Почвы совхоза “Солнечный” Лебединского района Сумской области, их происхождение, агротехническая характеристика и пути повышения плод

Министерство аграрной политики Украины

 

Сумской национальный аграрный университет

Кафедра земледелия, почвоведения

и агрохимии

Курсовая работа

по почвоведению на тему:

“Почвы совхоза “Солнечный” Лебединского района Сумской области, их происхождение, агротехническая характеристика и пути

 повышения плодородия”

 

 

 

 

   Сделал:

   студент 3 группы ІІ курса

   агрономического факультета

   Молча Роман Витальевич

 

 

  Проверил: ____________________

  

 

  Оценка:________________________

Защита:________________________

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Сумы 2003

Зміст:

 

Вступ…………………………………………..........................................3

1. Природні умови та фактори ґрунтоутворення..................................4
1. Клімат ..........................................................................................4
2. Геоморфологія ............................................................................8
3. Гідрологія та водні ресурси .......................................................9
4. Рослинний та тваринний світ ..................................................10
5. Ґрунтоутворюючі (материнські) породи ................................11
2. Ґрунти господарства ..........................................................................13
1. Номенклатурний список ґрунтів .............................................13
2. Опис конкретних типів ґрунтоутворення ...............................16
3. Агрогенетична характеристика основних груп ґрунтів ........26
3. Заходи по раціональному використанню та підвищенню родючості ґрунтів ..................................................................................................35

Висновки ..................................................................................................53

Список використаної літератури ...........................................................54

 

 

Вступ

Кількість показників і якість ґрунтових  ресурсів, їх використання визначають рівень добробуту суспільства.

Раціональне використання земель і  спеціалізація галузей землеробства можливі тільки на базі глибоких знань особливостей ґрунтового покриву, специфіки родючості ґрунтів, їх екологічних властивостей.

З урахуванням особливостей ґрунтів  і кліматичних умов проводяться  районування сільськогосподарського виробництва, його спеціалізація. Від  використання ґрунтового покриву залежить виконання соціально-економічних завдань на найближчі роки і перспективу, а також розвиток біосфери в цілому.

Україна належить до країн із сприятливими грунтово-кліматичними умовами, її орні землі становлять 67,7 % чорноземів –  найбільш родючих ґрунтів світу.

На жаль, дані нам природою сприятливі грунтово-кліматичні умови  використовуються нераціонально. Інтенсифікація сільського господарства зумовлює зростаючий вплив людини на стан ґрунтів, що призводить до зміни їх первісних властивостей.

Досі системи землеробства в деяких регіонах України були занадто уніфікованими, допускався шаблон в агротехніці без урахування місцевих грунтово-кліматичних умов, тоді як в країні близько 650 видів ґрунтів, а з урахуванням родових відмінностей за материнськими породами – до 3 тис. Своєрідність ґрунтового покриву, зміна його в часі і просторі властиві також кожному господарству.

Підвищення родючості  ґрунтів, урожайності культур, зростання  виробництва зерна, кормів та іншої  продукції можливі на основі застосування зональних науково обґрунтованих систем ведення господарства. Агротехнічні прийоми та інтенсивні технології вирощування культур треба впроваджувати відповідно до конкретних грунтово-кліматичних умов. Особливо зростають вимоги диференційованого, вільного від шаблону підходу до використання і поліпшення ґрунтів на основі знань їх властивостей в умовах інтенсифікації сільськогосподарського виробництва.

Тривале екстенсивне використання ґрунтів у минулому, а також  неправильне проведення інтенсифікації землеробства зумовили деградацію ґрунтів – зменшився вміст гумусу, погіршилась структура, збільшились кислотність, ерозійні процеси.

У зв’язку з цим  невідкладною стала проблема припинення деградації ґрунтів і забезпечення широкого відновлення їх родючості. Для її розв’язання потрібні знання зонально-провінціальних закономірностей ґрунтових режимів і процесів, їх впливу на склад і властивості, а отже і на родючість ґрунтів.

Завданням цієї курсової роботи є описання умов та факторів ґрунтоутворення на території господарства “Підліснівське” (с. Підліснівка, Сумського району), навести номенклатурний список ґрунтів господарства за агровиробничими групами, описати особливості прояви основних типів процесів ґрунтоутворення, розробити систему по раціональному використанні та підвищенні родючості ґрунтів.

Господарство “Підліснівське”  знаходиться у південно-західній частині Сумського району, у 18 км від районного і обласного  центру м. Суми.

Адміністративний центр  знаходиться у селі Підліснівка. Крім того на території господарства розташовані населені пункти: с. Степноє, с. Миловидовка, с. Білоусівка, с. Новомихайлівка, с. Александрівка, с. Головашівка, с. Новосунівка, с. Любимоє.

Земельний масив господарства компактний. Протяжність його із заходу на схід 8,5 км, із півночі на південь  біля 13 км.

Загальна площа сільськогосподарських  угідь закріплених з господарством  складає 5274 га, включно:

орних земель  –   4591,1 га

сінокосів  –   0,8 га

пасовищ  –   379 га

багатолітніх насаджень   –   54,3 га

 

 

Природні умови  та фактори ґрунтоутворення

Клімат

Господарство знаходиться  в другому агрокліматичному районі Сумської області, який характеризується помірним кліматом із теплим літом  при значній кількості вологи, не дуже холодною зимою з відлигами.

