Тканина

Автор: Пользователь скрыл имя, 19 Ноября 2011 в 22:05, реферат

Описание работы

Навій 1 встановлюється в гнізда верстата. Основні нитки 2 змотуються з навою 1, огинають валик (скало) 3, проходять через ламелі 4 і галіва ремізок 5. За допомогою ремізок основні нитки розділяються на дві частини, утворюючи простір - зів. Далі нитки проходять у зубці решітки берда 6, що рівномірно розподіляє їх по ширині верстата. Частина основних ниток, що проходять через вічка однієї ремізки, періодично піднімається або залишається на місці, а друга їх частина, що проходить через вічка другої ремізки, у той же час опускається.

Содержание

1.Виготовлення тканин на ткацькому верстаті.
2. Тканини, їх будова, властивості.
3. Загальні поняття про трикотаж.
4. Описання теоретичних основ технологічного процесу виготовлення трикотажних виробів.

5. Сировина, що використовується в процесі виробництва. Вимоги, що пред'являються до його якості.
6. Неткані матеріали.
Використана література.
Висновки.

Работа содержит 1 файл

Реферат тканини.docx

— 196.07 Кб (Скачать)

 3)При здобутті Н. м. з використанням папероробних машин (швидкість 100 м-кодів/хв.  і більш) єднальне (латекси, легкоплавкі волокна і ін.) вводять в масу, що поступає на машину, або у вже відлите полотно. Такі Н. м. дешеві, широко використовуються у виробництві виробів однократного вживання (постільної білизни для готелів, рушників, скатертей, перев'язувальних матеріалів). 

  4)При способі фільєра синтетичні волокна, що утворюються на виході з фільєр прядильної машини, проходять через канали, в яких витягуються в повітряному потоці, а потім при укладанні на рухомому транспортері утворюють полотно. Сформований матеріал найчастіше закріплюють єднальним; в деяких випадках використовують клейкість самих волокон. 

5) При структуротворному способі здобуття Н. м. можливо без використання волокон: полотно формують в результаті освіти з розчинів або аерозолів полімерів конденсаційних структур (у вигляді пористого, інколи волокнистого осаду, який може містити наповнювачів що потім вимиваються) або затвердінням піни і ін. Такі Н. м. «дихають» подібно до тканини. Їх можна використовувати замість тканини або паперу в техніці (для фільтрів і ін.) і для побутових цілей.  

6) Матеріали, що отримуються механічними способами. При виготовленні холстопрошивних Н. м. (технологія «маліватт» — НДР(Німецька Демократична Республіка), «арахне» — Чехословакія і ін.) в рухомому через вязально-прошивну машину полотні волокна закріплюються в результаті прошивки їх нитками, які укладаються і з'єднуються так само, як при основовязанії на трикотажній машині. Такі Н. м. використовуються як теплоізоляційні (замість тканого ватину і ін.) або пакувальні матеріали, як основа у виробництві шкіри штучною і ін. Продуктивність одного агрегату 3—8 м-кодів/хв. і більш.

7)  Нітепрошивні Н. м. (матеріали «малімо» — НДР(Німецька Демократична Республіка)) отримують прошивкою однієї або декількох систем ниток. Ці Н. м. використовують для декоративних цілей, для пляжного і верхнього одягу, рушників і ін. Особливий інтерес представляють нітепрошивні Н. м. з ворсовими провисаючими петлями (напівпетлями), які успішно конкурують з тканими махровими матеріалами (типа «фроте»).

8)  Полотнопрошивні Н. м. виготовляють прошивкою текстильного полотна ворсовою пряжею (матеріал «маліполь» — НДР(Німецька Демократична Республіка)), вживання якої сприяє поліпшенню структури і властивостей полотна. Для цієї мети використовують тканину, матеріал «малімо» і ін. Н. м. для пальта і спідниць прошивають шерстяною пряжею, основу для тафтінг-килімів (шириною 550 см — килимовою пряжею за допомогою голок, що протягають її через тканину. При зворотному русі голки пряжа захоплюється тримачем, внаслідок чого утворюються петлі. Для закріплення петель на виворіт килима наносять єднальне. Продуктивність машини 5 м /хв. і більш. 

  9) За допомогою вязально-прошивних машин виготовляють Н. м. без вживання ниток (матеріали «вольтекс» — НДР(Німецька Демократична Республіка), «арабева» — Чехословакія і ін.). Такі Н. м. можуть полягати, наприклад, з тканини і полотна, отриманого з довгих волокон. Після протягання волокон з полотна крізь тканий каркас на виворітній стороні Н. м. утворюються міцні петлі, а на лицьовій стороні — пухнастий і високий ворс. Такі Н. м. застосовують як утеплюючу прокладку в спортивному одязі і демісезонних пальтах, для виготовлення головних уборів, теплому взутті і ін. 

