Міністерство освіти і
науки України
Кафедра авіаційної психології
Курсова робота
З дисципліни: "Інженерна
психологія"
Тема: «Облік схильності до
ризику, як особистісної риси в професійному
психологічному відборі операторів»
Виконав студент ПС 409
Рассамаха Д. Ю.
Науковий керівник:
зав. кафедри авіаційної
психології,
канд. психол. наук, доцент
Петренко О.В.
Київ 2011
Зміст
Вступ
1.1. Професійний відбір
1.2. Діяльність оператора
в особливих умовах
1.3. Прийняття рішень оператором
1.4. Особистісні риси оператора
призводять до ризику
Висновок
Перелік використаних джерел
НАУКОВИЙ АПАРАТ
Актуальність
проблеми. Проблема досить актуальна,
адже робота оператора вкрай відповідальна.
Схильність людини до ризику, яка працює
оператором може призвести до небажаних
ускладнень. Це дуже важливим фактором,
що має бути врахований у професійному
відборі.
Об'єкт дослідження. Особистісні риси оператора
у професійному психологічному відборі.
Предмет. Схильність до ризиків оператора,
як особистісної риси.
Мета. Проаналізувати схильність
до ризиків оператора.
Завдання.
1. Проаналізувати Особливості
роботи оператора в особливий умів.
2. Виявити проблему Прийняття
рішень оператором.
3. Розглянуті особистісні фактори
та риси, які можуть викликати ризикованості
ситуацію.
ВСТУП
У довідці
з інженерної психології операторський
праця характеризується наступними
особливостями: 1) технологічний процес,
яким керує оператор, йде з
великою швидкістю, 2) на деяких
етапах оператор повинен переробляти
за короткі періоди часу великі
обсяги інформації, 3) в такі періоди
працю оператора буває дуже
напруженим, 4) технологічний процес
є досить складним, але відповідальність
за помилки велика і ціна помилки.
До перелічених рис, перелік яких можна
зустріти в будь-якому описі операторської
праці, необхідно додати, що для операторської
праці, характерні: 5) швидкі переходи від
періодів чистого очікування до напруженої
роботи; 6) переходи можуть відбуватися
несподівано, а виникла при цьому ситуація
часто не схожа на інші; 7) особливо слід
відзначити швидке зміна стану середовища
(метеообстановка, інтенсивність руху).
Від оператора потрібно високий
рівень підготовки та одну з визначальних
ролей відіграють особистісні якості.
Оператор повинен миттєво приймати
рішення, які, однак, можуть бути досить
ризикованими. Важливим компонентом
у процесі прийняття рішення
виявляються психологічні якості людини,
його азартність або нерішучість. Азартний
людина схильна до вибору передчасного
моменту прийняття рішення, нерішучий
- запізнілого. Ці моменти необхідно
враховувати при проведенні професійного
відбору.
- ПРОФЕСІЙНИЙ ВІДБІР
Професійний
відбір - процедура ймовірнісної
оцінки професійної придатності
людини, вивчення можливості заволодіння
ним певною спеціальністю, досягнення
необхідного рівня майстерності
та ефективного виконання професійних
обов'язків. У професійному відборі
виділяють 4 компоненти: медичний, фізіологічний,
педагогічний і психологічний.
За своєю суттю і критеріям
профвідбір є соціально-економічним
заходом, а за методами - медико-біологічним
і психологічним.
Основна
мета відбору - залучення працівників
з потрібною кваліфікацією і
необхідними особистісними якостями,
здатних вирішувати поставлені
перед ними завдання максимально
ефективно. Слід зазначити, що
в широкому сенсі під ефективністю
діяльності співробітника розуміється
міра досягнення не тільки
виробничих цілей, а й соціально-особистісних,
включаючи збереження здоров'я
працівника і його розвитку
як особистості.
При професійному
відборі визначається відповідність
можливостей і поглядів кандидатів
умовам і особливостям роботи
на конкретній посаді. Результатом
професійного відбору повинен
стати вибір найбільш профпридатність
працівника (тобто не самого найкращого,
а найбільш професійно відповідає
даної діяльності). При нормальному
(без спеціальних протекцій) відборі
перевага віддається претендентові,
який більше за інших кандидатів
відповідає висунутим вимогам.
