Бізнес-план підприємства: ВАТ "АрселорМiттал Кривий Рiг"

 

Прокатний цех-3, виробнича потужність - 430,0 тис.т/рік., до складу цеху входять:

• дрібносортовий стан 250-6 для виробництва сортового прокату в бунтах Ø13,5-31 мм.
• лінія задля виробництва катанки сортаменту Ø5,5-14 мм з вуглецевих, конструкційних і нізколегийованих марок сталі. Підкатом для лінії слугують круглі профілі дрібносортового стану.

 

 

 

 

 

Гірничо-металургійний комплекс України є повною технологічною  системою, що складається з підприємств  з видобутку і переробки залізорудної сировини, виробництва коксу і  феросплавів, виплавки чавуна і сталі, а також з підприємств з  виробництва прокату.

Гірничо-металургійний комплекс України включає:

• 15 металургійних комбінатів і заводів;
• 3 феросплавних заводи;
• 14 гірничодобувних підприємств;
• 12 коксохімічних заводів;
• 13 заводів з виробництва вогнетривів;
• 20 метизних заводів;
• 8 підприємств з виробництва труб і 134 підприємства, що організували виробництво труб.

Сектор української чорної металургії представлено 15 великими підприємствами – металургійними заводами і комбінатами. На їхню частку припадає близько 98% національного  виробництва сталі і 100% виробництва  передільного чавуну.

Вітчизняна металургійна промисловість здебільшого орієнтована  на випуск плоского прокату (листа і  рулону) – близько 55% виробничих потужностей. На решту припадає підприємства із виготовлення довгомірного прокату. Є  також можливість виробництва прокату  з легованих марок сталі (МЗ «Дніпроспецсталь», ММЗ «ІСТІЛ (Україна)»).

Існуючі виробничі потужності в Україні вже кілька років  показують позитивну динаміку зростання  виробництва чавуну, сталі і прокату. Починаючи з 2002 р., відмічається збільшення виробничих показників в секторі  чорної металургії в середньому на 2-5% щорічно. Так, за підсумками 2007 р. основні  виробничі показники по галузі чорної металургії порівняно з 2002 р. зросли на 28,8% по чавуну, на 25,7% по сталі і на 25,6% по прокату.

Табл. 1 Динаміка виробництва продукції українськими металургійними підприємствами у 2002-2007 рр., млн т

Продукція	2002	2003	2004	2005	2006	2007
Чавун	27,63	29,52	31,05	30,77	32,93	35,65
Сталь	34,04	36,93	38,73	38,63	40,89	42,83
Стальний прокат	30,16	32,31	33,38	33,37	36,20	37,91

В територіальній структурі  України металургійні підприємства є ядром регіональних систем і  складають основу економіки і  забезпечують підтримку необхідного  рівня соціального забезпечення населення території. Металургійні комбінати є найважливішими містоутворюючими об’єктами. Саме ці підприємства є  основним місцем зайнятості населення. Українська чорна металургія зосереджена  в чотирьох областях країни: Донецькій, Дніпропетровській, Луганській і Запорізькій.

Діагр. 1 Динаміка виробництва продукції українськими підприємствами чорної металургії, млн т.

Україна досить близько розташована  до найважливіших світових ринків споживачів сталі – країн Європейського  Співтовариства, Близького Сходу  та Росії, на які постачається понад 60% металопродукції, виготовленої в  країні. Часто саме через оптимальні транспортні витрати український  метал достойно конкурує на цих ринках.

У даний час Україна  належить до великих країн – виробників чорних металів, впевнено посідаючи  восьме місце в світі після  Китаю, Японії, США, Росії, Південної  Кореї, Німеччини та Індії. У 2007 р. частка нашої країни в загальносвітовому  виробництві рідкої сталі складала 3,2% (випущено 42,83 млн т). 

Табл. 2 Місце української чорної металургії у світовому виробництві сталі в 2005-2010 рр., млн т

 

Показник	2002	2003	2004	2005	2006	2007
Світове виробництво, млн  т	902,9	945,1	1035	1130	1239,5	1343,5
Україна, млн т	34,04	36,93	38,73	38,63	40,89	42,83
Частка України, %	3,82	3,97	3,74	3,41	3,3	3,2

 

 

