Інтернсивна технологія вирощування кукурудзи на зерно

Автор: Пользователь скрыл имя, 06 Ноября 2012 в 00:55, курсовая работа

Описание работы

Кукурудза, як просапна культура має важливе агротехнічне значення. При дотриманні вимог агротехніки вона залишає поле чистим від бур'янів з розпушеним ґрунтом. Повертається значна частина органіки у вигляді коренів і стеблових решток. Кукурудза добрий попередник для зернобобових, ярих зернових культур. Гірший для озимих зернових, оскільки після неї трудніше якісно підготувати ґрунт до сівби.
Тривалий час вважали родоначальником кукурудзи однорічну багатостеблу рослину теосинте, доки не було встановлено, що само теосинте походить від кукурудзи.

Содержание

Вступ.
Оцінка умов господарства і постановка завдання.
Організаційно-господарські умови.
Природні умови.
Кліматичні умови.
Ґрунтові умови.
Біологічні особливості культури і можливості реєстрованих сортів.
Особливості росту і розвитку.
Вимоги до умов вирощування.
Господарсько-біологічні особливості та продуктивність реєстрованих і перспективних сортів.
Принципи програмування врожаю та розрахунок гранично-можливого врожаю.
Обґрунтування технології одержання запланованої врожайності.
Розміщення культури у сівозміні.
Обробіток ґрунту.
Система удобрення.
Сівба.
Підготовка насіння.
Розрахунки норм висіву.
Строки і способи сівби.
Догляд за посівами і засоби захисту від бур’янів, хвороб і шкідників.
Збирання врожаю і закладка на зберігання.
Агротехнічна частина технологічної карти.
Заходи по охороні навколишнього середовища.
Економічна ефективність при вирощуванні сільськогосподарських культур.
Висновок і пропозиції.
Список використаної літератури.

Работа содержит 1 файл

Інтенсивна технологія вирощування кукурудзи на зерно.docx

— 115.99 Кб (Скачать)

При плануванні розміщення посівів кукурудзи бажано уникати площ  заселених дротяником в кількості більше 5 екз./м2. Підвищена чисельність цих та інших ґрунтових шкідників спостерігається на площах з недавнім (1-3 роки) вирощуванням багаторічних трав або після забур'янених попередників. Можливе пошкодження сходів кукурудзи піщаним мідляком, довгоносиками та іншими жуками, хімічний захист від них   виправданий   за  наявності 2 жуків на 1 м2. Проти лускокрилих у посівах цієї культури, зокрема проти стеблового метелика та бавовникової совки, на кукурудзі варто розширити обсяг застосування трихограми (Див. Додаток 1).

На посіви кукурудзи, після  дозрівання ранніх ярих зернових культур, як правило, спостерігається інтенсивна міграція хлібної смугастої блішки. Для ліквідації осередків цього  шкідника доцільно провести обприскування  посівів піретроїдними або фосфорорганічними  інсектицидами.

 

 

 

 

3.6. Збирання врожаю і закладка на зберігання

 

Кукурудзу на зерно прибирають на початку його повної стиглості  і закінчують через 10 - 12 днів. Запізнення із збиранням призводить до значних втрат врожаю зерна та зниження його якості: качани, потрапляючи під осінні дощі і заморозки, уражаються грибними хворобами і пошкоджуються шкідниками.

Збирання кукурудзи на зерно можна проводити по одній  з трьох технологічних систем:

    • кукурудзозбиральних комбайнів з наступним очищенням качанів на стаціонарі;
    • кукурудзозбиральних комбайнів з одночасним очищенням качанів;
    • самохідними зерновими комбайнами, обладнаними спеціальними пристосуваннями.

Перша схема передбачає використання комбайна «Херсонець-7» і комплекту  обладнання механізованого пункту для  очищення та зберігання качанів кукурудзи  ПП-10 при вологості зерна не більше 40%. Зазвичай ця технологія застосовується і в початкові строки збирання, коли обгортки качана бувають вологими і качаноочищувальний апарат мобільної машини не забезпечує доброї очистки качанів.

Друга схема прибирання кукурудзи  спеціальними комбайнами з одночасним очищенням качанів від обгорток є основною в більшості зон вирощування кукурудзи на зерно. При цій технології значно зменшується кількість операцій післязбиральної обробки врожаю, скорочується потреба в спеціальних машинах і набагато спрощується організація збиральних робіт. Використання самохідних зернових комбайнів для збирання стиглої кукурудзи підвищує сезонну вироблення, при цьому самохідна прибиральна машина стає більш універсальною.

Роботу комбайнів організують  відповідно до обраної схеми збирання. Найбільш прогресивною формою організації  потокової збирання кукурудзи на зерно, а також прикладом високоефективного  використання техніки є застосування комплексних збиральних загонів, які забезпечують збільшення середньодобової вироблення комбайна в 1,2 – 1,5 рази, скорочення термінів збирання та зниження втрат у порівнянні з одиночною роботою агрегатів .

