Бюджетний процес

Місцеві бюджети розробляють, затверджують і виконують відповідні органи місцевого самоврядування в  селах, селищах, містах, районах у  містах (у разі їх створення).

Районні та обласні ради затверджують районні та обласні бюджети, які формуються з коштів державного бюджету для їх відповідного розподілу між територіальними громадами або для виконання спільних проектів та з коштів, залучених на договірних засадах з місцевих бюджетів та реалізації спільних соціально-економічних та культурних програм.

Місцевий бюджет має дохідну та видаткову частину.

Доходи місцевих бюджетів мають бути достатніми для ефективного  здійснення завдань та функцій місцевого  самоврядування та формуються, по-перше, за рахунок власних джерел (місцеві податки та збори), що відповідає вимогам Європейської Хартії місцевого самоврядування, ст.9 якої прямо передбачає, що принаймні частина коштів місцевого самоврядування повинна надходити за рахунок місцевих зборів і податків.

По-друге, до доходів місцевих бюджетів зараховуються закріплені доходи, тобто закріплені законом загальнодержавні податки, збори та інші обов’язкові платежі.

По-третє, до дохідної частини місцевих бюджетів можуть входити кошти з державного бюджету, які передаються з метою надання фінансової підтримки місцевого самоврядування з боку держави, яка гарантує органам місцевого самоврядування дохідну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб. При цьому мінімальні розміри місцевих бюджетів мають визначитися на основі нормативів бюджетної забезпеченості на одного жителя з урахуванням економічного, соціального, природного та екологічного стану відповідних територій, виходячи з рівня мінімальних соціальних потреб, встановленого законом.. Фінансова допомога місцевого самоврядування з боку держави може здійснюватися в формі дотацій та субвенцій.

Дотації – це кошти, які  перераховуються до місцевого бюджету  з державного у випадках, коли коштів, що надходять з власних джерел та закріплених доходів недостатньо  для формування мінімального розміру  місцевого бюджету. Використання дотацій не має цільового призначення, вони виділяються державою на безвідплатній та безповоротній основі.

Субвенції – це кошти, які виділяються з державного бюджету та певний строк для фінансування конкретних програм з метою соціально-економічного вирівнювання відповідних територій

Кошти державного бюджету, що передаються у вигляді дотацій, субвенцій, розподіляються обласними  радами між районними бюджетами  і бюджетами міст обласного значення у розмірах, необхідних для формування дохідних частин не нижче мінімальних розмірів місцевих бюджетів, визначених законом, а також використовуються для фінансування з обласного бюджету спільних проектів територіальних громад. Кошти обласного бюджету, передані державою у вигляді дотацій, субвенцій зараховуються до районних бюджетів і розподіляються районними радами між місцевими бюджетами.

По-четверте, до дохідної частини місцевого бюджету включаються  кошти, необхідні для фінансування витрат, пов’язаних із здійсненням  органами місцевого самоврядування, повноважень органів виконавчої влади та виконанням рішень органів виконавчої влади.

Сільські, селищні, міські, районні в містах ради та їх виконавчі  органи самостійно розпоряджаються  коштами відповідних місцевих бюджетів, визначають напрями їх використання. Розмір і цільове спрямування видатків, які здійснюються органами місцевого самоврядування на потреби територіальних громад визначаються видатковою частиною місцевих бюджетів, яка включає видатки поточного бюджету (спрямовують на фінансування установ і закладів, що утримуються за рахунок бюджетних асигнувань) і видатки бюджету розвитку (спрямовують на реалізацію програм соціально-економічного розвитку відповідної території, пов’язаних із здійсненням інвестиційної та інноваційної діяльності, а також на фінансування субвенцій та інших видатків, пов’язаних з розширеним відтворенням).

 

2.6. Гарантії місцевого самоврядування

Здійснення місцевого  самоврядування в Україні забезпечується системою гарантій, під якими розуміють  економічні, політичні та правові умови і засоби повної і ефективної реалізації територіальними громадами, органами місцевого самоврядування завдань та функцій місцевого самоврядування. Найважливіші правові гарантії місцевого самоврядування отримали закріплення в Конституції України та Законі «Про місцеве самоврядування в Україні».