У 2007 р. використання основних виробничих фондів в металургії України  складало: 85-100% – на металургійних  підприємствах, 75-85% – на гірничодобувних  і при виробництві залізорудної сировини, 40-42% – у вогнетривкій галузі і 90-92% – в коксовому виробництві. Трубопрокатне і метизне виробництво  має чималий запас виробничих потужностей, і їхнє завантаження залежить, в першу чергу, від наявності  ринків збуту. Значна частина прокатної  продукції металургійних підприємств  України сертифікована провідними світовими центрами. Так, наприклад, більша частина продукції «Азовсталі», «Запоріжсталі» і ММК ім. Ілліча (суднова, котельна, конструкційна сталь) сертифіковані Lloyd’s Register of Shipping (Велика Британія), TUV (Німеччина), American Bureau of Shipping (США), Російським морським реєстром та іншими організаціями. Катанку і арматуру, відповідну європейським і американським нормам, виробляє «АрселорМіттал Кривий Ріг» (колишня «Криворіжсталь»).

Україна має не тільки розвинену  металургійну галузь, але й багаті запаси природних ресурсів, потужності з виробництва металургійної  сировини, необхідної для виробництва  металів.

Сировинну базу української  металургії складають значні природні запаси залізної і марганцевої руди, коксівного вугілля, флюсів, вогнетривких глин і інших мінеральних матеріалів. Природні запаси дозволяють за рахунок  власних ресурсів забезпечувати  потреби національного сектору  чорної металургії у всіх видах стратегічної сировини, в першу чергу, в залізорудних матеріалах (аглоруда, концентрат, агломерат, окатиші) і коксі.

Наша країна також має  близько 20% світових запасів марганцевих  руд і належить до найбільших виробників коксівного та енергетичного вугілля  в світі (входить до десятки найбільших світових виробників). Річний обсяг  видобутку коксованого вугілля  складає близько 40 млн т.

Українська металургія значною  мірою орієнтована на експорт  і є залежною від кон’юнктури  зовнішніх ринків. Потужна виробнича  структура українських металургійних  підприємств дозволяє забезпечувати  потреби внутрішнього ринку в  прокаті. У 2007 р. частка внутрішніх постачань  в структурі розподілу прокату  зросла з 18,5% в 2002 р. до 25,6% в 2007 р. в результаті підвищення попиту на внутрішньому ринку.

Останніми роками почали відчутно посилюватися позитивні тенденції  у присутності України на світовому  ринку. Продукція провідних українських  виробників не поступається за якістю аналогічної продукції провідних  світових ідприємств.

Активізувалося просування на зарубіжні товарні ринки українського прокату з вищою додатковою вартістю з боку найбільших виробників, що мають  для цього необхідну технологічну і технічну базу. В результаті почала поліпшуватися товарна структура  українського експорту чорних металів. У 2007 р. порівняно з 2002 р. в структурі  експорту прокату (у натуральному вираженні) частка сировинних матеріалів знизилася  з 19,2% до 12,4% при відповідному зростанні  частки готового прокату.

Табл. 3  Динаміка експорту чорних металів з України в 2002-2007 рр., млн т

Продукція	2002	2003	2004	2005	2006	2007
Сировинні матеріали	5,86	3,93	5,14	3,31	3,2	4,00
Напівфабрикати	10,36	10,12	10,45	9,85	12,50	11,80
Плоский прокат	7,81	8,05	9,37	9,55	8,79	9,02
Довгомірний прокат	6,39	6,72	6,778	5,96	7,12	7,38
Всього	30,42	28,83	31,74	28,67	31,66	32,21

Останніми роками на українському ринку чорних металів відзначається  неоднозначна ситуація. Незважаючи на досить розвинений сектор чорної металургії, а також стабільно зростаюче  виробництво сталі і прокату, щорічні обсяги імпорту чорних металів  до України продовжують стрімко  зростати.

Так, в 2007 р. обсяги імпорту  металопродукції до України порівняно  з попереднім 2006 р. збільшились на 24,1%, досягнувши максимального значення з моменту незалежності України  – 2859,5 тис. т. При цьому обсяги імпорту  в грошовому вираженні склали 2238,6 млн USD, що на 52,4% вище за аналогічний  показник за 2006 р.

Збільшення обсягів імпортних  поставок чорних металів до України  зумовлено впливом наступних  факторів.

• високим ступенем експортної орієнтації українських металургійних підприємств
• відносно вузьким асортиментом металопродукції, що виробляється в Україні
• існуючою системою збуту металопродукції
• виробничими зв’язками споживачів прокату
• дисконтними програмами, що надаються українським імпортерам металопродукції закордонними виробниками.

