Стратегiя зниження ризикiв iнвестицiйноi дiяльностi

Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна

 

 

 

 

Попова Ганна Юріївна

 

УДК 330 131. 7

 

 

 

СТРАТЕГІЯ ЗНИЖЕННЯ РИЗИКІВ  ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

 

 

 

Спеціальність 08.02.03 – організація  управління, планування та регулювання  економікою

 

 

 

 

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора економічних наук

 

 

 

 

 

 

Харків – 2006

Дисертацією є рукопис.

 

Роботу виконано у Харківському національному університеті

ім. В.Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України.

 

Науковий           доктор історичних наук, професор

консультант      Лантух Валерій Васильович,

                             Харківський національний університет

                             ім. В.Н. Каразіна Міністерства  освіти і науки України 

                             (м.Харків), професор кафедри історії Росії

 

Офіційні             доктор економічних наук, професор

опоненти:           Лушкін Володимир Андрійович,

 Національна комісія регулювання  електроенергетики України (м.  Київ), член комісії

 

                             доктор економічних наук, професор, заслужений діяч

                             науки і техніки України

                             Єрмошенко Микола Миколайович,

                             ВНЗ „Національна академія управління”  Міністерства 

                             освіти і науки України (м. Київ),

                             завідувач кафедри маркетингу  і підприємництва

 

доктор економічних  наук, професор,

заслужений економіст  України

Сало Іван Васильович,

Українська академія банківської справи Національного

банку України (м. Суми),

завідувач кафедри  банківської справи

 

Провідна             Науково-дослідний економічний інститут,

установа:            відділ макроекономічного прогнозування,

                             Міністерство економіки України,  м. Київ.

Захист відбудеться 27 жовтня 2006 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої  вченої ради Д 64.051.05 Харківського національного  університету ім. В.Н. Каразіна за адресою: 06002, м. Харків, вул. Мироносицька, 1, ауд. 3-30.

З дисертацією можна ознайомитися у Центральній науковій бібліотеці  
ХНУ ім. В.Н. Каразіна за адресою: 06077, м. Харків, майдан Свободи, 4.

 

Автореферат розісланий 26 вересня 2006 року.

 

Вчений секретар спеціалізованої  вченої ради                         В.П. Третяк

 

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

        Актуальність теми дослідження. Пожвавлення інвестиційної активності промислових підприємств, що складають основу вітчизняної економіки, є однією з головних умов успішного розвитку, подолання структурних диспропорцій і технологічного відставання. На 1 жовтня 2005 року в економіку України вкладено 9,5 млрд. дол. США прямих інвестицій, які поступили з 117 країн світу. Тим не менш інвестиційний клімат в країні, який оцінюється як результат комплексного аналізу правових, економічних, політичних, соціально-психологічних, інфраструктурних факторів, характеризується як несприйнятливий. Рейтинги інвестиційної привабливості, які публікують «Business Risk International», «Institutional investor» (США), «Euromoney» (Велика Британія), інформаційна система BERI (Business Environment Risk Index), визначають Україну як державу з високим ступенем ризиковості інвестування, яка знаходиться наприкінці останньої сотні країн за загальним показником інвестиційної привабливості. Основним джерелом фінансування капіталовкладень у відновлення  виробничої бази залишаються власні кошти підприємств; ступінь зносу основних фондів у промисловості досить високий і, за оцінками спеціалістів, обладнання, яке використовується понад 15 років, складає від 60 до 80% ВВП. Імпорт елементів основного капіталу (зразків нової техніки, які було створено 5-6 років тому) обумовлює технологічне відставання підприємств. Однією з головних причин, які затримують інноваційний розвиток економіки, є високий ризик капіталовкладень.

        На початку ринкових реформ теоретичне й практичне відставання в області управління ризиками поставило підприємства перед неминучістю емпіричного пошуку шляхів вирішення проблеми, але цей шлях не завжди є оптимальним. Слабке впровадження в сучасну управлінську діяльність принципів обґрунтованого ризику гальмує інноваційний розвиток підприємств.

        У зарубіжних країнах із високим рівнем розвитку ринкових відносин є багатий практичний досвід регулювання інвестиційних процесів на макрорівні, яке здійснюється державою і роль якого неухильно зростає, у тому числі щодо зниження інвестиційних ризиків. Цей досвід у якійсь мірі може бути використаний в українській економіці, але відсутність високоорганізованого фондового ринку, у тому числі ринку строкових контрактів, слабкість вітчизняного страхового бізнесу, технологічна багатоукладність і низка інших специфічних рис транзитивної економіки не дозволяють «імпортувати» методи управління ризиками.