Механізм правового  забезпечення місцевого самоврядування:

1. Правові гарантії захисту – територіальні громади, органи та посадові особи вирішують надані їм повноваження. Це конституційні і судові гарантії.
2. Державний і громадський контроль – державний нагляд, політико-правовий контроль у формі депутатських запитів, парламентських слухань, судовий контроль, контроль в особі ЗМІ, політичних партій і громадських організацій.
3. Юридична відповідальність – конституційно-правова відповідальність, майнова або цивільно-правова.

Гарантіями опозиційної  самостійності місцевого самоврядування є:

• положення Конституції України про те, що органи місцевого самоврядування не входять до єдиної системи органів державної влади (ст.5), а служба в органах місцевого самоврядування виступає самостійним видом публічної служби (ст.38);
• віднесення питань обрання органів місцевого самоврядування, обрання чи призначення посадових осіб місцевого самоврядування до повноважень місцевого самоврядування;
• встановлена Законом «Про місцеве самоврядування в Україні» (ст.71) заборона органам виконавчої влади та їх посадовим особам втручатися в законну діяльність органів та посадових осіб місцевого самоврядування, а також вирішувати питання, віднесені Конституцією та законами України до повноважень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, крім випадків виконання делегованих їм повноважень та в інших випадках, передбачених законом;
• встановлена Законом «Про місцеве самоврядування в Україні» (ст.21) заборона обмежувати права територіальних громад на місцеве самоврядування за винятком умов воєнного чи надзвичайного стану.

Гарантіями фінансово-економічної  самостійності місцевого самоврядування є:

• встановлення Конституцією України (ст.142) матеріальної і фінансової основи місцевого самоврядування;
• положення Конституції України щодо захисту законом права комунальної власності на рівних умовах з правами власності інших суб’єктів (ст.13);
• закріплення обов’язків держави фінансувати здійснення окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих органам місцевого самоврядування (ст.143) та компенсувати витрати внаслідок рішень органів державної влади і попередньо не забезпечені відповідними фінансовими ресурсами (ст.67 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні»);
• передбачена Законом «Про місцеве самоврядування в Україні» (ст.61) заборона втручання державних органів у процес складання, затвердження і виконання місцевих бюджетів, за винятком випадків, передбачених Законом.

Гарантіями захисту  прав місцевого самоврядування є:

• передбачені Конституцією України обов’язковість до виконання на відповідній території актів органів місцевого самоврядування (ст.144) та судовий порядок захисту права місцевого самоврядування (ст.145);
• встановлена Законом «Про місцеве самоврядування в Україні» (ст.72) підзвітність і підконтрольність місцевих державних адміністрацій районним обласним радам;
• передбачена Законом «Про місцеве самоврядування в Україні» (ст.75) відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування перед територіальними громадами.

 

Розділ 3.Дослідження динаміки доходів, видатків та міжбюджетних трансфертів

Таблиця 2

Доходи державного бюджету  за статтею непрямі податки

№	Показники	2000	2001	2002	2003	2004
1	Загальна сума непрямих податків з державного бюджету України, тис.грн.	8840295,4	15671222,8	11789539	15667142,4	18238745,9
2	Загальна сума доходів  державного бюджету України, тис.грн.	33946526,9	41961066,9	45390509,5	5327580,8	65215662,8
3	Частка статті доходів  у загальній сумі доходів державного бюджету України, тис.грн.	26,04	37,35	25,97	29,41	29,97
4	Відносне відхилення, % ланцюгове	-	177,27	75,23	132,89	116,41
5	Структурне зрушення, % ланцюгове	-	11,31	-11,37	3,44	-1,44
6	Темп зростання, % ланцюгове	-	77,27	-24,77	32,89	16,41
7	Темп зростання, % базовий	-	77,27	33,36	77,22	106,31
8	Середній абсолютний приріст , тис.грн.	1879690,1
9	Середній темп зростання, %	1,16
10	Середній темп приросту, %	15,59

 

Рис. 1. Частка статті доходів  у загальній сумі доходів державного бюджету за 2000-2004 роки

Відповідно до Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» платниками податку на прибуток підприємств  є:

• резиденти – суб’єкти підприємницької діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами;
• нерезиденти – фізичні та юридичні особи, створені у будь-якій організаційно-правовій формі.

