінансового  оздоровлення має пройти процедуру  його затвердження. Спочатку готовий бізнес-план має бути розглянутий усіма заінтересованими сторонами (підприємством-боржником, його кредиторами та санаторами). Після цього за згодою всіх цих сторін він затверджується та береться до виконання.

Мета фінансового оздоровлення вважається досягнутою, а відповідно, і розроблений бізнес-план ефективним, якщо за рахунок зовнішнього фінансування та реорганізаційних заходів буде нормалізовано господарську діяльність та відвернуто банкрутство й ліквідацію підприємства.

2.2 Бізнес-план реорганізації підприємства

Реорганізація підприємства, спрямована на його оздоровлення, часто спричиняється до зміни структури і навіть юридичного статусу підприємства. Вона може мати такі основні форми:

• реструктуризація (організаційно-правова, управлінська, технічна, економічна, фінансова);
• приватизація.

Форми реорганізації є досить різними  за своєю суттю, часто потребують розробки різних проектів, що відображується в певних особливостях бізнес-планів.

Так, у разі реструктуризації підприємств  першою такою особливістю є необхідність розробки розділу "Вибір та обґрунтування виду реструктуризації". Його розробляють на підставі таких даних:

• аналіз зовнішніх та внутрішніх чинників впливу на господарську діяльність підприємства;
• аналіз конкурентоспроможності продукції;
• аналіз техніко-економічного та фінансового стану підприємства;
• виявляння слабких місць та причин кризового стану підприємства;
• оцінка глибини кризового стану.

Правильно вибраний вид реструктуризації дасть змогу спрямувати отримані фінансові ресурси в потрібне русло та гарантовано досягти очікуваних результатів.

Наступним специфічним розділом бізнес-плану  є "Обґрунтування вибору варіанта реструктуризації", що складається на підставі оцінювання можливостей реорганізації окремих виробничих підрозділів і створення на цій базі самостійних підприємств. У цьому розділі аналізують:

• рівень освоєння нових ринків, що визначає можливу швидкість зміни структури збуту продукції;
• рівень специфічних виробничих знань та технологій.

Реструктуризація може проводитися за такими варіантами:

1. злиття підприємств;
2. виділення окремих структурних підрозділів;
3. перепрофілювання підприємства.

Вибір варіанта спирається на аналітичні дані, подані в попередніх розділах, та стає основою для розроблення наступних прогнозів та розрахунків.

Третім етапом є "Обґрунтування  форми проведення реструктуризації" – оперативної або стратегічної. Цей розділ містить інформацію про:

• прогнозні терміни проведення реструктуризації;
• перелік заходів, що вживатимуться для цього.

У четвертому розділі вміщуються розрахунки витрат на реструктуризацію та обґрунтування джерел фінансування цих витрат.

П'ятий розділ бізнес-плану реорганізації  підприємства присвячується обґрунтованим способам розв'язання соціальних проблем, які неминуче постають за проведення реструктуризації будь-якого виду.

Шостий розділ включає прогнозну  оцінку ефективності проекту, яка базується на:

• очікуваних результатах господарської діяльності підприємства;
• динаміці обсягу виробництва;
• підвищенні конкурентоспроможності продукції;
• прискоренні оборотності капіталу;
• збереженні гарантій соціального захисту працівників.

Решта розділів відповідає стандартній  формі бізнес-плану і містить  розрахунки та обґрунтування конкретних заходів, спрямованих на реалізацію проекту реструктуризації (виробничий план, маркетинг-план, організаційний план, фінансовий план, оцінка ризиків і т. ін.).

Якщо реорганізація підприємства має форму приватизації, то відповідний  бізнес-план розробляється покупцем за загальновживаною логікою та структурою.

Особливі відомості включають до бізнес-плану в таких випадках:

1. Для створення спільних (з участю  держави) підприємств з іноземними  інвестиціями бізнес-план розробляється:

• з обов'язковим визначенням запланованих іноземних інвестицій за видами;
• з пропозиціями відносно виробничо-господарської діяльності спільного підприємства та взаємовідносин між засновниками;
• з обов'язковим поданням плану розвитку спільного підприємства та прогнозних можливостей реінвестування прибутків.

Усі ці відомості включаються у  відповідні підрозділи типового бізнес-плану.

2. Для створення спільних підприємств,  якщо внеском з боку держави  в підприємство з іноземними  інвестиціями є інвентарний об'єкт, кошти, цільові банківські вклади, цінні папери, майнові права, права користування ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням та ін. Тоді бізнес-план розробляється тільки в проектній частині (маркетинг-план, виробничий план, фінансовий план та програма інвестицій) відповідно до внеску.

