Правовий статус НБУ як центрального банку країни

Автор: Пользователь скрыл имя, 11 Февраля 2012 в 18:39, реферат

Описание работы

Центральні банки створені та функціонують у багатьох країнах. Вони відрізняються за назвами, порядком утворення, обсягом повноважень. Проте, незважаючи на певні об'єктивні відмінності, центральним банкам притаманні спільні риси. Центральний банк характеризується подвійною правовою природою: з одного боку, він є органом державної влади, уповноваженим здійснювати державне управління в сфері банківської діяльності, а з іншого, — банківською установою, яка здійснює банківські операції, виступає кредитором останньої інстанції для інших банків.

Работа содержит 1 файл

нбу.doc

— 112.00 Кб (Скачать)

   - Рада Національного банку не  може надавати рекомендації щодо доцільності призначення на посади чи звільнення з посад Голови Національного банку, членів Правління Національного банку або давати персональну оцінку діяльності окремих посадових осіб Національного банку.

   - Рада Національного банку дає оцінку діяльності Правління Національного банку щодо виконання Основних засад грошово-кредитної політики та з інших питань, рішення з яких є обов'язковими для Правління Національного банку.

   У разі неодноразового невиконання  або неналежного виконання Правлінням Національного банку рішень Ради Національного банку, які є обов'язковими згідно з Законом, Рада Національного банку має право звернутися до Голови Національного банку або до Верховної Ради України та Президента України з викладенням своїх позицій.

   Порядку реалізації Радою Національного  банку України права відкладального  вето присвячена окрема стаття  Закону України “Про Національний  банк України — стаття 13. Згідно  з цією статтею рішення Ради  Національного банку України  щодо Основних засад грошово-кредитної політики та з питань, визначених пунктами 4—8, 11 статті 9 цього Закону, є обов'язковими для виконання Правлінням Національного банку. Рекомендації Ради Національного банку розглядаються Правлінням Національного банку протягом п'яти робочих днів. За результатами такого розгляду Правління Національного банку зобов'язане надіслати Раді Національного банку вмотивовану відповідь. У разі, коли Рада Національного банку застосовує відкладальне вето щодо рішень Правління, таке рішення набирає чинності лише при його підтвердженні двома третинами від загальної кількості членів Правління Національного банку не пізніше п'ятиденного строку від дня застосування вето. Якщо рішення своєчасно не підтверджується двома третинами від загальної кількості членів Правління Національного банку, воно вважається таким, що не набрало чинності. У разі, коли рішення Правління Національного банку набрало чинності до моменту застосування відкладального вето щодо нього, його дія зупиняється на період розгляду Правлінням Національного банку відкладального вето. Рішення Ради Національного банку підлягають оприлюдненню, крім випадків, коли такі рішення становлять державну, банківську або службову таємницю відповідно до закону. Членам Ради Національного банку забороняється розголошувати державну, банківську або службову таємницю, яка стала їм відома у зв'язку із здійсненням ними їх повноважень відповідно до Регламенту.

   Склад, порядок формування та  повноваження Правління Національного  банку України

   Правління Національного банку очолює Голова Національного банку. Кількісний та персональний склад Правління Національного банку затверджується Радою Національного банку. Заступники Голови Національного банку входять до складу Правління за посадою.

   Правління Національного банку:

   1) приймає рішення:

   - щодо економічних засобів та  монетарних методів, необхідних  для реалізації Основних засад  грошово-кредитної політики відповідно  до прийнятих рішень Ради Національного  банку з цих питань та необхідності  забезпечення стабільності і купівельної спроможності національної валюти;

   - про емісію валюти України  та вилучення з обігу банкнот  і монет;

   - про зміну процентних ставок  Національного банку;

   - про диверсифікацію активів  Національного банку та їх  ліквідності;

   - щодо лімітів позабалансових  зобов'язань Національного банку;

   - щодо розподілу прибутку та  порядку відрахувань доходів  до Державного бюджету;

   - щодо мінімального розміру золотовалютних  резервів Національного банку;

   - про встановлення лімітів операцій на відкритому ринку, які здійснює Національний банк;

   - про перелік цінних паперів  та інших цінностей, придатних  для забезпечення кредитів Національного  банку;

   - про умови допуску іноземного  капіталу до банківської системи  України;

   - про встановлення економічних нормативів для банків;

   - про розмір та порядок формування  обов'язкових резервів для банків;

   - про застосування заходів впливу  до банків та інших осіб, діяльність  яких перевіряється Національним  банком відповідно до Закону  України “Про банки і банківську діяльність”;

   - про створення та ліквідацію  підприємств, установ Національного  банку;

   - про участь у міжнародних  фінансових організаціях;

   - про купівлю та продаж майна  для забезпечення діяльності  Національного банку;

   - щодо встановлення плати за надані відповідно до закону послуги (здійснені операції);

   - подає на затвердження Раді  Національного банку річний звіт  Національного банку, проект кошторису  доходів та витрат на наступний  рік й інші документи і рішення  відповідно до статті 9 Закону України “Про банки і банківську діяльність”; на вимогу Ради Національного банку надає для інформування бухгалтерські, статистичні та інші відомості щодо діяльності Національного банку та банківської системи України, необхідні для виконання її завдань;

   - визначає організаційні основи  та структуру Національного банку,  затверджує положення про структурні  підрозділи та установи Національного  банку, статути його підприємств,  порядок призначення керівників  підрозділів, підприємств та установ;

   - затверджує штатний розпис Національного  банку та форми оплати праці;

   - установлює порядок надання  банківських ліцензій банкам, інших  ліцензій юридичним особам на  здійснення окремих банківських  операцій, а також інших ліцензій  та дозволів у випадках, передбачених законом;

   - видає нормативно-правові акти  Національного банку;

   - затверджує Регламент Правління  Національного банку;

   - виконує інші функції, що випливають  із основної мети діяльності  Національного банку.