Сума додатніх температур за період, коли середньодобова температура буває вище 10°С, складає 2500-2650°. Гідротермічний коефіцієнт за період з температурою понад 5°С дорівнює 1,1-1,2. Згідно багатолітніх даних Сумської метеорологічної станції середньорічна температура району дорівнює +6,3°С. Хід середньомісячних температур наступний:

Таблиця 1

Місяці	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
Середньомісячна температура	-7,6	-7,1	-2,6	7,1	14,4	18,3	19,6	18,9	12,9	6,4	0	-4,5

 

Як бачимо найхолодніший  місяць – січень, найтепліший –  липень. Абсолютним мінімумом температури повітря є -36°, абсолютним максимумом - +38°. Останні весняні заморозки спостерігаються у третій декаді квітня, а в окремі роки на початку травня. Перші заморозки восени спостерігаються на початку жовтня. У низинних формах рельєфу заморозки більш частіші  і триваліші у зв’язку з накопиченням маси холодного повітря. Протяжність без морозного періоду складає біля 150-170 днів. Дати переходу середньодобової температури повітря через 0°, +5°, +10°, +15° наведені у таблиці 2.

Таблиця 2.

Перехід середньодобової температури

0°	+5°	+10°	+15°
25/ІІІ 15/ХІ	10/ІV 24/X	26/IV 29/IX	18/V 5/IX

 

За даними таблиці  можна зробити висновок, що кількість  днів із середньою температурою понад +5°досягає 197, із температурою понад +15° - 110 днів.

Описаний вище хід  весняних і осінніх температур, а також сума активних температур досить достатні для росту та розвитку основних сільськогосподарських культур.

Середньорічний розподіл опадів наступний:

Таблиця 2

Місяці	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	За рік
Кількість опадів, мм	35	29	32	30	49	60	69	61	38	36	47	41	527

 

Із таблиці бачимо, що найбільша кількість опадів випадає  у літньо-осінній період.

Запаси продуктивної вологи у ґрунті (мм) наведені на прикладі озимих культур в таблиці 4.

Таблиця 4

Місяці	Серпень			Вересень			Жовтень			Листопад
декада шар ґрунту в см	1	2	3	1	2	3	1	2	3	1	2
0-20	28	29	29	29	28	30	32	32	38	44	43
0-50	71	74	73	72	68	70	74	73	84	97	96

 

Із наведених даних  можна зробити висновок, що запаси продуктивної вологи досить достатні для нормального росту та розвитку озимих культур, а збіг випадіння найбільшої кількості опадів (таблиця3) із максимальним ростом сільськогосподарських культур позитивно відбивається на їх розвитку.

Стиглість ґрунту настає звичайно після переходу температури  повітря через +5° - 14/ІV.

Зима сніжна, характеризується нестійкою погодою. Поряд із низькими від’ємними температурами -25°, -36° мають місце часті відлиги із температурами +4°, +5°. Часті відлиги зимою при глибокому промерзанні ґрунту іноді призводить до застою талих вод на слабкостічних ділянках рельєфу і утворення льодової кірки, що негативно  відбивається на перезимівлі озимих.

Висота сніжного покриву  в середньому буває 22 см. Його розподіл на більшій частині території  нерівномірно: сніг накопичується в  балках, по рівчаках стоку. Схили балок, як правило, майже без сніжного покриву, а тому глибоко промерзають.

Максимальна глибина  промерзання ґрунту на рівних ділянках досягає 135 см, мінімальна – 40 см, середня 88 см. Найнижча температура на глибині  кущіння в окремі роки досягає –18°, -19°С, що нерідко приводить до загибелі озимих.

Тривалість періоду  із стійким сніжним  покривом складає 100 днів. Танення снігу починається  в середині березня і його тривалість складає 16-20 днів. Від танення ґрунту по всьому горизонту наступає через 13-20 днів після того, як зійде сніг. В цей період спостерігається найбільше зволоження ґрунту. Проте в окремі роки спостерігаються суховійні південно-східні вітри, які сильно висушують ґрунт і знижують врожай основних сільськогосподарських культур, але повітряні засухи бувають рідко.

Середня відносна вологість  повітря у весняно-літній період року не знижується нижче 49% и коливається  від 49 до 67%, лише в окремі дні суховіїв (понад 15 м/с) знижується до 30% і нижче. Кількість таких днів за вегетаційний період буває не більше 7-8 днів.

Клімат є важливим фактором ґрунтоутворення. Із кліматом пов’язано забезпечення ґрунту енергією (теплом) і в значній мірі водою. Від величини річної кількості тепла  та вологи. Особливостей їх добового та сезонного розподілу залежить розвиток ґрунтотворного процесу. Наявність морозного періоду обумовлює промерзання ґрунту та припинення біологічних і фізико-хімічних процесів. Рух повітряних мас впливає на газообмін ґрунту і захоплює мілкі частки ґрунту в якості пилу. Клімат впливає не тільки на ґрунт безпосередньо, але і опосередковано, діючи на біологічні процеси (розподіл вищих рослин, інтенсивність мікробіологічної діяльності).