Антикризове управління діяльністю підприємства

У цьому контексті  розрізняють два види санації:

• санація зі збереженням існуючого юридичного статусу підприємства-боржника;
• санація зі зміною організаційно-правової форми та юридичного статусу санованого підприємства (реорганізація).

Виробничо-технічні санаційні заходи пов'язані насамперед:

• з модернізацією та оновленням виробничих фондів;
• зі зменшенням простоювань та підвищенням ритмічності виробництва;
• скороченням технологічного часу;
• поліпшенням якості продукції та зниженням її собівартості;
• вдосконаленням асортименту продукції, що випускається;
• пошуком та мобілізацією санаційних резервів у сфері виробництва.

Оскільки санація підприємства пов'язана, як правило, зі скороченням  зайвого персоналу, велике значення мають санаційні заходи соціального характеру. Особливо це стосується фінансового оздоровлення підприємств-гігантів або підприємств-міст. У такому разі звільнення працівників може призвести до соціальної нестабільності в регіоні. Саме тому слід вести помірковану політику звільнення у взаємозв'язку із реалізацією соціального плану проекту санації. Тут можуть бути передбачені такі заходи, як створення та фінансування системи перепідготовки кадрів, пошук і пропозиція альтернативних робочих місць, додаткові виплати з безробіття, надання звільненим працівникам позик тощо.

На практиці досить часто  із санацією ідентифікується поняття "реструктуризація".

Реструктуризація  суб'єкта господарювання - це проведення організаційно-економічних, правових, виробничо-технічних заходів, спрямованих на зміну його структури, системи управління, форм власності, організаційно-правових форм, які здатні відновити прибутковість, конкурентоспроможність і ефективність виробництва.

Можна стверджувати, що "санація" є ширшим поняттям, ніж "реструктуризація". Реструктуризацію доцільно розпочинати  на ранніх стадіях кризи. Вона спрямована переважно на подолання причин стратегічної кризи та кризи прибутковості. А санація включає реструктуризацію (заходи щодо відновлення прибутковості та конкурентоспроможності) і заходи фінансового характеру (спрямовані на відновлення ліквідності та платоспроможності

Реструктуризація підприємства - це здійснення організаційно-господарських, фінансово-економічних, правових, технічних заходів, спрямованих на реорганізацію підприємства, зміну форм власноступравління, організаційно-правової форми, що сприятиме фінансовому оздоровленню підприємства, збільшенню обсягів випуску конкурентоспроможної продукції, підвищенню ефективності виробництва та задоволенню вимог кредиторів.

У методичних рекомендаціях  щодо здійснення реструктуризації державних  підприємств наведено визначення реструктуризації підприємства як сукупності організаційно-економічних, правових, виробничо-технічних заходів, спрямованих на зміну структури підприємства, його управління, форм власності, організаційно-правових форм і можуть забезпечити фінансове оздоровлення підприємства, збільшення обсягів випуску конкурентоспроможної продукції, підвищення ефективності виробництва.

Важливо зробити чітке  розмежування між категоріями "реструктуризація" та "реорганізація" підприємства. Перше є ширшим за друге, оскільки реорганізація підприємства - один з етапів його реструктуризації.

Основний зміст реорганізації  полягає в повній або частковій  зміні власника статутного фонду  юридичної особи, а також у  зміні організаційно-правової форми  здійснення бізнесу.

Залежно від характеру  застосовуваних заходів, на практиці можна застосовувати такі форми реструктуризацій:

• реструктуризація виробництва;
• реструктуризація активів;
• фінансова реструктуризація;
• корпоративна реструктуризація (реорганізація).

Реструктуризація виробництва  передбачає внесення змін до організаційної та виробничо-господарської сфери підприємства з метою підвищення його рентабельності та конкурентоспроможності. Йдеться насамперед про такі заходи:

• зміна керівництва підприємства;
• впровадження нових, прогресивних форм і методів управління;
• диверсифікація асортименту продукції;
• поліпшення якості продукції:
• підвищення ефективності маркетингу;
• зменшення витрат на виробництво;
• скорочення чисельності зайнятих на підприємстві.

Реструктуризація активів  передбачає заходи, головні з яких:

• продаж чистини основних фондів;
• продаж зайвого обладнання, запасів сировини та матеріалів тощо:
• продаж окремих підрозділів підприємства;
• зворотний лізинг;
• реалізація окремих видів фінансових вкладень;
• рефінансування дебіторської заборгованості.