Поняття
«професійний відбір» і «психологічний
відбір» часто ототожнюються, так як сутністю
останнього є діагностика і прогнозування
здібностей. Основні етапи психологічного
професійного відбору:
1) Витяг
і первинна обробка необхідної
вихідної діагностичної інформації;
2) Формулювання
прогнозів здібності до даного
виду професійної діяльності
та оцінка передбачуваного рівня
придатності обстежуваної;
3) Верифікація
прогнозів на основі даних
про фактичну ефективності професійної
діяльності відібраних осіб.
Система
психологічного професійного відбору
включає комплекс спеціальних
діагностичних методик, технічних
засобів і стандартизованих процедур.
Також використовуються прийоми
узагальнення, інтерпретації отриманої
діагностичної інформації і складання
прогнозів успішності діяльності.
Умовою, що
визначає практичну доцільність
психологічного профвідбору, є
доведеність його соціально-економічної
виправданості, наявність обґрунтованої
і апробованої системи відбору, досвідчених
фахівців-діагностів.
Оператори
повинні мати властивості особистості,
що є найбільш придатними для
роботи оператором. Ці якості
відображено в професіограмі. За
допомогою професіографії складається
професіограма - зведення знань про професію
і про систему вимог, що пред'являються
нею до людини. Важливою частиною професіограми
є псіхограма, що представляє собою психологічний
аналіз діяльності з метою визначення
вимог, що пред'являються професією до
психіки людини. Обсяг і зміст професіограми
залежить від мети, з якою проводиться
вивчення професії. Такими цілями можуть
бути профвідбір, виробниче навчання,
раціоналізація режимів праці та відпочинку
та ін.
При проведенні
професіографії слід керуватися рядом
принципів: компетентності, цілеспрямованості,
особистісного підходу, надійності (вимоги
до завадостійкості особистості), диференціації
(розрізнення спеціальностей, що входять
в дану професію), типізації (об'єднання
професій у певні групи ), перспективності,
реальності
1.2. ДІЯЛЬНІСТЬ ОПЕРАТОРА В ОСОБЛИВИХ
УМОВАХ
Діяльність
оператора найчастіше протікає
в умовах, які пред'являють до
нього підвищені вимоги. Такі
умови називаються особливими (ускладненими,
унікальними). Їх вивченням займається
спеціальний напрям прикладної
психології - психологія праці в
особливих умовах [1]. До числа
таких умов відносяться: наявність
факторів ризику, висока психологічна
"ціна" діяльності, ускладнення
функцій оператора, розширення
діапазону швидкостей керованих
процесів, збільшення темпу діяльності,
монотонність роботи в умовах
очікування сигналу до дій,
поєднання різних за метою
дій в одній діяльності (поєднана
діяльність), переробка великих обсягів
і потоків інформації (перевантаження
інформацією), дефіцит часу на
виконання необхідних дій, складна
динаміка зміни функціональних
станів, виникнення аварійних ситуацій,
брак інформації (сенсорний голод),
обмеження рухової активності (професійна
гіпокінезія) та ін.
Особливі
умови висувають підвищені вимоги
до оператора, часто є причиною
помилок і зривів у його
роботі, несприятливо впливають
на його працездатність і стан
здоров'я. Особливі умови завжди
пов'язані з впливом екстремальних
факторів або виникненням екстрених
ситуацій. Залежно від ступеня
періодичності або частоти їх
появи розрізняють:
1. власне особливі умови
діяльності, які справедливі для
тих ситуацій, коли діяльність
пов'язана з епізодичним дією
екстремальних чинників;
2. екстремальні умови
діяльності (як крайня форма особливих
умов), пов'язаних з постійною
дією екстремальних чинників. Наприклад,
діяльність льотчика в польоті
здійснюється завжди в екстремальних
умовах; тобто постійно мають
місце екстремальні фактори: невагомість,
перевантаження, сенсорна ізоляція, потенційна
загроза і т.п. У той же час робота машиніста
локомотива, водія автотранспорту, оператора
енергосистеми здійснюється в особливих
умовах, пов'язаних з певною ймовірністю
аварійних ситуацій, з можливим різким
зміною функціональних станів від монотонії
і оперативного спокою до стресових станів.
