Школа Баухауз

ЗМІСТ

1.Вступ………………………………………………………………………..2

2. Історія Школи  БАУХАУЗ………………………………………………...3

3. Майстерні  Баухауз………………………………………………………...7

4. Лампы Баухауза……………………………………………………...........8

  Висновок……………………………………………………………………13

  Використана  література……………………………………………………14 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1.Вступ

    В даному рефераті розмова піде про вищу школу промислового мистецтва Bauhaus (БАУХАУЗ) (нім. Bauhaus - "будинок будівництва"). Вища школа будівництва й художнього конструювання - мистецький навчальний заклад і художнє об'єднання (1919-1933). Заснована в 1919 в Веймарі (Німеччина) дало мистецтва ХХ ст. багато чудових ідей і ряд видатних діячів. У 1925 переведена в Дессау, в 1933 скасовано фашистами. Керівники (В. Гропіус, Х. Мейєр, Л. Міс ван дер Рое) розробляли естетику функціоналізму, принципи сучасного формоутворення в архітектурі та дизайні, формування матеріально-побутового середовища засобами пластичних мистецтв. Девіз Баухауза: "Нове єдність мистецтва і технології". Вплив ідей Баухауза найбільш помітно у функціональній архітектурі сучасних офісів, фабрик і т.п. Кредо Баухауза - художник, ремісник і технолог в одній особі - справило глибокий вплив на прикладне та образотворче мистецтво, від книжкового ілюстрування і реклами до меблів та кухонного начиння.

    Напрями діяльності: педагогічне (готували до 2,5 тис чол.), Практичне, організаційне (після ліквідації дав життя іншим організаціям), теоретичне (а. - обгрунтування комплексного підходу в проектуванні речей тобто [надійність, призначення, композиція, людина , економіка, екологія], б .- логіка промислового мислення дизайнера, функція - призначення - конструкція, форма - наслідок функціональних і конструктивних особливостей предмета, функція і конструкція визначають форму, крім родових у речі багато і видових функцій) Школа дала поштовх зародженню сучасного мистецтва предметного середовища. 
 
 
 
 
 
 
 
 

2. Історія Школи  БАУХАУЗ

   У 1919 році в невеликому німецькому місті Веймарі був створений "Баугауз" (буквально "Будівельний дім"), перший навчальний заклад, покликаний готувати художників для роботи в промисловості. Школа, на думку її організаторів, мала випускати всебічно розвинених людей, які поєднували б у собі художні, духовні і творчі можливості. Колишні художні школи не виходили за межі ремісничого виробництва. На чолі "Баухауза" став його організатор, прогресивний німецький архітектор Вальтер Гропіус, учень Петера Беренса. У короткий час "Баугауз" став справжнім методичним центром у галузі дизайну. У числі його професорів були найбільші діячі культури початку XX століття архітектори Міс ван дер Рое, Ганнес Майер, Марсель Брейер, художники Василь Кандинський, Пауль Клеє, Ліонель Фенінгер, Піт Мондріан.

Початок діяльності "Баухауза" проходило під впливом  утопічних ідей про можливість перебудови суспільства шляхом створення гармонійного предметного середовища. Архітектура  розглядалася як "прообраз соціальної узгодженості", визнавалася початком, що об'єднує мистецтво, ремесло і  техніку.

Студенти з  першого курсу займалися по певній спеціалізації (кераміка, меблі, текстиль тощо). Навчання поділялося на технічну підготовку (Werkleehre) і художню підготовку (Kunstleehre). Заняття ремеслом у майстерні  інституту вважалося необхідним для майбутнього дизайнера, тому що, тільки виготовляючи зразок (або  еталон), студент міг відчути предмет  як деяку цілісність і, виконуючи  цю роботу, контролювати себе. Минаючи  безпосереднє спілкування з предметом, майбутній художник-конструктор  міг стати жертвою одностороннього  обмеженого "машинизм", оскільки сучасне виробництво ділить процес створення речі на роз'єднані операції. Але, на відміну від традиційного ремісничого училища, студент "Баухауза" працював не над одиничним предметом, а над еталоном для промислового виробництва.

