Нові засади зовнішньої політики СРСР -- нове політичне мислення

Після приходу до влади Хрущова, відбулося певне потепління в  міжнародних стосунках СРСР та інших  держав. Але довгий час двома головними  «китами» зовнішньої політики СРСР залишалися мирне співіснування і пролетарський, соціалістичний інтернаціоналізм.

Початок перебудови ознаменувався  різкими змінами в радянській зовнішній політиці. Суть проголошеного  Горбачовим «нового мислення» в  області зовнішньої політики полягала в наступному: вся людська цивілізація  тісно зв'язана, у сучасному світі  неможливо домагатися своїх цілей  силовими засобами, необхідно відмовитися  від конфронтації, заснованої на ідеологічних розходженнях, і зосередитися на спільному  рішенні глобальних проблем, які  стоять перед людством.

За п'ять років мир невпізнанно  змінився. Припинилося протистояння двох наддержав, зупинилася викликана  цим протистоянням смертельна гонка  ядерних озброєнь, відійшов в область  історії післявоєнний розкол Європи на два ворогуючі табори. Міжнародні позиції Радянського Союзу різко  ослабли: країна втратила колишніх союзників, втратила колишній вплив. З іншого боку, СРСР позбувся непосильного тягаря перегони озброєнь і протистояння співтовариству розвинених країн.