Особливі і екстремальні умови можуть
носити різний характер, проте робота
в них характеризується певними закономірностями.
Напруженість
роботи оператора в таких умовах
може бути емоційною, викликаної
дією емоційних чинників, і операційної
(діловий), що є результатом великої
складності виконуваної роботи.
Особливі
і екстремальні умови викликають
коливання працездатності оператора
або її явне зниження, особливо
при сильній емоційної напруженості.
При цьому збільшується кількість
помилок, порушується послідовність
операцій, сповільнюється темп реакцій
і т.п. В особливо важких
випадках відбувається розпад
трудових навичок. Зниження працездатності
найбільш часто проявляється
у молодих операторів.
Зниження
працездатності та ефективності
діяльності істотно залежить
від індивідуальних властивостей
операторів, і насамперед від
властивостей їх нервової системи.
Так, люди із сильною, врівноваженою
нервовою системою більш витривалі
до екстреного напрузі, ніж
особи, що володіють слабкою
або неврівноваженою нервовою
системою. "Слабкі" більш схильні
виснажливою впливу надсильних
впливів. Важлива і рухливість
нервових процесів, швидкість і
легкість зміни збудження і
гальмування. Люди з малою рухливістю
нервових процесів важче переключаються
з одного режиму в інший
[2].
Емоційна
стійкість і працездатність операторів
істотно підвищується, якщо вони
заздалегідь детально вивчили
особливості майбутньої діяльності,
об'єкти управління, можливу обстановку
і наслідки неправильних дій.
Істотний
вплив на працездатність оператора
в особливих і екстремальних
умовах надає попереднє тренування,
як спеціальна, так і психологічна.
Це пояснюється тим, що ступінь
несподіванки ситуації значно
знижується, якщо ці ситуації
попередньо були програні на
тренуваннях. Іншими словами,
до екстремальних ситуацій, певною
мірою, можна звикнути або підготуватися,
про це, зокрема, свідчить досвід
проведення ділових (оперативних)
ігор при підготовці операторів
енергоблоків [3].
Велике значення має формування
моральних, вольових та інших характерологічних
якостей особистості, зокрема ступінь
розвитку почуття відповідальності.
Велика також роль оперативної установки,
яка в екстремальних умовах виступає
як механізм виборчої компенсації, за
допомогою якого організовується
цілісне поведінку і діяльність людини
[4].
Особливі
і екстремальні умови характеризуються
нелінійної і немонотонний залежністю
змін продуктивності діяльності
від інтенсивності та тривалості
екстремальних впливів. Звичайно
існує оптимальний рівень впливу,
в той час як слабкі, так
і надсильні дії можуть сприяти
зниженню результативності діяльності.
Особливі
і екстремальні умови характеризуються,
як правило, впливом на оператора
не одного, а кількох факторів
одночасно (комбіновані чинники).
Їх загальний ефект визначається
характером взаємодії окремих
компонентів. Воно може носити
адитивний, синергічний або антагоніческій
характер. При цьому загальний ефект буде
відповідно дорівнює, більше або менше
суми ефектів окремих факторів. Антагонізм
факторів (наприклад, невагомість + фізичні
навантаження) дозволяє знизити екстремальний
характер одного з них; синергізм факторів
(наприклад, вібрація + холод) важливо враховувати
в тому випадку, коли кожен з них окремо
не робить істотного впливу на людину,
але в сукупності вони можуть стати екстремальним
фактором [5].
У багатьох
випадках особливі й екстремальні
умови діяльності людини такі,
що їх принципово неможливо
виключити або змінити. Це виключає
можливість активного впливу
на них і створення для оператора
функціонального комфорту. Велике
значення в цьому випадку має
професійний відбір, хороша професійна
підготовка і спеціальна психологічна
тренування операторів.