Бюджетна система

- у ЛПЗ  - круглою печаткою та підписом  головного лікаря;

- в амбулаторіях, дільничних лікарнях, ФАПах і здоров пунктах - підписом керівника з печаткою вищого за підпорядкованістю ЛПЗ;

- на постах - підписом завідувача відділення, до якого відноситься цей пост, та печаткою ЛПЗ.

    Використання  наркотичних і психотропних лікарських  засобів оформляється зразу ж  після надання хворому медичної  допомоги. Використані ампули з  під зазначених засобів повинні  щоденно, за винятком вихідних  і святкових днів, здаватися особами,  відповідальними з їх зберігання, у комісію зі знищення порожніх  ампул.

    Знищення  порожніх ампул проводиться не  менше одного разу на 10 днів. Після  цього негайно має бути складений  і підписаний всіма членами  комісії акт за встановленою  наказом № 356 формою № 12.

    Комісія  зі знищення порожніх ампул  у складі не менше 3 чоловік  створюється за наказом головного  лікаря ЛПЗ. Очолює її заступник  головного лікаря з лікувальної  роботи, а в закладах де така  посада не затверджена - головним  лікарем.

    Невикористані  наркотичні засоби, що залишилися  у медпрацівника здаються відповідальній  особі ЛПЗ за актом передачі.

 

 

 

3. Завдання казначейства з касового  виконання державного бюджету

    Казначейство - це фінансовий орган, на який лягають функції з касового виконання державного бюджету України.

    Діюча  схема виконання державного бюджету  не забезпечувала системного  контролю як за проходженням  державних ресурсів через комерційні  банки, так і за використанням  цих коштів розпорядниками кредитів  на місцях. Державні фінансові  ресурси розміщувалися на численних  поточних рахунках міністерств  та відомств. Для того щоб навести  порядок, забезпечити ефективне  управління коштами державного  бюджету, підвищити оперативність  щодо фінансування видатків 27 квітня 1995 Президент України прийняв  Указ № 335/95 «Про державне казначейство  України», згідно з яким при  Міністерстві фінансів створено  Державне Казначейство. А постанова  від 31 липня 1995 року № 590 Кабінет  Міністрів затвердив «Положення  про Головне управління Державного  казначейства та його територіальних  органах - управлінні в областях  і відділенні на місцях і  в районах».

    Указ  Президента України (335/95) зобов'язує  органи Держказначейства здійснювати: 

a) організація  та контроль за виконанням  державного бюджету України; 

б) управління явними коштами державного бюджету  України (у тому числі в іноземній  валюті) та коштами державних позабюджетних  фондів у межах видатків, встановлених на звітний період;

в) фінансування витрат державного бюджету України;

г) ведення  обліку касового виконання державного бюджету;

д) складання  звітності про стан виконання  державного бюджету;

е) контроль за надходженням, використанням коштів державних позабюджетних фондів;

ж) управління державним внутрішнім і зовнішнім  боргом відповідно до законодавства;

з) розробка нормативно-методичних документів з  питань бухгалтерського обліку і  звітності та організації виконання  бюджетів усіх рівнів, які є обов'язковими для всіх підприємств, установ і організацій, що використовують кошти державних бюджетних та позабюджетних фондів.

    Слід  також зазначити, що в основу  діяльності Державного Казначейства  закладено принцип «єдиної каси»  держбюджету з переходом від  практики виконання бюджету (самофінансування  витрат) до територіального принципу. І здійснюється це за допомогою  територіальних органів казначейства. При цьому розрахунки розпорядників  кредитів здійснюють певні органи  Казначейства, а операції з готівкою - установи банків.

    Впровадження  в життя принципу «єдиного  рахунку» держбюджету в поєднанні  з централізованою казначейською  телекомунікаційною системою дозволить  у майбутньому мати вичерпну  інформацію про щоденне стан  державних фінансів і забезпечити  можливість гнучкого маневрування  державними грошовими ресурсами. 

