Гонорея

Гонорея — венерична інфекційна хвороба, запалення слизової оболонки сечостатевих органів людини; у розмовній мові також трипер. Викликається гонококом. Гонорея належить до найпоширеніших бактеріальних інфекцій: за даними ВООЗ щорічно у світі захворює не менше 150—180 млн. людей.

Гонокок потрапляє до організму  людини під час статевого контакту або під час пологів, якщо жінка  хвора на гонорею, збудник уражає слизові оболонки очей дитини. Організм людини не має вродженого імунітету до гонокока, крім під час захворювання та після нього імунітет також не формується. При гонореї спостерігається добре виражений процесфагоцитозу, але він має незавершений характер. При цьому бактерії у фагоцитах не тільки не руйнуються, але навіть розмножуються. Внаслідок цього фагоцитоз не є фактором імунітету при гонореї, скоріш він наносить шкоду організму, захищаючи збудника від дії антибіотиків.

На слизовій оболонці статевих органів збудник гонореї — гонокок — посилено розмножується, спричиняє її запалення, яке супроводиться набряком і сильним виділенням гною. Ушкоджені місця слизової оболонки починають дуже різати і пекти, на них виникають ерозії. Хвороба ускладнюється порушенням відтікання сечі. У крові гонокок швидко гине, тому на відміну від сифілісу, гонорейна інфекція звичайно має місцевий характер. В ослаблених людей із зниженим імунітетом гонокок може поширюватись по всьому організму, уражаючи суглоби, серцевий м'яз, навколосерцеву сумку. Гонокок виділяє отруту, і через це, крім місцевих уражень, у хворого спостерігається слабкість, втрата апетиту, головний біль.

Визначити гонорею можна за інтенсивним  виділенням гною із сечовивідного каналу, сильною різзю і печінням при  сечовиділенні, болісними позивами на сечовиділення, пов'язаними з  поширенням інфекції на сечовий міхур. Ці ознаки хвороби з'являються через 1—3 дні після зараження й досягають  найбільшої інтенсивності через 2—8 днів. Через кілька тижнів вони стихають, і хвороба переходить у хронічну форму, яка протікає майже безболісно. Хвороба може загостритись при вживанні алкоголю, при ослаблені організму, в жінок під час менструації і після пологів.

Хронічна гонорея поступово  ускладнюється враженням чоловічих  статевих залоз (яєчок) і передміхурової залози; при цьому нерідко розвивається безплідність. У жінок безплідність може спричинитися гонорейним ураженням матки і маткових труб. Хронічна гонорея загострюється під час пологів. Оскільки в післяпологовому періоді слизова оболонка статевих органів особливо сприятлива до інфекцій, хвороботворний процес дуже поширюється на всі статеві органи і ушкоджує їх.