Освоєння космосу

Третій космічний день Америки був 3 жовтня 1162 У цей день у США з мису Кеннеді па півострові Флорида стартував двотонний космічний корабель-супутник "Сигма-7", пілотований льотчиком-космонавтом Уолтером Ширра.

Космічний корабель зробив 6 витків навколо Землі і благополучно приводнився в центральній частині  Тихого океану. Несправності системи регулювання температури усередині скафандра, затьмарена і цей політ, вдалося швидко виправити безпосередньо на орбіті, і подальший політ тривав благополучно.

Поряд з польотами космічних  кораблів в СРСР і США були здійснені і пробні запуски ракет до планет. 12 лютого 1961 з борту штучного супутника Землі в бік Венери стартувала радянська автоматична міжпланетна станція "Венера". Слідом за нею до Венери була запущена американська автоматична станція "Маринер-2".

1 листопада 1962 р. в бік Марса стартувала радянська космічна ракета "Марс-1". Її орбіта була найдовшою в порівнянні з орбітами всіх попередніх польотів космічних апаратів. Витягнувшись по еліпсу від Землі, вона торкнулася орбіти Марса. Сім з половиною місяців тривав політ тільки до зустрічі з Марсом: 500 млн. км пройшов за цей час "Марс-1". На значних відстанях від Землі скоротилося число реєстрованих мікрометеоров. Вони, мабуть, концентруються поблизу Землі, до 40 тис. км від її поверхні.

Так закінчилася перша  космічна п'ятирічка. Але космічні події слідують з космічною швидкістю.

14 червня 1963 вийшов на  орбіту космічний корабель "Восток-5" з льотчиком-космонавтом Валерієм Федоровичем Биковський, а слідом за ним корабель-супутник "Восток-6", пілотований перший у світі жінкою-космонавтом Валентиною Володимирівною Терешкової. П'ять діб пробув у космосі Валерій Биковський, за 119 годин він 81 разів облетів Землю. Перша в світі жінка-космонавт пробула в космосі 71 годину і здійснила 48 обертів навколо Землі. Своїм польотом вона переконливо довела рівні можливості жінки в такому важкому і складній справі, яким є освоєння космосу.

Новим етапом у дослідженні неосяжних просторів Всесвіту з'явився запуск 12 жовтня 1964 в СРСР тримісного корабля "Схід". Екіпаж корабля складався з трьох осіб: командира корабля інженера-полковника Володимира Михайловича Комарова, наукового співробітника кандидата технічних наук Костянтина Петровича Феоктистова і лікаря Бориса Борисовича Єгорова. Три спеціаліста різного профілю провели великі дослідження космосу. Корабель "Восход" істотно відрізняється від кораблів типу "Восток". Його орбіта пролягала вище, космонавти вперше здійснювали політ без скафандрів, а приземлилися, не залишаючи кабіну, яка системою "м'якої посадки "була плавно спущена і буквально м'яко" поставлена "на поверхню Землі. Нова система телебачення передавала з борту корабля не тільки зображення космонавтів, але і картину спостережень.

З кожним роком шириться фронт мирних досліджень космічного простору. Слідом за супутниками, "жорстко" прив'язаними до своїх орбітах, в космос вийшли апарати, здатні здійснювати достатньо широке маневрування.

Радянські космічні апарати "Політ-1" і "Політ-2", маневруючи в космосі, переходили з орбіти на орбіту, змінюючи не тільки висоту, а й площину нахилу орбіти. Це перші кроки на шляху з'єднання, або, як кажуть інженери, стикування, космічних кораблів безпосередньо у космосі, на орбіті. Мирним цілям успішно служать і деякі американські супутники. За допомогою метеорологічних супутників американцям вдалося завчасно попередити населення про наближенні кількох тайфунів - найсильніших руйнівних ураганів, дуже часто проносяться над Америкою.

Після невдалих спроб виведення  важких кораблів-супутників американцям  в 1964 р. вдалося запустити два  багатотонних супутника. Це перші вдалі  запуски з розрахованої на багато років програмі, яка передбачає спочатку обліт, а потім і висадку космонавтів на Місяці.

Тим же завданням присвячені і продовжуються в СРСР дослідження навколомісячного простору. Чергова станція "Луна-4" пройшла в безпосередній близькості від нашого природного супутника. Безперервно ведеться вивчення і далекого космосу. 2 Квітень 1964 вирушила до глибини космосу чергова радянська автоматична станція "Зонд-1". Її завдання прозондувати багато мільйонів кілометрів околосолнечного простору і передати на Землю наукову інформацію.