Не доводиться говорити про те, що вироби "Баухауза" віднесли на собі суттєвий відбиток живопису, графіки та скульптури 20-х років  з характерним для того часу захопленням  кубізмом, розкладанням загальної форми  предмета на складові її геометричні  форми. Зразки, виконані в стінах школи, відрізняє енергійний ритм ліній  і плям, чистий геометризм предметів  з дерева і металу. Чайники, наприклад, могли бути скомпоновані з тиру, усіченого конуса, півкруга, а в  іншому варіанті - з півкруга, півсфери і циліндрів. Всі переходи від  однієї форми до іншої гранично оголені, ніде не можна знайти бажання їх пом'якшити, все це підкреслено контрастно і загострено. Плинність силуету  можна простежити у виробах з  кераміки, але це вираження властивостей матеріалу - обпаленої глини. Якими  аморфними здалися б у порівнянні з ними предмети часів модерну! Але  основна різниця між ними навіть не в зіставленні енергії баухаузових речей з навмисною млявістю модерну. "Баугауз" шукав конструктивність речі, підкреслював її, виявляв, а іноді й перебільшував там, де, здавалося б, її нелегко було знайти (в посуді, наприклад). Напружені пошуки нових конструктивних рішень, часом несподіваних і сміливих, особливо характерні були в меблевому виробництві: в "Баухауза" народилися багато схем, які зробили справжню революцію (дерев'яні крісла Рітфельда, сидіння на металевій основі Марселя Брейера і багато іншого).

Технічна підготовка студентів підкріплювалася вивченням  верстатів, технології обробки металу та інших матеріалів. Взагалі вивчення матеріалів надавалося виключно велике значення, так як правдивість використання того чи іншого матеріалу була однією з основ естетичної програми "Баухауза".

Новаторським  був і сам принцип художньої  підготовки. У колишніх школах навчання живопису, рисунку, скульптурі за давньою  традицією носило пасивний характер, і освоєння майстерності відбувалося  в процесі, майже виключає аналіз натури.

"Баугауз"  вважав, що одного тільки засвоєння  майстерності недостатньо для  того, щоб залучити пластичні  мистецтва на службу промисловості.  Тому, крім звичайних натурних  замальовок, технічного малювання,  на всіх курсах йшло безперервне  експериментування, в процесі  якого студенти вивчали закономірності  ритму, гармонії, пропорції (як  у музиці вивчається контрапункт,  гармонія, інструментування). Студенти  опановували усіма тонкощами  сприйняття, формоутворення і відповідність кольорів. "Баухауз" став справжньою лабораторією архітектури та проектування промислових виробів.

Дуже цікава еволюція "Баухауза". Заснований шляхом об'єднання Веймарської академії мистецтв і школи Ван де Вельде, він перший час продовжував деякі  їх традиції. З часом вплив попередників було втрачено. Важливим у цьому  плані було поступове скасування таких "рукотворних", ремісничих спеціальностей, як скульптура, кераміка, живопис на склі, і більше наближення до вимог промисловості, життя ... Замість  різьблених меблів із стін "Баухауза" стали виходити моделі для масового виготовлення, зокрема зразки сидінь М. Брейера.

Важливою віхою  в історії "Баухауза" був переїзд  училища з тихого патріархального  Веймара в промислове місто Дессау. Тут за проектом самого Гропіуса була побудована буудівля, яке увійшла в золотий фонд світової архітектури. Ця будівля була в усіх відношеннях маніфестом нової архітектури - розумною і функціональною. 

Внутрішнє обладнання квартири самого Гропіуса, спроектоване ним самим спільно з Брейером, за своєю демократичній основі було моделлю прогресивного житла  майбутнього. Воно відрізнялося дивовижною скромністю, зручностями і багато в чому передбачив основні тенденції  побудови побутового простору з його простором, великою кількістю повітря, відсутністю корпусних меблів. Примітно не тільки спільне рішення, а й  окремі деталі інтер'єру - світильники, блоки кухонних меблів і багато інших.

На факультеті металу проектувалися зразки для  місцевої фабрики; створені в інституті  зразки шпалер і оббивних тканин служили  основою для фабричного виробництва  масової продукції.

В останні роки існування "Баухауза", коли на чолі його став Ганнес Майер, особливо підвищилася  теоретична підготовка студентів. Для  вивчення запитів масового споживача, для того щоб знати його потреби, осягнути його смаки, вивчалася соціологія і економіка. Щоб зрозуміти процес виробництва, студенти повинні були пройти безпосередньо всі його етапи. Такий метод вивчення дозволяв їм всебічно освоїти вплив зовнішньої форми предмета, особливості сприйняття форми, фактури, кольору, познайомитися  з оптикою, кольорознавством, фізіологією. Час, коли художник міг розраховувати тільки на інтуїцію й особистий досвід, як вважали керівники "Баухауза", пішло безповоротно; студент формувався як всебічно розвинена творча особистість.