   Таким чином, Правління, на відміну від Ради Національного банку, яка визначає основні засади грошово-кредитної політики України, безпосередньо забезпечує реалізацію зазначеного напрямку фінансової політики держави.

   Голова Національного банку призначається  на посаду Верховною Радою України за поданням Президента України більшістю від конституційного складу Верховної Ради України строком на п'ять років. У разі не затвердження Верховною Радою України кандидатури, запропонованої Президентом України, питання керівництва Національним банком, а також порядок внесення нової кандидатури регулюються Законом України “Про тимчасове виконання обов'язків посадових осіб, яких призначає на посаду за згодою Верховної Ради України Президент України або Верховна Рада України за поданням Президента України”. Одна кандидатура може вноситись не більше двох разів.

   Голова Національного банку звільняється  з посади Верховною Радою України  за поданням Президента України  у таких випадках:

   - закінчення строку повноважень;

   - набрання законної сили обвинувальним вироком суду у скоєнні кримінального злочину;

   - у зв'язку з заявою про відставку  за політичними або особистими  причинами, поданою у письмовому  вигляді та прийнятою Президентом  України;

   - смерті або на підставі рішення  суду про оголошення особи померлою або визнання безвісно відсутньою;

  - припинення  громадянства або виїзду за  межі України на постійне місце  проживання;

   - за поданням Президента України  в межах його конституційних  повноважень.

   Голова Національного банку України  має такі повноваження:

   1. Керує діяльністю Національного  банку.

   2. Діє від імені Національного  банку і представляє його інтереси  без доручення у відносинах  з органами державної влади,  з банками, фінансовими та кредитними  установами, міжнародними організаціями, іншими установами і організаціями.

   3. Головує на засіданнях Правління  Національного банку.

   4. Підписує протоколи, постанови  Правління Національного банку,  накази та розпорядження, а  також угоди, що укладаються  Національним банком.

   5. Розподіляє обов'язки між заступниками Голови Національного банку.

   6. Видає розпорядчі акти, обов'язкові  до виконання усіма службовцями  Національного банку, його підприємствами, установами;

   7. Приймає рішення з інших питань, що стосуються діяльності Національного банку, крім віднесених до виключної компетенції Ради Національного банку та Правління Національного банку відповідно до цього Закону

   8. Одноосібно несе відповідальність  перед Верховною Радою України  та Президентом України за  діяльність Національного банку.

   Слід звернути увагу на те, що в юридичній науці існує  полеміка щодо відповідальності  Голови Національного банку України.  Зокрема, на думку одних фахівців, Голова Національного банку повинен  нести виключно політичну відповідальність, оскільки порядок прийняття керівними органами НБУ рішень свідчить про те, що Національний банк є колегіальним органом . Інші фахівці вважають, що Голова Національного банку, поряд з політичною, повинен нести також і юридичну відповідальність за наслідки проведення грошово-кредитної політики в державі. На нашу думку, більш переконливою є перша позиція. Так, з нашої точки зору, В. Л. Кротюк робить цілком обґрунтований висновок про те, що “одноосібна відповідальність можлива лише у разі, коли керівник (в даному випадку Голова Національного банку України) мав би виключне право прийняття рішень від імені органу, тобто юридично був би “органом”, а Рада Національного банку та його Правління мали б виконувати лише дорадчі функції”. 

§ 4. Організаційно-функціональна  структура Національного банку України 

   Структура Національного банку  будується за принципом централізації  з вертикальним підпорядкуванням.

   До системи Національного банку  входять центральний апарат, філії  (територіальні управління), розрахункові  палати, Банкнотно-монетний двір, фабрика банкнотного паперу, Державна скарбниця України, Центральне сховище, спеціалізовані підприємства, банківські навчальні заклади й інші структурні одиниці і підрозділи, необхідні для забезпечення діяльності Національного банку.

  Національний банк в межах, визначених законодавством, самостійно вирішує питання організації, створення, ліквідації та реорганізації структурних підрозділів та установ Національного банку, його підприємств, затверджує їх статути та положення.

   Для інкасації та охорони цінностей і об'єктів Національний банк має відомчу охорону, озброєну бойовою вогнепальною зброєю.

   Важливими структурними елементами  структури Національного банку  України є його філії. Філії  (територіальні управління) Національного  банку не мають статусу юридичної особи і не можуть видавати нормативні акти, діють від імені Національного банку в межах отриманих від нього повноважень. Завдання і функції філій Національного банку визначаються Положенням, що затверджується Правлінням Національного банку. Таке положення затверджене постановою Правління Національного банку України від 22.12.2000 р. №495 та має назву “Положення про філії (територіальні управління) Національного банку України”. Згідно з цим Положенням до філій НБУ належать такі територіальні управління:

   - Головне територіальне управління  Національного банку України  в Автономній Республіці Крим;

   - Головне управління Національного  банку України по м. Києву  і Київській області;

   - територіальні управління Національного  банку України в областях.

   Таким чином, в основі створення  філій НБУ лежить принцип адміністративно-територіального  поділу.

   Створення, реорганізація та ліквідація  територіальних управлінь здійснюються  за рішенням Правління Національного  банку.

<

Информация о работе Правовий статус НБУ як центрального банку країни