Особливості формування доходів місцевих бюджетів

Дата добавления: 27 Октября 2013 в 19:19
Автор: n*************@mail.ru
Тип работы: доклад
Скачать полностью (15.81 Кб)
Работа содержит 1 файл
Скачать  Открыть 

місцеві фінанси.docx

  —  18.27 Кб

Особливості формування доходів місцевих бюджетів.

Місцеві бюджети займають не лише важливе місце у бюджетній  системі, але й одне з центральних  місць в економічній системі  кожної держави, їх роль і значення безпосередньо зумовлені типом  економічної системи, обраними цілями та пріоритетами суспільного розвитку.

У процесі формування фінансових ресурсів органів місцевого самоврядування грошові кошти поступово набувають  характеру грошових надходжень до місцевих бюджетів України. Основні канали руху фінансових ресурсів, які в кінцевому  підсумку зосереджуються в бюджетах органів місцевого самоврядування, можна поділити таким чином:

– доходи фізичних і юридичних  осіб у формі податку з доходів фізичних осіб, податку на прибуток підприємств комунальної форми власності,  плати за ліцензії на певні види діяльності,  фіксованого  сільськогосподарського податку, єдиного податку для суб’єктів малого підприємництва,  внутрішніх податків  на товари й послуги;

– доходи некомерційного характеру у формі зборів за спеціальне використання фінансових ресурсів, місцевих податків і зборів,  адміністративних зборів і платежів, доходів  від некомерційного й побічного продажу, надходжень  від штрафних і фінансових санкцій, надходжень від сум кредиторської й дебіторської заборгованості підприємств, організацій і установ, щодо яких минув термін позовної давності;

– доходи власного характеру  у формі  плати за послуги, що  надаються бюджетними установами,  плати за послуги, які надаються  згідно з функціональними повноваженнями органів місцевого самоврядування, плати за оренду майна бюджетних  установ, коштів, отриманих бюджетними установами від реалізації майна, грантів й дарунків бюджетних установ, місцевих податків і зборів;

– доходи, у формі прямих інвестицій у  виробництво, що здійснюється на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, та інвестицій в нерухомість, яка знаходиться на території територіальної одиниці;

– доходи у формі міжбюджетних трансфертів та надходжень від уряду зарубіжних країн і міжбюджетних організацій.

Представлені канали руху надходжень тісно пов’язані між  собою та впливають один на одній. Наприклад, чим більше надходжень фінансових ресурсів буде спрямовуватись до місцевого бюджету, то тим  більше можливостей матимуть органи місцевого самоврядування для реалізації програм соціально-економічного розвитку адміністративно-територіального утворення; чим вищий показник заробітної  плати суб’єктів господарювання територіальної одиниці, тим більшим буде відсоток надходжень фінансових ресурсів до місцевих бюджетів від податку з доходів фізичних осіб, а зростання прибутку підприємств комунальної форми власності, які займаються підприємницькою діяльністю, сприятиме збільшенню надходжень фінансових ресурсів від податку на прибуток підприємств; що активніше впроваджуватимуться інвестиції в соціально-економічну сферу діяльності територіальної одиниці, то вищим буде рівень її зайнятості й забезпеченості фінансовими ресурсами.

Залежно від макроекономічних особливостей розвитку адміністративно-територіальної одиниці та її місцезнаходження спостерігається  диференціація каналів дохідності місцевих бюджетів: деякі з них  стають головними, інші  – додатковими.

Сукупність усіх видів  доходів місцевих бюджетів, що формуються різними методами, їхнє взаємозв’язане застосування становить систему доходів місцевих бюджетів.

За бюджетною класифікацією, запровадженою в 1996 р., доходи місцевих бюджетів України поділяли за такими розділами: податкові надходження, неподаткові надходження,  доходи від операцій із капіталом,  цільові  фонди,   міжбюджетні трансферти.

Однак оскільки, починаючи  з 1999 р., виникла напруженість у використанні дохідної частини бюджетів та необхідність першочергового фінансування захищених  статей, Законом України «Про державний  бюджет України на 1999 р.» утворення  позабюджетних фондів місцевих рад було призупинено.

Із прийняттям Бюджетного кодексу України та проведенням  реформи в бюджетній сфері  було змінено порядок формування фінансових ресурсів на місцевому рівні. Відбулося становлення нової  структури доходів місцевих бюджетів за джерелами формування фінансових ресурсів: податкові надходження; неподаткові  надходження; доходи від операцій із капіталом; міжбюджетні трансферти.

Позитивним результатом  цього поділу стало розмежування бюджету на дві основні складові частини: загальний і спеціальний  фонди. Цільові фонди було виключено з переліку доходів місцевих бюджетів та включено до спеціального фонду бюджету. Така ситуація пояснюється тим, що виконання доходів обласних і районних бюджетів стало стабільним, перерахування коштів до таких фондів, де вони перебували, скажімо, в «замороженому» стані, впливало негативно на загальний стан фінансування передбачених за бюджетом видатків, тому ці кошти не спрямовувалися на фінансування інших бюджетних видатків, що викликало багато нарікань з боку районних фінансових відділів.