        Тому перед вітчизняною економічною наукою стоїть задача доробки власної методологічної бази управління ризиками як на макрорівні, так і на рівні підприємств, для котрих життєво необхідні конкретні рекомендації і методики формування стратегії зниження ризиків, що враховують особливості ситуації, яка склалася в української промисловості. Швидкими темпами йде становлення  нового напрямку в області організації управління, планування та економічного регулювання ризикології. В наукових працях Л.А. Антоненко, В.П. Бабича, Д.В. Бабича, І.О.Бланка, І.Р.Бузько, Г.І.Великоіваненка, В.В.Вітлінського, А.С.Гальчинського, В.М.Гейца, М.М.Клименюка, В.С. Клочко, С.І.Наконечного, О.О.Пересади, А.І.Сухорукова, Д.М.Черваньова, О.І.Яковлева та інших закладено підстави управління ризиками: обґрунтовано понятійний апарат, філософсько-аксіоматичні підходи, структуру методологічних й методичних принципів, організаційний інструментарій. Теорія ризик-менеджменту знайшла відображення і в публікаціях зарубіжних науковців В.В.Аленичева, А.П.Альгина, І.Т.Балабанова, П.Г.Белова, П.Л.Бернстайна, В.П.Буянова, П.Г.Грабового, В.М.Грангаурова, А.В.Ізмалкова, В.І.Ізмалкова, Н.Д.Іл’єнкової, Р.М.Качалова, К.А.Кірсанова, Г.Б.Клейнера, М.Г.Лапусті, В.Г.Мединського, Г.Мінцберга, Л.М.Михайлова, К.Рєдхеда, С.Х’юса, Л.Г.Шаршукової та інших. Проте роботи, що присвячені розгляду саме інвестиційних ризиків, досить нечисленні. Системний, комплексний підхід до розробки стратегії зниження ризиків інвестиційної діяльності поки що не реалізовано й являє собою одну з найбільш актуальних проблем в області організації управління, планування, та економічного регулювання.

        Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрямок відповідає тематиці науково-дослідних робіт Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна: «Основні напрямки державного регулювання  ринкових  відносин   в  Україні» –  номер  державної  реєстрації  № 0197 U 009318; «Розробка методологічних підходів трансформації системи соціально-економічних відносин   в Україні» – номер державної   реєстрації № 0199 U 004423.

        Мета дослідження – розробка теоретико-методологічних основ зниження ризиків в процесі обґрунтування та реалізації інвестиційних проектів. Реалізація мети полягає в розробці стратегії управління ризиками інвестування в умовах української економіки та, у підсумку, покращенні інвестиційного клімату й підвищенні соціальної ефективності реформ.

        Мета дослідження обумовила розв`язання таких задач:

• визначено теоретико-методологічні підходи до управління ризиками інвестування, формування понятійного апарату, структурування ризик-менеджменту;
• обґрунтовано концепцію управління розвитком виробництва в умовах невизначеності та ризику;
• встановлено функціонально-алгоритмічну структуру підсистеми ідентифікації факторів ризику в системі управління інвестиційними ризиками;
• визначено особливості інноваційного проекту як об’єкту ризик-менеджменту;
• виявлено напрямки антикризового управління підприємством з урахуванням факторів ризику його інвестиційної діяльності;
• обґрунтовано класифікацію ризиків, яка дає можливість максимально урахувати їх як фактор будь-якої управлінської діяльності;
• сформовано системний підхід у ризик-менеджменті та розроблено комплекс заходів щодо його реалізації;
• обґрунтовано методологічні особливості забезпечення ризикостійкості проектів реальних інвестицій;
• вдосконалено процес формування інформаційної бази ризик-менеджменту та системи функціонального контролінгу;
• розроблено методи коректування стратегії ризик-менеджменту з урахуванням динаміки факторів ризику;
• сформульовано методологічний підхід до розробки технології ризик-менеджменту на підприємстві;
• обґрунтовано кількісні методи оцінки ефективності заходів щодо зниження ризиків;
• визначено шляхи підвищення точності економічної експертизи проектів;
• розроблено методи управління грошовими потоками в процесі реалізації інвестиційного проекту;
• вдосконалено методику контролінгу фінансового стану й адаптовано її до вимог інвестиційного ризик-менеджменту;
• розроблено напрямки оптимізації виробничої та управлінської структур підприємства-інвестора;
• виявлено взаємозв’язки показників ефективності використання виробничої бази й рівня ризикованості капіталовкладень;
• сформульовано методологічний підхід до розробки стратегії управління ліквідністю проекту реальних інвестицій;
• вдосконалено методику структурування активів проекту за ступенем їх ліквідності;
• обґрунтовано методи компенсування низької ліквідності проекту реальних інвестицій;
• розроблено методи зниження валютних ризиків.

Об’єктом дослідження є процес інвестування в умовах перехідної економіки.

Предметом дослідження є діяльність інвесторів по зниженню ступеня ризикованості капіталовкладень.