 10) Найбільш перспективні голкопробівні Н. м., що виготовляються шляхом переплутування волокон в полотні і прошивці його голками з щербинами. Проколювання матеріалу відбувається при русі дошки з голками вниз (до упору). При її русі вгору матеріал просувається вперед (продуктивність машин 5 м-кодів/хв. Такі Н. м. використовують як килими, які успішно конкурують не лише з тканими, але і з тафтінг-килимами, оскільки для виготовлення не вимагають пряжі. Голкопробивні Н. м. застосовують також як ковдри, сукена для папероробних машин, фільтри і ін. 

  До Н. м. відносять і валяльно-повстяні текстильні матеріалипри виготовленні яких використовується здібність волокон шерсті до звалювання (при механічній або тепловлажностной обробці). До складу таких Н. м. інколи вводять каркас з тканини. Технологія їх здобуття має багатовікову історію (таким чином отримують, наприклад, валянки).

Схема пристрою для здобуття полотна аеродинамічним методом: 1 — волокно; 2 — знімний  барабан; 3 — дифузор; 4 — конденсор; 5 — вивідний транспортер; 6 — сформоване полотно.

Схема пристрою для здобуття полотна механічним методом: 1 — знімний барабан чесальної  машини; 2 — прочісування; 3 — розкладальник  прочісування; 4 — сформоване полотно. 
 

     ВИСНОВКИ

     Зростаючі потреби споживачів сприяли появі  продукування текстильних матеріалів, які отримали загальну назву нетканих.

Неткані матеріали, полотна та вироби, виготовлені з  волокон, ниток або (і) ін видів матеріалів (текстильних і сполучень їх з  нетекстильними, напр. плівками) без  застосування прядіння і ткацтва.

     Поява і зростаючі темпи виробництва  нетканих матеріалів обумовлені такими чинниками:

· можливостями переробки текстильної сировини різної якості, у тому числі так  званих волокон, що не прядуться;

· значно вищою  продуктивністю технологічного обладнання;

· нижчою собівартістю готової продукції;

· можливостями отримання доброякісних полотен  з новими якостями;

· загальними техніко-економічними перевагами виробництва нетканих матеріалів над іншими підгалузями, особливо у  порівнянні з ткацтвом.

Розрізняють 3 способи  виробництва:

· фізико – механічний

· фізико – хімічний

· комбінований.

     Неткані матеріали застосовуються у різноманітних  галуззях: будівельній, швейній, взуттєвій, автомобільній, меблевій та ін.

     Трикотажне виробництво є великою і найбільш перспективною галуззю легкоїпромисловості. Це пов'язано  

насамперед  з тим, що трикотажне виробництво менштрудомістке, ніж текстильне (ткацьке), а також трикотаж володіє комплексомрізноманітних властивостей (надійність, естетичні і ергономічні). 
Розширення асортименту і підвищення якості виробів здійснюється завдяки застосуванню нових видів сировини, розробці полотен нових структур і малюнків,впровадження нової техніки і технології. Ефективність виробництва підвищуєтьсяшляхом зростання продуктивності праці і устаткування, впровадження новихвисокоефективних технологічних процесів, поліпшення організації виробництва, йогомеханізації та автоматизації. 
Виробництво трикотажних виробів безперервно зростає.
 
 
 
 
 

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА.

1. Л.Г.  Войнаш, Л.І. Байдакова, М.М. Діаніч, Д.І. Козьмич. Товарознавство непродовольчих товарів. Част. 2/ За загальною ред. Л.Г. Войнаш/ Підручник.-К.:НМЦ «Укоопосвіта», 2004.-532 с.

2. Поливанова  Т.М. Трикотажные, галантерейные  и парфюмерно-косметические товары: Учебник для проф.-техн. уч-щ. –  2-е изд., доп.-М.: Экономика, 1986.-264 с.

3. http://www.rustm.net/catalog/article/74.html.

4. Технологія виробництва нетканих матеріалів, М., 1967;

5. Тіхоміров Ст Би., Хімічна технологія виробництва нетканих матеріалів, М., 1999;

6. Перепелкина М. Д., Щербакова М. Н., Золотніцкая До. Н., Механічна технологія виробництва нетканих матеріалів, М., 2000. 
 

Информация о работе Тканина