Визначення норм добрив для культур сівозміни

Дата добавления: 23 Января 2012 в 20:34
Автор: L*************@mail.ru
Тип работы: курсовая работа
Скачать полностью (51.17 Кб)
Работа содержит 1 файл
Скачать  Открыть 

Курсова агр.хімія.doc

  —  271.50 Кб
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

   Вступ 

   Вивчено строки, форми та способи внесення мінеральних добрив на показники  родючості темно-сірого опідзоленого грунту та продуктивність і якість суниці у перший рік плодоношення. На підставі одержаних даних виявлено, що застосування простих добрив і Cropcare сприяє значному підвищенню вмісту елементів живлення в орному та підорному шарах грунту у перший рік плодоношення. Встановлено, що використання мінеральних добрив впливає на величину врожаю та забезпечує суттєве збільшення виносу культурою елементів живлення у перший рік вегетації (основою та побічною продукцією). Показано, що застосування мінеральних добрив у разі вирощування суниці є економічно ефективним через суттєве збільшення умов чистого доходу. Визначено ефективність проведення позакореневих підживлень рослин суниці за умов захищеного грунту.

   Стан  застосування добрив у землеробстві Лісостепу та аналіз наукових даних  дає змогу зробити висновок, що теорія родючості ґрунту потребує подальшого розвитку на основі переусвідомлення багатьох усталених положень, вирішення складних і спірних питань для максимально повного використання найновіших досягнень багатьох галузей науки. Проблема варта системного і цілеспрямованого вивчення. В агроекосистемах повинні діяти механізми, які забезпечують підвищення родючості ґрунтів і вирішення проблем екологічної стійкості щодо здатності протягом усього часу експлуатації зберігати біопродуктивність за високої якості вирощеної продукції. Вивчення закономірностей кількісної дії основних агроприйомів у їх сукупному чи в роздільному прояву відкриває можливість для створення раціональних технологій вирощування сільськогосподарських культур і розробки системи керування родючістю ґрунту. На основі вивчення цих закономірностей, а також дії тривалого застосування різних доз мінеральних та органічних добрив, їх поєднання, розміщення і періодичного внесення на властивості ґрунту, механізм формування врожаю, його структуру і якість, обґрунтовується енергоекономна та природоохоронна інтегрована система удобрення культур польової сівозміни.

   У короткотерміновому досліді з озимою пшеницею вивчали  ефективність різних строків проведення підживлень азотними добривами за системами, поширеними у західно-європейських країнах, у поєднанні з внесенням гербіциду.  
 
 
 
 
 
 

  1. Вихідні дані для розробки системи удобрення

   Для розробки системи удобрення потрібно ознайомитися з документацією господарства .

   1.1 Землекористування господарства

   Експлікація земель господарства                        Таблиця 1 

   Показники    Площа , га    %
   Загальна  площа земель    1731    100
   Сільськогосподарські угіддя    1570    90,7
   Пасовище , сіножаті    20    1,1
   Рілля    1303    75,3
   Сад і багаторічні насадження    13    0,8
 
   
    1. Схема сівозмін і площа полів

   Сівозміна складається з 7 полів , середня площа  поля 45 га  Таблиця 2 

   Культура    Площа поля га
   1 .Зайнятий пар    45
   2.Озима  пшениця    45
   3.Кукурудза на зерно    45
   4. Ячмінь    45
   5. Соя    45
   6. Озима пшениця    45
   7. Соняшник    45
 

   1.2  Фактична за останні три та запланована врожайність с.г культур для складання системи удобрення                     . Таблиця 3 

   Культура    Урожайність ц/га
   1 .Зайнятий пар     
   2.Озима  пшениця    50
   3.Кукурудза  на зерно    62
   4. Ячмінь    40
   5. Соя    22
   6. Озима пшениця    50
   7. Соняшник    28
 

   1.4 Кліматичні умови 

   Клімат  зони лісостепу помірно контенинтальний . Тепле літо , помірно холодна зима . середньорічна кількість опадів складае 550 мм. В посушлеві роки , кількість опадів знижуеться до 270 мм. Майже половина опадів випадае у літній період .

   Кількість атмосферних опадів, що досягають  поверхні землі вданому місці у вигляді дощу, граду або снігу, оцінюється товщиною шару води (у міліметрах). Воно вимірюється спеціальними приладами — опадомірами, які, як правило, розташовуються на відстані в декілька кілометрів один від одного і фіксують кількість опадів за певний проміжок часу, переважно за 24 год .

   Середньомісячна та середньорічна температура повітря .С  Таблиця 4 

   Місяці    рік
   1    2    3    4    5    6    7    8    9    10    11    12
   -6,0    -4,5    0,3    8,7    15,1    18,2    19,6    18,9    14,2    7,9    2,1    -2,5    7,7
 

   Середня місячна та річна кількість опадів мм. Таблиця 5 

   Місяці    рік
   1    2    3    4    5    6    7    8    9    10    11    12
   35    35    33    38    45    80    79    55    40    30    41    47    558
 

   Середня місячна та річна вологість повітря , % .

