Анатомічні особливості будови стебла дводольних трав’янистих рослин

Автор: Пользователь скрыл имя, 31 Марта 2013 в 11:07, практическая работа

Описание работы

Стебло — видовжений пагін вищих рослин, що слугує їм механічною опорою, виконує базисну та генеративну роль для листків, бруньок, квіток. Стебла знаходяться над землею у більшості рослин, але у деяких ростуть під землею. Стебло з'єднує корінь і листя, по ньому пересуваються вода, розчини мінеральних солей і органічних речовин. У стеблі часто відкладаються запаси поживних речовин. Розгалуження його дає крону

Содержание

1.Вступ………………………………………………………..3
2.Анатомічна будова стебла
дводольних трав’янистих рослин ………………………….4
3. Типи анатомічної будови стебла
дводольних трав’янистих рослин…………………………..8
3.Висновок…………………………………………………...12
4.Рисунки……………………………………………………..13
5.Список використаної літератури………………………….16

Работа содержит 1 файл

АНАТОМИЯ РАСТЕНИЙ!!!.doc

— 158.00 Кб (Скачать)

Трав'янистий стебло дводольних рослини, наприклад соняшнику, відрізняється від стебел однодольних наступними ознаками. З поверхні він також вкрита шкіркою з кутикулою й подекуди на ньому видно волоски, які надають стеблу жорсткість. Під шкіркою видно основна тканина, що складається з округлих живих клітин з міжклітинними просторами

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РИСУНКИ

 

Рис. 1 Схема проходження і розташування провідних пучків в стеблі дводольної трав'янистої рослини: А - поперечний зріз; Б - поздовжні зрізи (об'ємний і розгорнутий в площині); 1 - первинна кора; 2 - центральний циліндр; 3 – листові сліди; 4 - стеблові пучки.

Рис. 2. Розвиток тканин у стеблах дводольних рослин і формування різних типів анатомічної будови (схеми): А - поздовжній розріз; Б-Е - поперечні зрізи стебел різних типів будови в трьох зонах - закладення прокамбію (а), появи камбію (б), вторинного потовщення (в): Б - первинна пучкова будова; В - вторинна пучкова будова з паренхімою і склеренхімою між пучками; Г - перехідни тип; Д - беспучковий тип, сформований з перехідного; Е - беспучковий тип, сформований однорідним кільцем камбію; 1 - верхівкова меристема; 2 - протодерма; 3 - основна меристема; 4 - серцевина; 5 - прокамбій; 6 - епідерма; 7 - первинна кора; 8 - первинна флоема; 9 - первинна ксилема; 10 - камбій; 11 - перицикл; 12 - вторинна флоема; 13 - вторинна ксилема; 14 - паренхіма серцевинних променів ; 15 - склеренхіма

Рис. 3. Приклади будови стебел дводольних трав’янистих рослин: А - пучковий тип (конюшина); Б - перехідний типу (соняшник); В - беспучковий типу (льон); 1 - епідерма; 2 - пластинчаста коленхіма; 3 - корова паренхіма;

4 - схізогенні канали; 5 – крохмаленосна ендодерма; 6 - відкритий колатеральний пучок; 7 - товстостінна флоема; 8 - тонкостінна флоема;

9 - пучковий камбій; 10 - міжпучковий камбій; 11 - додатковий пучок;

12 - ксилема; 13 - здерев'яніла міжпучкова паренхіма; 14 - променева паренхіма; 15 - серцевина; а - склеренхімні волокна; б - луб'яні волокна;

в - паренхіма; г - ситовидні  трубки з клітинами-супутницями;

д, е, ж, з, і - судини: пористі, сітчасті, сходові, спіральні і кільчасті;

к - паренхіма; л – лібріформ.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

 

1. Ґудзь С.П. та ін. «Основи мікробіології» – К., 1991.

2. Кудряшов Л.В. и др. Ботаника с основами экологии. — М.: Просвещение, 1979.

3. Мишустин Е.Н., Емцев В.Т. «Микробиология» – М., 1987.

4. Мороз І.В., Гришко-Богменко Б.К. Ботаніка з основами екології — К.: Вища школа, 1994.

5. Мусієнко М.М., Славний П.С., Балан П.Г., Біологія, 7 клас

6. Поліщук Л. К., Береговий П. М .. Ботаніка — 1974

7. Романщак С.П. Ботаніка. — К.: Вища школа, 1995.

8. Сербін А. Г. «Медицинская ботаника». – 2003.




Информация о работе Анатомічні особливості будови стебла дводольних трав’янистих рослин