Географічна структура українського імпорту металопродукції в 2007 р. не зазнала істотних змін. Найбільшим постачальником металопродукції в  Україну залишається Росія – 73,4%, або 2,4 млн т. Близько 10,2%, або 297,8 тис. т у структурі імпорту  належать іншим країнам СНД –  Казахстану, Молдові і Білорусі. Решта прокату імпортувалась  з ЄС, країн Близького Сходу  та Азії.

Табл. 4 Динаміка імпорту чорних металів в Україну в 2005-2010 рр., тис. т

 

Продукція	2002	2003	2004	2005	2006	2007
Сировинні матеріали	609,8	793,8	813,4	832,4	897,1	800,4
Напівфабрикати	232,1	281,0	209,3	339,7	370,6	444,4
Плоский прокат	265,8	318,7	352,7	404,6	689,7	1191,8
Довгомірний прокат	109,6	165,3	183,8	203,6	346,5	422,8
Всього	1217,1	1554,5	1552,2	1780,3	2304,0	2859,5

У 2008-2010 рр. українська чорна  металургія розвиватиметься за наступним  сценарієм. У найближчій перспективі  за рахунок реконструкції і часткової  модернізації українські виробничі  потужності зростуть до 44-44,5 млн т, або  на 9-12%. Розмір їхнього зростання  визначатиме граничний рівень зростання  національного виробництва продукції  чорної металургії.

У 2010 р. порівняно з 2007 р. обсяг  виробництва сталі збільшився з 42,83 млн т до 45 млн т, або на 5%, прокату – з 37,9 млн т до 41,0 млн т, або на 8%.

Основним резервом зростання  виробництва залишиться підвищення ступеня використання потужностей: у 2010 р. ступінь використання потужностей  з виробництва сталі складе не менше 95-97%.

Український сектор чорної металургії також збереже високу експортну орієнтацію. Однак можна  очікувати, що, починаючи з 2008 р., обсяги експорту у зв’язку з передбачуваним погіршенням кон’юнктури світового  ринку і зростанням внутрішнього споживання почнуть знижуватися  і в 2010 р. становитимуть 25-26 млн т.

У перспективі пріоритетну  роль матиме внутрішнє споживання, що буде пов’язано з високими темпами  зростання металоспоживаючих галузей  – машинобудування, будівництва, суднобудування, автомобілебудування, а також масштабними  програмами для Євро 2012. Прогнозується, що до 2010 р. обсяги внутрішнього споживання збільшаться на 30-40% до 13-15 млн т. При  цьому внутрішній ринок може розглядатися як резерв для поглинання надлишку виробництва металургійної продукції  у разі скорочення попиту на зовнішніх  ринках.

Приведені прогнози розвитку сектору чорної металургії України  не призведуть в перспективі до кардинальних технологічних і технічних змін. Враховуючи це, а також жорстку  конкуренцію на зовнішніх ринках, можна очікувати, що товарна структура  виробництва і експорту також  трохи зміниться. Імпорт металопродукції  в майбутньому також збільшуватиметься.

У перспективі не виключено  коригування виробничих і торгових показників української чорної металургії, які тісно залежать як від світової кон’юнктури, що може змінюватися, так  і від розвитку економіки України  залежно від економічних і  політичних подій, що відбуваються в  країні і світі.

 

3. Опис продукції                                                                                                                            

Чавун – також відомий чорний метал, у розплавленому виді текучий, тому добре заповнює ливарні форми й на виробництві широко використовується для  виготовлення деталей  литтям.                                          Є сірий чавун, білий, ковкий, високо-міцний, жаростійкий, жароміцний і стійкий проти корозії, антифрикційний. У маркуванні після букв коштують цифри, які позначають міцність чавуну або ж уміст окремих елементів. Із сірого чавуну виготовляють більшість деталей, які не несуть ударного навантаження                                                        (станини, кронштейни й т.п.). Білий чавун утворюється, якщо розплавлений сірий чавун вилити в металеві форми й швидко їх остудити. Цей чавун має білий колір, дуже міцний на стирання, але тендітний і не обробляється різальним інструментом. Ковкий чавун одержують, якщо виливка з білого чавуну витримати якийсь час у печах при високій температурі. Після охолодження такі деталі можна згинати на невеликий кут. Наприклад, зігнуті «пальці» різальних апаратів, косарок, жниварок можна вирівняти ударами молотка. З високоміцного чавуну виготовляють більше відповідальні деталі (колінчаті вали автомобілів «Запорожець» і т.п.), а чавуну ЧН – випускні колектори двигунів, гільзи циліндрів і т.п. Антифрикційний чавун використовують для виготовлення втулок тертя замість бронзи.