Основою доходів місцевих бюджетів є надходження податку з доходів фізичних осіб. Згідно Бюджетного кодексу розподілено надходження цього податку за видами бюджетів місцевого самоврядування за принципом їх територіального розташування:

–  до доходів бюджетів міст Києва і Севастополя зараховується 100 % загального обсягу податку з  доходів фізичних осіб;

– до доходів бюджетів міст республіканського та обласного  значення зараховується 75 % від загального обсягу податку з доходів фізичних осіб;

– до доходів бюджетів міст районного значення, сіл, селищ чи їх об’єднань зараховуються 25 % від  загального обсягу податку з доходів  фізичних осіб.

Класифікація доходів місцевих бюджетів:

1. За характером надходжень:

  • податкові  доходи  – грошові надходження до місцевих бюджетів, які мають податковий характер;
  • неподаткові доходи  – сукупність надходжень до місцевих бюджетів неподаткового характеру.

2. За ступенем самостійності:

– власні доходи  – короткострокові  або довгострокові грошові надходження, що повністю зараховуються до місцевих бюджетів та перебувають у повному  розпорядженні органів місцевого  самоврядування;

– регульовані доходи  – сукупність короткострокових грошових надходжень, які передаються з  державного бюджету до місцевих бюджетів у вигляді  фінансової допомоги для  збалансування ситуації між доходною та видатковою частинами;

– закріплені доходи  – сукупність довгострокових грошових надходжень, що у фіксованих частках закріплюються за певним бюджетом у встановленому законодавством порядку.

3. За методикою розрахунку:

– доходи, які закріплюються  за бюджетами місцевого самоврядування та враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів (перший кошик), а саме: податок з доходів фізичних осіб у частині, визначеній чинним законодавством; плата за землю в частині, що належить відповідним бюджетам; плата за ліцензії на проведення певних видів господарської  діяльності; надходження адміністративних штрафів; державне мито в частині, визначеній чинним законодавством; плата за державну реєстрацію суб’єктів підприємницької  діяльності; плата за торговий патент на здійснення певних видів підприємницької  діяльності; єдиний податок для суб’єктів  малого підприємництва в частині, що належить місцевим бюджетам;

– доходи, що закріплюються  за бюджетами місцевого самоврядування та не враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів (другий кошик), а саме: місцеві податки і збори; плата за землю в частині, визначеній чинним законодавством; податок з  власників транспортних засобів; проценти за користування  тимчасово вільними бюджетними коштами; податок на промисел; надходження з дивідендів від  діяльності господарських товариств, що є у власності відповідної  територіальної громади; плата за забруднення  навколишнього середовища; кошти  відчуження майна, яке перебуває  в комунальній власності; фіксований сільськогосподарський податок; плата  за оренду майнових комплексів, що перебувають  у комунальній власності; надходження  від місцевих грошово-речових лотерей; плата за гарантії, надані місцевими  органами влади з дотриманням  умов, визначених ст. 17 Бюджетного кодексу  України; дарунки місцевим органам  влади у вартісному обчисленні; власні надходження бюджетних установ, що утримуються за рахунок коштів відповідного бюджету; податок на прибуток підприємств комунальної власності; платежі за спеціальне використання природних ресурсів місцевого значення; інші надходження, передбачені законом.

4. За місцем зосередження: доходи загального фонду  –  зараховуються кошти загальнодержавного  характеру, які мають цільове  призначення; доходи спеціального  фонду – зараховуються власні  надходження бюджетних установ,  окремі цільові фонди, податок  з власників транспортних засобів  та інших самохідних механізмів, а також деякі платежі, які  мають компенсаційний характер  та спеціальне цільове призначення.

5. За територіальним поділом:  доходи бюджетів АР Крим, міст  Києва й Севастополя;  доходи  обласних бюджетів;  доходи районних  бюджетів; доходи міських бюджетів; доходи сільських бюджетів; доходи  селищних бюджетів.

6. За методами планування: планові доходи  – кошти, які  планується отримати з різних  джерел формування фінансових  ресурсів; фактичні доходи  –  кошти, що надійшли до місцевого  бюджету та підлягають розподілу  органами місцевого самоврядування  протягом звітного періоду. 

7. За рівнем зарахування:  децентралізовані доходи – сукупність  грошових коштів, котрі надходять  і зосереджуються в місцевому  бюджеті; централізовані доходи  – сукупність грошових коштів, що надходять до державного бюджету України, частина яких передається в місцеві бюджети.

Подана класифікація відрізняється  від попередніх підходів більшою  деталізацією, що дає змогу органам  місцевого самоврядування чітко  визначати за рахунок яких фінансових ресурсів поповнюється дохідна частина  місцевих бюджетів, оцінити рівень їх фінансових можливостей щодо розвитку адміністративно-територіальної одиниці  та визначити ступінь незалежності від державних органів влади.


Описание работы
Із прийняттям Бюджетного кодексу України та проведенням реформи в бюджетній сфері було змінено порядок формування фінансових ресурсів на місцевому рівні. Відбулося становлення нової структури доходів місцевих бюджетів за джерелами формування фінансових ресурсів: податкові надходження; неподаткові надходження; доходи від операцій із капіталом; міжбюджетні трансферти.
Содержание
содержание отсутствует