Фінансова реструктуризація пов'язана зі зміною структури й розмірів власного та позичкового капіталу, а також зі змінами в інвестиційній діяльності підприємства. Отже, це такі заходи:

• реструктуризація заборгованості перед кредиторами;
• отримання додаткових кредитів;
• збільшення статутного фонду;
• заморожування інвестиційних вкладень.

Зауважимо, що фінансова реструктуризація обов'язково має супроводжуватися реструктуризацією  виробництва, у протилежому разі ліквідації підприємства уникнути не вдасться.

Корпоративна  реструктуризація - найскладніший вид реструктуризації. Остання передбачає реорганізацію підприємства, що має на меті змінити власника статутного фонду, створення нових юридичних осіб і (або) нову організаційно-правову форму діяльності.

У межах такої реструктуризації виконують:

• часткову або повну приватизацію;
• поділ великих підприємств на частини;
• виокремлення з великих підприємств тих чи інших підрозділів, зокрема об'єктів соцкультпобуту та інших непрофільних підрозділів;
• приєднання до інших чи злиття з іншими, потужнішими підприємствами.

Реорганізація (•злиття, •приєднання, •поділ, •виокремлення, •перетворення) підприємства мас відбуватися  з дотриманням вимог антимонопольного законодавства за рішенням власника, а іноді - за рішенням власника та за участю трудового колективу або органу, уповноваженого створювати такі підприємства, чи за рішенням суду (господарського суду).

Перш ніж вдаватися  до санаційної реорганізації, слід поглиблено проаналізувати фінансово-господарський  стан підприємства, яке перебуває  у кризі, з огляду на основні характеристики його діяльності. На основі результатів аналізу робиться висновок про санаційну спроможність підприємства.

Резюме

• В основу системи банкрутства покладена передусім нова нормативно-правова база, спрямована не на ліквідацію виробничих потужностей підприємств-боржників, а на їх збереження, відновлення виробництва, забезпечення робочими місцями.

• У сучасному розумінні криза є однією із стадій історичного циклу розвитку підприємства, подолання якої дає можливість забезпечити подальший його розвиток.

• Існу'є типовий перелікфакторів, які підвищують ймовірність виникнення та розвитку кризових явищ. Ці фактори називають факторами потенційної загрози.

• Оперативне виявлення ознак кризи та створення відповідних передумов для їх своєчасного подолання покладено на систему антикризового управління.

• Сутність антикризового управління складають п'ять основних йрого функцій - цілевизначення, планування, організація, мотивація і контроль.

• Система заходів для запобігання банкрутства підприємств являє собою санацію, або фінансове оздоровлення.

• Одним із найпоширеніших засобів фінансового оздоровлення підприємств після санації є їх реструктуризація та реорганізація.

 

Питання для  роздуму, самоперевірки, повторення

1. Чим викликані нинішні  кризові явища в економіці вітчизняних підприємств?

2. Які види фінансової  кризи можуть мати місце на  підприємствах?

3. Які фактори зумовлюють  різні види кризи?

4. Які ознаки фаз  розвитку кризового стану підприємства?

5. В чому полягає  суть антикризового управління  діяльністю підприємства?

6. Які функції виділені  в антикризовому управлінні діяльністю  підприємства?

7. В чому суть системного  підходу в антикризовому управлінні?

8. Що таке санація  підприємства?

9. Як класифікуються  санаційні заходи?

10. Які розділи містить план  санації?

11. В чому зміст реструктуризації (реорганізації) підприємств?

План семінарського  заняття

1. Суть кризових явищ  в економіці підприємств.

2. Поняття банкрутства  підприємств: його причини та  види.

3. Мета і завдання антикризового  управління.

4. Функції антикризового управління.

5. Суть і призначення санації  підприємств.

6. Суть і призначення реструктуризації (реорганізації) підприємств.

Теми рефератів, доповідей і контрольних робіт

1. Антикризове управління  як стадія розвитку підприємства.

2. Тенденції розвитку банкрутства вітчизняних підприємств.

3. Державне регулювання антикризових  процесів.

4. Функціональні підсистеми антикризового  управління.

5. Санація підприємств.

6. Реструктуризація підприємств.

7. Реорганізація підприємств.