   Вологість повітря — вміст водяної пари в повітрі , характеризується пружністю водяної пари, відносною вологістю, дефіцитом вологи , точкою роси, — є одним з найважливіших параметрів атмосфери, що визначає погоду  
 

   Таблиця 6

   Місяці    рік
   1    2    3    4    5    6    7    8    9    10    11    12
        82    80    69    65    69    70    68    70    78    85    86    76
 

   Опади випадають у вигляді короткочасних і інтенсивних дощів , які не рідко переходять у зливи . температурний режим в цілому складаеться сприятлево для розвитку більшості сільскогосподарських культур . Середня тривалість вегетаційного періоду тривае 212 днів . Він настае в першій декаді квітня і закінчуеться в першій декаді листопада . Значення ФАР за рік складае 225 кДж/см , Гідротермічний коефіціент становить 0,91 . 

   Агрохімічна характеристика грунтів основної польової сівозміни  Таблиця 7 

   № поля    Площа га    Гумус %    рH    Hr мг       екв.

   На 100 г

   Доступний азот за Ко- рнфільдом    ,мг/100 г    Доступний фосфор за Чириковим  мг/100 г    Доступний калій за Чириковим  мг/100 г
   1    45    4,1    6,0    2,0    163    184    205
   2    45    4,0    6,2    1,6    104    113    129
   3    45    3,9    6,4    1,7    112    104    121
   4    45    4,3    6,6    1,3    117    122    101
   5    45    3,8    6,8    0,5    132    143    128
   6    45    4,3    6,2    1,4    154    181    166
   7    45    4,2    5,8    2,3    176    206    91
 

   1.5 Рівень викорестання добрив у господарстві . 

   Азотний фонд ґрунту. Не зважаючи на відносно великі запаси азоту в чорноземі опідзоленому (33,5 т/га в 1,5-метровому шарі ґрунту перелогу), під час землекористування відбувається значне зниження його вмісту як у верхніх, так і в глибших його шарах. Особливо різко це відбувається як на ділянках без удобрення під беззмінними посівами кукурудзи, так і в сівозміні.

   У ґрунті перелогу такий розподіл азоту за фракціями: мінеральна – 1%, легкогідролізована – 10, важкогідролізована – 18 і негідролізована – 71% від його валового вмісту. Землекористування має лише незначний вплив на ці показники. При цьому тенденція змін спрямована на збільшення фракції негідролізованих сполук азоту.

   Відомо, що найближчим резервом живлення рослин азотом є легкогідролізовані його сполуки. За вмістом лужногідролізованого азоту (метод Корнфілда), згідно з прийнятою  градацією, лише після внесення високих  доз добрив за органо-мінеральної системи удобрення  культури польової сівозміни мали середній рівень забезпеченості азотом – 153 мг/кг ґрунту, за інших доз внесення добрив і систем удобрення він був низький, а без їх внесення – дуже низький – 85, тоді як у ґрунті перелогу підвищений – 204 мг/кг.

   Досить  важливим діагностичним показником азотного фонду ґрунту є його нітрифікаційна здатність. Так, у динаміці за 32 доби компостування лише за органо-мінеральної  системи удобрення з високими дозами добрив вона підтримувалась на рівні перелогу. Отримані дані свідчать, що строк компостування для ґрунту різного ступеня окультурення має істотний вплив на показник нітрифікаційної здатності.

   Фосфатний фонд ґрунту перелогу в шарі 0–20 см містить 61% мінеральних фосфатів від валового вмісту фосфору. При цьому за фракціями фосфор розподіляється у такому співвідношенні: Са-РІ – 4%, Са-РІІ – 40, Al-P – 9, Fe-P – 9, Са-РІІІ – 38% від загальної кількості мінеральних фосфатів. Тривале застосування добрив у дозах, які перевищують відчуження фосфору врожаями, призводить до нагромадження залишкових його кількостей, які майже пропорційно розподіляються між усіма формами ґрунтових фосфатів. Відмічено лише незначне збільшення кількості активних форм у складі мінеральних фосфатів – від 62 на перелозі до 65-72% залежно від варіанту досліду. Це відбувається переважно за рахунок фракцій Са-РІ і Fe-P.

   Чорнозем  опідзолений перелогу, згідно з існуючою градацією, має середній вміст рухомих  фосфатів (за методом Чирікова) – 65 мг/кг у шарі 0–20 см. Тривале вирощування  польових культур без внесення добрив не приводить до значних змін, що зв’язано з підкисленням ґрунту, мінералізацією органофосфатів та біологічним переміщенням фосфору з нижніх шарів. Застосування добрив, навіть у невисоких дозах (N45P45K45) на 1 га сівозмінної площі, сприяє підвищенню вмісту рухомих фосфатів до 129–135 мг/кг у шарі ґрунту 0–20 см. Високі дози добрив (N135P135K135) підвищували їх вміст у 2,4–2,6 рази. Заміна частини мінеральних добрив на гній у системі удобрення позитивно впливає на цей показник.

Страницы:1234следующая →
Описание работы
Вивчено строки, форми та способи внесення мінеральних добрив на показники родючості темно-сірого опідзоленого грунту та продуктивність і якість суниці у перший рік плодоношення. На підставі одержаних даних виявлено, що застосування простих добрив і Cropcare сприяє значному підвищенню вмісту елементів живлення в орному та підорному шарах грунту у перший рік плодоношення. Встановлено, що використання мінеральних добрив впливає на величину врожаю та забезпечує суттєве збільшення виносу культурою елементів живлення у перший рік вегетації (основою та побічною продукцією).
Содержание
содержание отсутствует