Ураховуючи, однак, що процес масової  приватизації державного майна в Україні завершений, бізнес-план відповідної спрямованості в майбутньому, очевидно, застосовуватиметься досить рідко.

2.3 Бізнес-план диверсифікації діяльності підприємства

Однією з головних особливостей функціонування підприємства за ринкових умов є здатність швидко адаптуватися до змін кон'юнктури ринку, залишаючи невигідні й захоплюючи нові, перспективніші ринкові ніші. Одним з найважливіших напрямків розв'язання проблем, пов'язаних з постійним пристосуванням підприємств до умов зовнішнього середовища, є диверсифікація підприємства.

У широкому розумінні диверсифікація – це розширення сфери діяльності будь-якої організації без огляду на те, до якої сфери економіки вона належить.

Теоретично диверсифікація покликана  розв'язати такі проблеми:

• підвищити стійкість бізнесу;
• збільшити розміри бізнесу;
• використати нові можливості;
• збільшити ефективність бізнесу за рахунок синергії;
• з найменшими втратами змінити вид діяльності.

Але досить часто трапляється так, що підприємства, які вирішили диверсифікувати свою виробничу діяльність, не знають усіх "підводних каменів" та "пасток" цього процесу. Найчастіше керівники не замислюються над такими питаннями, як проблема взаємодії різних видів бізнесу, "розпорошення" ресурсів, складнощів "вбудовування" нового бізнесу в існуючий, розподілу ресурсів між старим та новим бізнесом.

Виходячи з цього буде найдоцільнішим перед прийняттям рішення про диверсифікацію діяльності підприємства скласти відповідний бізнес-план, який одразу висвітлить усі "вузькі місця". Розробка такого бізнес-плану потрібна не стільки для залучення зовнішнього капіталу на фінансування проекту, скільки для самих власників компанії, яка бажає розширити чи змінити свій бізнес.

Найпершим завданням бізнес-плану  диверсифікації діяльності є обґрунтування  вибору певного виду диверсифікації.

В економіці виділяють два основні  її види – споріднену (пов'язану) та конгломератну диверсифікацію. Інакше кажучи, у процесі пошуку варіантів  диверсифікації компанія може спинити  свій вибір на спорідненій чи на новій для неї галузі.

Зв'язок між фінансовим станом і  диверсифікацією виробництва достатньо простий, оскільки перше зумовлює напрямок і ефективність другого. Так, якщо, наприклад, підприємство перебуває на початкових стадіях розвитку і має досить хисткий фінансовий стан, то напрямки диверсифікації для таких підприємств завжди спиратимуться на об'єктивну основу – альтернативне використання відходів, виробничих потужностей, торгово-комерційної мережі – і будуть тісно пов'язані з фінансовими можливостями традиційного виробництва.

У другому розділі бізнес-плану  подається інформація щодо конкретної форми та направленості диверсифікації.

Так, якщо на основі фінансового аналізу  було вибрано споріднену диверсифікацію, у другому розділі бізнес-плану треба розглянути інформацію про ту галузь, на ринки якої компанія спрямує свою діяльність. У цьому розділі має бути проведений тест на привабливість. Галузі, що їх вибирають для диверсифікації, мають бути структурно привабливими принаймні в перспективі. Використання аналізу галузей треба спрямувати на порівняння привабливості інвестиційних можливостей у нові галузі з тими, які фірма вже освоїла.

Якщо ж було вирішено провести конгломератну  диверсифікацію, то в цьому розділі треба подати повну інформацію про фірми, які будуть придбані, або про підрозділи, котрі будуть створені "з нуля" як оператори кардинально нових ринків.

Третій розділ бізнес-плану в  обох випадках повинен бути присвячений розв'язанню питання щодо сумісності існуючих та нових сфер бізнесу. У цьому розділі розглядаються результати проведених тестів "на вартість входження" та на додаткові вигоди, а також докладно розробляється відповідна корпоративна стратегія підприємства.

Усі наступні розділи бізнес-плану  диверсифікації діяльності підприємства (дослідження ринку, маркетинг-план, виробничий план, фінансовий план та оцінка ризиків) мають стандартну побудову з традиційним набором питань. Проте в кожному з цих розділів уся інформація, розрахунки та прогнози мають стосуватися не тільки нових сфер бізнесу, продукції або ринків збуту, але також їхнього зв'язку з основним бізнесом.

В усіх розділах та підрозділах бізнес-плану  обов'язково треба навести прогнози впливу будь-яких заходів або рішень, пов'язаних із новим спрямуванням бізнесу, на базову діяльність компанії.