Об’єктом оподаткування  є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду на суму валових витрат платника податку та суму амортизаційних відрахувань.

Протягом 2000-2004 рр. частка податку на прибуток підприємств  у доходах бюджету коливалася в межах 37,35-25,97%. У порівнянні з 2000 роком у 2004 році надходження від податку на прибуток підприємств зросло на 9398450,5 тис.грн і складало 18238745,9 тис.грн. Темп зростання базовий у 2004 році набув значення 106,31%. В той же час середній абсолютний приріст за 5 років дорівнює 1879690,1 тис.грн., що зумовило середній темп приросту за цей же період у розмірі 15,59%.

Таблиця 3

Видатки бюджету на транспорт, зв’язок, дорожнє господарство, телекомунікації, інформатику

№	Показники	2000	2001	2002	2003	2004
1	Загальна сума фінансування видатків бюджету з держбюджету України, тис.грн.	738943,2	764396,1	1117649,8	2115673,7	30637111,9
2	Загальна сума видатків держбюджету, тис.грн.	33946526,9	41961026,9	49498467,3	55907506	72215688
3	Частка статті видатків у загальній сумі видатків держбюджету, %	2,18	1,82	2,26	3,8	4,21
4	ВВП, млрд.грн.	170,1	204,2	225,8	264,2	345,9
5	% до ВВП	0,43	0,37	0,49	0,80	0,88
6	Відносне відхилення, % ланцюгове	-	103,44	146,21	189,3	143,55
7	Структурне зрушення, % ланцюгове	-	0,36	0,44	1,53	0,42
8	Темп зростання, % ланцюговий	-	3,44	46,21	89,30	43,55
9	Темп зростання, % базовий	-	3,44	51,25	186,31	311,01
10	Середній абсолютний приріст, тис.грн.	459633,74
11	Середній темп зростання, %	1,33
12	Середній темп приросту, %	32,67

Рис. 2. Частка статті видатків у загальній сумі видатків держбюджету за

2000-2004 роки

Протягом 2000-2004 рр. частка видатків бюджету на фінансування транспорту, зв’язку, телекомунікацій, інформатики у загальній сумі видатків бюджету коливалась у межах 1,82-4,21%. У порівнянні з 2000 роком у 2004 видатки бюджету на фінансування досліджуваної статті видатків зросло на 3037111,9 тис.грн. Темп зростання базовий у 2004 році набув значення 311,01%. В той же час середній абсолютний приріст за 5 років дорівнює 459633,74 тис.грн., що зумовило середній темп приросту за цей же період у розмірі 32,67%.

Таблиця 4

Міжбюджетні трансферти Волинської області

№	Показники	2000	2001	2002	2003	2004
1	Дотації з державного бюджету, тис.грн.	175812,9	181835,1	147359	175588,4	317850,1
2	% до загальної суми  дотацій всім адміністративно-територіальним одиницям	4,4	4,53	3,47	3,11	3,83
3	Обсяг надходжень до загального фонду держбюджету з обласних бюджетів, за рахунок яких здійснюється перерахування дотацій місцевих бюджетів, тис.грн.	141307,5	284345	288278,7	416282	522001,2
4	% до загальної суми обсягу надходжень до держбюджету з бюджетів усіх адміністративно-територіальних одиниць	1,19	1,57	1,64	1,23	1,21
5	Відносне відхилення, % ланцюгове	-	103,43	81,04	119,16	181,02
6	Структурне зрушення, % ланцюгове	-	0,12	-1,06	-0,36	0,72
7	Темп зростання, % ланцюговий	-	3,43	-18,96	19,16	81,02
8	Темп зростання, % базовий	-	3,43	-16,18	-0,13	80,79
9	Середній абсолютний приріст, тис.грн.	28,407
10	Середній темп зростання, %	1,13
11	Середній темп приросту, %	12,57