Методи дослідження

Методологічною основою  є економічна теорія і наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених-економістів з теми дослідження.

У дисертації застосовані наступні методи й підходи:

• методи загальної теорії систем,  системно-структурного аналізу було  використано в дисертації в процесі дослідження особливостей управління ризиками в інвестиційній сфері, обґрунтуванні методології зниження ризиків інвестування та стратегії формування механізму управління ризиками;
• методи фінансово-економічного аналізу було використано для визначення ступеня ефективності існуючих засобів обмеження й зниження ризиків й розробки принципово нового підходу до кількісної оцінки ефективності ризик-менеджменту, а також для формування на цій базі механізму управління ризиками інвестування;
• методи прогнозування, математичного моделювання, теорії ймовірностей і математичної статистики покладено в основу дослідження показників ефективності інвестиційних проектів з урахуванням ризику.

        Інформаційною базою дослідження є наукові роботи й методологічні розробки провідних вітчизняних і зарубіжних науковців в області теорії управління, оцінки факторів ризику в інвестуванні, законодавчі й нормативні акти України, які регламентують фінансово-виробничу та інвестиційну діяльність промислових підприємств, статистичні дані Державного комітету статистики України, фактичні дані підприємств відносно їх інвестиційної діяльності.

Наукова новизна одержаних  результатів полягає у вирішенні важливої наукової проблеми – розвитку методологічних основ зниження інвестиційних ризиків в умовах української економіки.

        В теорії економічних наук.

       Вперше:

• одержана нова цілісна наукова концепція зниження ризиків інвестування, реалізація якої створює передумови для активізації інвестиційної діяльності, залучення внутрішніх та іноземних інвестицій у промисловість України. Ця концепція відрізняється від традиційної за: розумінням проблеми зниження ризиків – не тільки в плані створення безризикового портфеля фінансових інвестицій, але й мінімізації ризиків реальних інвестицій у відновлення виробничої бази в умовах низького рівня розвитку ринкової інфраструктури; засобом вирішення цієї проблеми – замість точкового впливу пропонується система комплексного регулювання чинників ризику на основі їх прогнозування; оцінкою результатів;
• сформульовано методологічний підхід до формування механізму зниження ризиків реальних інвестицій;
• в економічній науці введено поняття «технологія ризик-менеджменту інвестицій» і запропонована система заходів щодо її формування.

Удосконалені:

• функціонально-алгоритмічна структура підсистеми ідентифікації ризикових факторів в системі управління інвестиційними ризиками та методи антикризового управління підприємством з урахуванням факторів ризику його інвестиційної діяльності;
• методи економічної експертизи проектів реальних інвестицій;
• контролінг фінансового стану підприємства в процесі реалізації інвестицій;
• методи оптимізації управління грошовими потоками по проекту та структурування активів проекту за ступенем їх ліквідності;
• система компенсування низької ліквідності проектів реальних інвестицій.

Дістали подальшого розвитку:

• понятійний апарат інвестиційного ризик-менеджменту, економічні категорії «ризикозахищеність», «імунізація ризиків», «інформаційна логістика управління ризиками»;
• концепція управління розвитком виробництва в умовах невизначеності й ризику, класифікація та система ідентифікації факторів ризику;
• методи підвищення гнучкості й адаптивності виробничої та управлінської структур підприємства-інвестора, напрямки оптимізації використання виробничої бази в процесі інвестиційної діяльності;
• система управління валютними ризиками та методи контролінгу вартості активів проекту на різних стадіях його життєвого циклу.

У методичному забезпеченні:

• визначено методичну базу управління ризиками інвестиційної діяльності

 промислових підприємств і  обґрунтовано науковий підхід  до формування технології ризик-менеджменту  реальних інвестицій;

• запропоновано принципово новий метод кількісної оцінки ефективності заходів    ризик-менеджменту, який засновано на визначенні структури й величини страхових витрат і використанні спеціальних розрахункових коефіцієнтів;
• обґрунтовано концептуальну модель організації інвестиційного ризик-менеджменту, яка відповідає стратегії довгострокового розвитку виробництва й організаційній структурі даного підприємства в системі антикризового управління;
• запропоновано методи формування механізму запобіжного управління інвестиційними ризиками на підприємстві, сформульовано умови й принципові особливості застосування цих методів, які засновані на оригінальній трактовці теорії функціонування інформаційно-логістичних потоків в концептуальному, технічному, технологічному, організаційному та фінансовому аспектах;
• розроблено методи формування резервів на покриття ліквідаційних ризиків по видам активів проекту реальних інвестицій у залежності від стадії його життєвого циклу;
• вдосконалено методику аналізу ефективності інвестиційних проектів з урахуванням ризику, яка ґрунтується на розрахунку середньоквадратичних відхилень очикуємого доходу і розміру грошових потоків від запланованих величин.