Фінансова санація сільськогосподарських підприємств

Доповідь

з курсу: «Фінансова санація  та банкрутство підприємства»

на тему: «Фінансова санація сільськогосподарських підприємств»

студентки групи 42-ФК

Власюк Катерини

Фінансовий стан багатьох сільськогосподарських підприємств  є нестабільний у наслідок глобальної економічної кризи та прорахунків державної аграрної політики, що зумовлює високі ризики банкрутства, низький рівень доходності сільського населення та негативний вплив на економіку переробних, обслуговуючих та інших галузей і сфер економіки. В умовах вступу України до СОТ фінансова нестабільність більшості сільськогосподарських підприємств створює загрозу продовольчій безпеці держави. Тому здійснення заходів з їхнього фінансового оздоровлення з метою забезпечення платоспроможності, прибутковості та стійких конкурентних позицій у сучасних умовах набуло особливої актуальності.

Незважаючи па достатньо  глибоке вивчення загальної проблематики фінансового оздоровлення, поки що недостатньо відпрацьованими залишаються  методологічні та практичні аспекти  забезпечення фінансової стабілізації з врахуванням специфіки діяльності сільськогосподарських підприємств. Зокрема доцільним є, виявлення  специфічних чинників фінансової дестабілізації та розробка заходів з їх подолання, обґрунтування методології формування моделі фінансово стійкого сільськогосподарського підприємства та її побудова па регіональному рівні, оптимізації змісту і структури плану фінансового оздоровлення, забезпечення їх стійкого фінансового стану та ефективної діяльності, удосконалення методологічних засад аналізу санаційної спроможності. Це зумовлює доцільність поглибленого вивчення теоретичних, законодавчих та практичних засад фінансового оздоровлення сільськогосподарських підприємств та актуальність цільової спрямованості даної публікації.

Вважають, що на фінансовий стан і результати діяльності сільськогосподарських підприємств впливають чинники, серед яких найважливіші такі чотири групи:

перша - пов'язані зі специфікою галузі як виду економічної діяльності, зокрема з невиконанням спеціальних  заходів з охорони земель через  нестачу ресурсів або безгосподарність, порушенням умов і технології догляд;' за рослинами і тваринами, залежністю від природно-кліматичних умов, сезонністю виробництва, залежністю інтенсивності та ефективності діяльності від географічного розташування, станом екології, низьким рівнем доступу товаровиробників до кредитних ресурсів;

друга - викликані особливостями  місця галузі в економіці країни, зокрема обмеженістю ресурсного потенціалу, залежністю від стану  підприємств першої та третьої сфер АПК, рівня дохідності населення, його соціальної захищеності та споживчого попиту, дефіцитністю енергоносіїв, а  також диспаритетом цін;

третя - зумовлені соціальними  процесами на селі та демографією, зокрема  традиціями щодо способу життя, відносинами  між працівниками підприємств, залежністю припливу трудових ресурсів від умов та якості життя на селі;

четверта - викликані сучасними  особливостями аграрної економіки  України, зокрема особливостями  формування власності на майно, недостатнім рівнем наукового забезпечення.

Подолання наслідків фінансової дестабілізації потребує здійснення фінансової санації сільськогосподарських  підприємств шляхом реалізації комплексу  заходів фінансово-економічного, виробничо-технічного, організаційно-правового та соціального  характеру, спрямованих на відновлення  платоспроможності, зміцнення фінансового  стану й підвищення ефективності. До специфічних заходів фінансового  оздоровлення у сільському господарстві відносяться також агротехнічні, зооінженерні, екологічні. Специфічними для фінансового оздоровлення сільськогосподарських підприємств є такі цілі: врахування пріоритетів продовольчої безпеки населення регіону і насичення місцевих ринків сільськогосподарською продукцією; забезпечення захисту ґрунтів та недопущення порушень в екологічному балансі регіону; врегулювання інтересів працівників сільськогосподарських підприємств та власників майнових паїв у процесах реструктуризації власності та виробництва.

Фінансова санація сільськогосподарських  підприємств може здійснюватися  як за ініціативою власників і  менеджменту, так і кредиторів у  судовому порядку. Відмінності цих  двох видів фінансового оздоровлення виникають при прийнятті рішення  про фінансове оздоровлення, узгодженні його форм і методів, розробці й збалансуванні  плану, формуванні джерел фінансування, змін у структурі власності, а  також залежно від часу проведення, тривалості санаційних заходів, рівня  налагодженості системи управління, залежності від кредиторів тощо.

Управління фінансовим оздоровленням  здійснюється, з одного боку, як специфічна діяльність менеджера (менеджерів) - фізичних осіб щодо безпосереднього управління підприємством, а з іншого - як економічна система методів, принципів, моделей  і заходів впливу на діяльність підприємства. За фінансового оздоровлення з ініціативи менеджерів та власників підприємства управління здійснює керівник підприємства або антикризовий менеджер, а при провадженні справи про банкрутство арбітражний керуючий. Управління фінансовим оздоровленням передбачає запровадження системи антикризових процедур або контролінгу.

Обґрунтування     доцільності     фінансового     оздоровлення     підприємства,визначення його напрямів і методів потребує розгалуженого аналізу наявності  чи загрози нестійкого фінансового  стану та банкрутства, оцінки глибини  фінансової дестабілізації, виявлення  негативних ознак фінансового стану, визначення здатності підприємства до усунення наслідків фінансової дестабілізації та відновлення стійкого фінансового  стану, оцінки ефективності запропонованих заходів фінансового оздоровлення.

Для розробки заходів щодо фінансового оздоровлення конкретних сільськогосподарських підприємств слід оптимізувати співвідношення між чистим прибутком, що використовується на нагромадження і споживання, залишок грошових коштів, рівень забезпеченості та структури оборотного капіталу, співвідношення між довго - та короткостроковими джерелами фінансування, оборотними активами і короткостроковими зобов'язаннями, структуру активів і джерел фінансування сільськогосподарських підприємств.

Отже, необхідність фінансового оздоровлення в сільському господарстві викликана нестійкістю фінансового стану та незадовільними результатами діяльності значної частки підприємств галузі, В сучасних умовах фінансова дестабілізація є наслідком впливу чотирьох груп специфічних для сільського господарства зовнішніх і внутрішніх чинників, пов'язаних із специфікою галузі як виду економічної діяльності, особливостями її місця в економіці держави, соціальними процесами па селі та демографією і сучасними особливостями аграрної економіки. Здійснення фінансового оздоровлення та державна підтримка цих процесів має спрямовуватися на подолання визначених чинників фінансової дестабілізації.

При розробці механізму фінансового  оздоровлення слід розробляти заходи, спрямовані по лише па загальне фінансове  оздоровлення суб'єктів господарювання, а й конкретизувати їх залежно  від негативних ознак фінансового  стану, притаманних підприємству.