Прогресивність "Баухауза", передові погляди його професури викликали невдоволення місцевої влади. У 1930 році Майєр відсторонюється  від керівництва інститутом. На чолі "Баухауза" стає чудовий архітектор Міс ван дер Рое, але існувати "Баухаузу" залишається недовго. Відразу після приходу нацистів до влади в 1933 році він ліквідується. Більшість керівників "Баухауза", у тому числі Гропіус, Міс ван  дер Рое, Моголі Надь, назавжди виїжджають з країни.

Значення "Баухауза" важко переоцінити. Він не тільки був прикладом організації навчання дизайнерів, а й справжньої наукової лабораторією архітектури та художнього конструювання. Методичні розробки в галузі художнього сприйняття, формоутворення, кольорознавства лягли в основу багатьох теоретичних праць і  не втратили досі своєї наукової цінності. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

3. Майстерні Баухауз

Меблеві майстерні  виробляли легкі стільці і  столи зі сталевих труб (керівник майстерні  Марсель Брейер, 1926 р.). Меблі Баухауза популярна і сьогодні завдяки  ергономічності, строгості і функціональність. Майстерня металообробки (Маріанна Брандт) виробляла світильники для  оформлення інтер'єрів нових будівель Баухауза: ясні форми, гнуті ніжки, розроблялася типологія об'єктів за місцем розташування (настінний, стельовий, підлоговий).

Текстильна майстерня (Гунта Штадлер-Штельц) випускала  тканини, на яких були зображені геометричні  композиції різних кольорів, тканини  також випускалися і для меблів. Відділення друкарства (Байєр) випускало  журнал Баухауз (зараз видається) та іншу книжкову продукцію, де були використані  різні модульні сітки, акцедентний  шрифт, кольорові чорнила, друковані  літери, експерименти з кеглем, інтерліньяж. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

4. Лампы школи Баухауз

Представники  школи Баухауз вважали, що головне завдання дизайнера - проектування промислових виробів і їх систем з позицій високої відповідальності перед людиною і суспільством. Все те, що вони використовували в створені дизайну ламп. На думку Вальтера Гропіуса, засновника і керівника Баухауза, дизайнер повинен усвідомлювати відповідальність перед розвитком культури. Дизайнером, так само як і художником, має керувати пристрасне бажання звільнити духовні цінності від індивідуальної обмеженості, підняти їх до рівня об'єктивної значущості. Ось чому наш провідний принцип, - писав В. Гропіус, - полягав у тому, що формотворча діяльність є не одностороннім інтелектуальним або одностороннім матеріальним справою, а невід'ємною частиною життя, необхідної в кожному цивілізованому суспільстві.

В школі Баухауз  за основу ставили створювати дизайн ламп для масового виробництва. 

Bauhaus . Мідгард. Курт Фішер 1923 -25

матеріал: метал, лак, емаль, латунь і бакелітовій

Ця модель підходить  для стін і стелі виконання  монтажу.  

     

Christian Dell, Kaiser-Idell Bauhaus лампа.1930р.

Образотворче  та оригінальною настільної лампи Баухауза Christiana Dell для Kaiser Idell. Це модель 6631 "люкс". Чорні тіні, хром і чорна основа. 

Eichholtz Bauhaus Architect's Lamp 
 

Світильники для  будівлі Баухауза в Дессау. З переходом від Веймара в Дессау в 1925 році, в Bauhaus була унікальна можливість створити ідеальні умови для роботи.

Настільна лампа.

VIKTORIA Tischlampe Schreibtischlampe desklamp BAUHAUS

ude fabriekslampen industriele bauhaus lampen Prijs 
 
 

Bünte & Remmler, Bauhaus Desklamp 

"Bauhaus Lamp" - Wagenfeld lamps. 

light bunkers, Bauhaus 

Настільна лампа.

Висновок

Виходячи із даної інформації можна сказати що школа Баухауз була цілеспрямована на вивчення спеціалістів в промисловому виробництві. В школі вважалось, що засвоєння майстерності недостатньо для того, щоб залучити пластичність мистецтва на службу промисловості. Тому, крім звичайних натурних замальовок, технічного малювання, на всіх курсах йшло безперервне експериментування, в процесі якого студенти вивчали закономірності ритму, гармонії, пропорції . Студенти опановували усіма тонкощами сприйняття, формоутворення і відповідність кольорів. "Баухауз" став справжньою лабораторією архітектури та проектування промислових виробів.Також вважалось що дизайнер повинен усвідомлювати відповідальність перед розвитком культури. Так само як і художником, має керувати пристрасне бажання звільнити духовні цінності від індивідуальної обмеженості, підняти їх до рівня об'єктивної значущості. Провідний принцип полягав у тому, що формотворча діяльність є не одностороннім інтелектуальним або одностороннім матеріальним справою, а невід'ємною частиною життя, необхідної в кожному цивілізованому суспільстві.