    Що  стосується структури та підпорядкованості,  органи Держказначейства є системою  органів державної виконавчої  влади, яка діє при Міністерстві  фінансів. Система складається з  Головного управління та територіальних  органів, управління в Автономній  республіки Крим, областях, містах  Києві та Севастополі, з відділеннями  у районах, містах. У своїй діяльності  Держказначейство керується Конституцією  України, Законами України, постановами  і розпорядженнями Кабінету Міністрів  України, указами міністерства  фінансів.

    Згідно з п. 6 постанови Кабінету Міністрів України і Національного банку від 14. 01. 2002 року № 13 «Про впровадження казначейської системи виконання державного бюджету» затверджено сектор управлінь і відділень територіальних органів казначейства.

    Органи Держказначейства виконують такі функції:

- Розробка  довгострокових і оперативних  прогнозів, які стосуються надходження  грошових коштів до державного бюджету;

- Здійснення  контролю за касовим виконання  державного бюджету за доходами;

- Організація  роботи з ведення обліку доходів  державного бюджету на основі складання реєстрів;

- Організація  проведення аналітичної роботи  з основних напрямків роботи;

- Регулювання  фінансових взаємовідносин між  державним і місцевими бюджетами  та платниками податку;

- Підготовка  пропозиції щодо збільшення доходної  частини державного бюджету; 

- Підготовка інформації та звітів;

- Розробка  методичних рекомендації та організація  методологічного забезпечення відповідних  структурних підрозділі;

- Надання  практичної допомоги відповідним структурним підрозділам.

    Головне управління Держказначейства в областях, згідно завдань, які покладені на Держказначейство, організовує та здійснює виконання державного бюджету, виходячи з принципу «єдиного казначейського рахунку», здійснює керівництво територіальними органами Держказначейства; управління доходами та видатками державного бюджету, проводить операції з реальними бюджетними коштами, в тому числі і в іноземній валюті, в рамках розпису доходів і видатків державного бюджету; за дорученням Кабінету Міністрів України та Міністерства фінансів здійснює операції з іншими коштами, що знаходяться у розпорядженні уряду; організовує та здійснює прогнозування і касове планування коштів державного бюджету, визначає на основі чинного законодавства обсяги їхнього поточного використання у межах, затверджених на звітний період видатків; доводить до головних розпорядників коштів і територіальних органів казначейства обсяги асигнувань, що виділяються з державного бюджету; організовує та здійснює взаємні розрахунки між державним бюджетом та бюджетом Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя; організовує та здійснює збір та аналіз фінансової звітності про стан виконання державного та зведеного бюджетів, подає цю звітність до Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Міністерству фінансів, здійснює разом з Національним банком і Міністерством фінансів управління державним внутрішнім і зовнішнім боргом і проводить їх обслуговування відповідно до чинного законодавства; регулює фінансові взаємовідносини між державним бюджетом та державними фондами, організовує та здійснює контроль за надходженням, рухом і використанням цих фондів; подає Міністерству фінансів, у разі потреби, пропозиції щодо зменшення витрат державного бюджету.

    У випадку, коли зазначені територіальні органи Держказначейства та Головного Держказначейства безпосередньо здійснюють виконання державного бюджету, інші виконують ті ж функції, що й відділення Госказначейства в районах, містах.

    Органи Держказначейства мають право відкривати в установах банків рахунки по доходах і видатках державного бюджету; отримувати у банках на договірних засадах внутрішньорічної кредит в рамках, встановлених законодавчим актом про державний бюджет на звітний рік для покриття тимчасових касових розривів державного бюджету; проводити операції з розміщення державних цінних паперів, їх неї безпосереднє погашення та виплату доходів за ними.

