Бджоли та продукти бджільництва

Бджолиний клей в природі у готовому вигляді не зустрічається, добути його можна лише на пасіці. Колір, залежно від складників, буває коричневий, бурий, зелений, сірий з різноманітними проміжними й перехідними відтінками (жовтувато-сірий, зеленувато-коричневий, буро-зелений, жовто-зелений, брудно-зелений тощо). Запах дуже стійкий, специфічний, нагадує прянощі. Окремі зразки бувають з маловираженим ароматом. Смак гіркуватий, терпкий. Прополіс здатний змінювати свою консистенцію. При температурі нижчій +15° твердий, при роздушуванні кришиться, у бджолиному гнізді (понад 30°) — м'який, пластичний, а при 80—104° плавиться. Він важчий води (щільність 1,11—1,27 г/см3). Розчинниками бджолиного клею можуть бути етиловий і метиловий спирти, бензин, скипидар, ефір, ацетон. Екстрагується в рослинних і тваринних жирах (при температурі 80—100°) і деяких рідинах, гірше — у воді, молоці, вазеліні. Хімічний склад прополісу залежить від якості принесених бджолами речовин, місця відкладання, техніки збирання. В ньому виявлено: органічні кислоти (55%), дубильні речовини (8%), ефірні масла (8%), ароматичні альдегіди, фенолкислоти, зольні елементи (кальцій, калій, натрій, фосфор, залізо, магній, мідь, марганець, цинк, алюміній, кобальт, ванадій, кремній, стронцій), вітаміни (тіамін, рибофлавін, нікотинова кислота, аскорбінова кислота, провітамін А). Обов'язковими складниками прополісу є флавоноїди (19) і виділення верхньощелепних залоз бджіл, зокрема 10-окси-Д2-деценова кислота в різних зразках (2—8%), яка забезпечує його антиокислювальні властивості. Порівняно з воском чистий, без домішок прополіс характеризується значно вищими показниками кислотного числа (62), і ефірного (121) і числа омилення (188).

Бджолиний клей широко застосовується в медицині та ветеринарії. Він проявляє сильну антимікробну (бактерицидну і бактеріостатичну), обезболюючу і стимулюючу дії, підвищує захисні функції організму, посилює протизапальний ефект, сприяє загоюванню ран. Застосування його препаратів високоефективне при захворюваннях шлунково-кишкового тракту, дихальних шляхів, шкіри тощо. В народній медицині здавна відомий як засіб для виведення мозолів, лікування різних ран тощо.

Попит на прополіс весь час зростає. Збирати його можна  протягом усього пасічницького сезону у теплі дні, зскрібаючи стамескою чи іншим пристосуванням під час огляду бджолиних сімей. Протягом серпня — вересня, коли бджоли готують гнізда до зимівлі, від однієї сім'ї можна зібрати до 100 г високоякісної сировини. Найкращий прополіс буває на стельових дощечках. Для збільшення його виходу стельові перекриття роблять з брусків. Велика кількість вузьких щілин у стелі змушує бджіл посилювати відкладання прополісу.

Свіжий прополіс зліплюють у грудки по 100—200 г, обгортають пергаментним папером, кладуть у  целофанові або поліетиленові мішечки і щільно зав'язують. У темному прохолодному місці він добре зберігається, не псується і не втрачає своїх цінних властивостей. Способи і техніка добування прополісу вдосконалюється. 

11. ВИСНОВКИ 

В даній роботі я спробував розкрити життєдіяльність бджіл, їхню роботу, будову, харчування, Виявилось, те, що не можна розглядати одну особину бджолиної сім’ї, а потрібно досліджувати цілу родину. Бджолина сім’я – це єдина біологічна одиниця, яка не може існувати в розділеному по одній особі вигляді.

Також в цій роботі розглянуті продукти бджільництва, які широко використовуються як в народній медицині так і в науковій.

Віск, квітковий  пилок, маточне молочко, прополіс, бджолина отрута, мед – допомагають при  багатьох хворобах.

Отже, бджоли приносять користь людям, тому я і вирішив сам довідатись про їхню користь, а також описати її в науковому рефераті. 

12.СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 

Якщо ви маєте  бджіл – В.В. Радіонов, І.А. Шабаршов – Київ – Урожай – 1991 р.

Пасіка, бджоли, мед. – М.К. Шевчук – Київ – 1974.

Бджолиний яд –  Б.Н. Орлов – Москва, 1967 р.

Пасіка - № 4 – 2004 р.

Пасіка - № 4 – 2003 р.

Пасіка - № 10 – 2003 р.

Пасіка - № 6 – 2002 р.

Пасіка - № 1 – 2003 р.

Газета «Обрій»- № 32 – 2005 р.