    Впровадження казначейської системи виконання державного бюджету супроводжується перерозподілом функції між фінансовою та банківською системами, органами державної влади, установами та організаціями, які утримуються на кошти з державного бюджету Банківська система здійснює лише функцію акумуляції (а не обліку та розподілу) коштів державного бюджету, збереження та перерахування їх за дорученням Держказначейства, а також прийняття, збереження та видача готівки за головними розпорядниками коштів зберігається право на визначення конкретних напрямків використання коштів.

    Одночасно функціонує єдиний казначейський рахунок, на який зараховуються відповідно до бюджетної класифікації всі її державні доходи і з якого розподіляються всі наступні видатки державного бюджету, тобто державні кошти сконцентровані в руках одного господаря.

    Уряд, маючи вичерпну інформацію про стан державних фінансів в рамках реального часу, здійснює контроль за притримання встановленого дефіциту державного бюджету, тобто володіє фінансовими важелями впливу на економічну ситуацію.

    Поточні бюджетні рахунки розпорядників бюджетних коштів в установах банків закриті. Для обліку цих операції за видатками розпорядникам коштів призначені реєстраційні рахунки в органах Держказначейства, відкриті в рамках єдиного казначейського рахунку. У зв'язку з цим, майже вирішена проблема достовірності звітності, оскільки більшість даних для її складання надходять до органів Держказначейства щодня. Впровадження системи Держказначейства дозволяє супроводжувати кошти тільки через мережу Національного банку.

    На сьогодні Держказначейство намагається продовжити те, що почали перші скарбники. Державна скарбниця, яка покликана служити людям і з її допомогою мають вирішуватися економічні та соціальні питання, ні чого не варто, якщо не буде порядку в обігу її коштів.

    У 2002 році згідно зі спеціальною постановою Кабінету Міністрів і Національного банку України від 14 січня 2002 року за № 13 здійснили перехід на казначейську систему виконання державного бюджету України. Органи Держказначейства покликані допомогти безперебійному та ефективному функціонуванню бюджетної системи України в рамках основних напрямку бюджетної політики.

    Оскільки за допомогою органів Держказначейства на місцях здійснюється фінансування видатків із державного бюджету, то вони наділені значно більшими правами в сфері бюджетних кредитів і мають право призупиняти фінансування з бюджету підприємств, установі і організації в разі виявлення фактів порушення встановленого порядку виконання державного бюджету з повідомленням про це відповідальних керівників міністерств і відомств. У разі встановлення нецільового та неефективного використання коштів органи Держказначейства мають право вилучати у міністерств, відомств, установі та організації суми коштів виділених раніше в порядку фінансування з державного бюджету.

    З метою забезпечення своєчасності і повноти фінансування, здійснення контролю за використанням бюджетних коштів фінансові органи і відділення Держказначейства на місцях тісно співпрацюють між собою, а також організовують свою діяльність у взаємодії з органами виконавчої влади, податковою службою, органами КРУ Україні.

    Практична діяльність бюджетної системи України в плані організації касового виконання державного бюджету функції органів казначейства складають:

- Посилення  контролю за надходженням, цільовим  і економічним використанням державних коштів;

- Притримування  чинного законодавства України  з питань виконання державного  бюджету, а також за надходженням, використанням державних і позабюджетних  фондів;

- Підвищення  оперативності в управлінні реальними  коштами і підтримування фінансової дисципліни.

    Особливістю нової системи впровадження казначейства є те, що за допомогою цього органу буде проводиться ефективне і обов'язкового цільового витрачання коштів державного бюджету.

    Тільки створивши міцне казначейство, можна в короткий термін вирішити ряд питань, пов'язаних з виконанням бюджету. На органи казначейства, особливо на територіальні покладені такі функції:

- Забезпечення  виконання державного бюджету  показників, а також контроль  за надходженням і використанням  державних позабюджетних фондів;

- Ведення  обліку розрахунків по фінансуванню  розпорядників коштів, яким надається  асигнування з державного бюджету  та позабюджетних фондів;