Комплексний збиральний загін  для потокової прибирання та післязбиральної обробки кукурудзи повинен мати наступні ланки: комбайнотранспортние, підготовки полів до збирання, підбору качанів, післязбиральної обробки качанів, силосування подрібненої маси, технічного обслуговування, внесення добрив і основного обробітку грунту, культурно-побутового обслуговування, групу контролю якості виконуваних робіт.

Перед прибиранням кукурудзи  важливо правильно підготувати поле. Для цього необхідно заздалегідь визначити оптимальний напрямок і спосіб руху агрегатів, встановити ширину загонів, зробити покоси і підготувати поворотні смуги. Розмір поля і його розбивка визначають руху агрегатів. Він буває загорода з зменшенням ширини забирається загону (правим поворотом); загорода з збільшенням Прокоса (лівим поворотом); комбінований загони, коли на одному полі загони розміщені для роботи агрегатів з правим і лівим поворотами. Ланка підготовки полів до збирання розбиває поля на загони, проводить покоси і обкосив.

Ланка технічного обслуговування забезпечує надійність роботи комбайнів, транспорту. У ланку входить майстер наладчик, слюсар, газоелектрозварник, два шофери. Вони періодично проводять технічне обслуговування комбайнів і тракторів.

У ланку підбору качанів зазвичай входять 8 – 10 збирачів, яким надаються трактор і два причепи.

Ланка побутового обслуговування зазвичай складається з шофера і  двох кухарів. За ними закріплюють автомобіль.

Значне місце займає післязбиральне доочищення качанів кукурудзи на пунктах господарств. Цю роботу в єдиному потоці з прибиранням проводить ланка післязбиральної обробки. Її мета - доведення продукції до базисних кондицій. При організації даної роботи необхідно враховувати безліч факторів (погодні умови, якість продукції, що надходить від комбайнів, питома вага в ній качанів, що вимагають доочистки, обсяг переробляється продукції, відстань внутрішньогосподарських перевезень, забезпеченість транспортом і очищувальної технікою та ін.) Від успішного вирішення цих питань залежить збирання врожаю в цілому.

 

3.7. Агротехнічна частина технологічної карти

 

Технологія обробітку - комплекс агротехнічних прийомів, які виконуються  в певній послідовності, спрямований  на задоволення біології культури і  одержання високого врожаю заданої  якості. Технологічна карта обробітку кукурудзи наведена в таблиці (див. Додаток 2.)

У комплексі агротехнічних  прийомів спрямованих на збільшення врожайності кукурудзи велике значення має система догляду за посівами, яка включає до-і- післясходове боронування, розпушування ґрунту в міжряддях, обробіток сходів пестицидами, знищення бур’янів у міру їх з’явлення.

Перше міжрядне розпушування у фазі 3-5 листків проводять культиватором  КРН-5,6 з таким робочими органами: на секції по центру стрілчаста лапа, з обох боків лапи-бритви і ззаду – рядкові борінки КРН-38 та КЛТ-40 або суцільні сітчасті борони.

Друге розпушування у фазі 7-8 листків з підгортанням рослин виконують культиваторами з лапами-бритвами або долотами-розпушувачами з обох сторін, а в центрі секції – двоярусні лапи чи лапи-полиці КРН-52-53 або підгортачі. Добрі результати дає використання фрезерного культиватора КФ-5,4.

Збирання кукурудзи. Кукурудза  на зерно збирається у фазу нової  стиглості комбайнами КСКУ-6, КПК-3 потоковим  способом з одночасним очищенням  качанів.

Для внесення високих врожаїв  кукурудзи на зерно необхідно, щоб  господарство було забезпечено високопродуктивною технікою.

 

4. Заходи по охороні  навколишнього середовища

 

Охорона земель здійснюється на основі комплексного підходу до угідь, як до складних природних утворень (екосистем) з урахуванням цілей  і характеру їх використання, зональних  і раціональних особливостей.

 В Земельному кодексі  України вказується, що система  раціонального використання земель  повинна мати природоохоронний, ресурсозберігаючий, відтворювальний  характер і передбачати зберігання  грунтів, обмеження негативного  впливу на них, а також на  рослинний і тваринний світ, геологічні  породи, водні джерела та інші  компоненти навколишнього середовища.

 Грунти відносяться  до природних ресурсів, що відновлюються  повільно, і головна їхня властивість  – родючість, яка вимірюється  кількістю та якістю врожаю. Грунти  є даром природи і величезним  національним багатством, потребує  розумного використання й охорони  від виснаження.

 Збереження родючості  грунтів і боротьбу з їхнім  виснаженням слід здійснювати  за рахунок інтенсифікації землеробства  та науково-обгрунтованого застосування  добрив.

Дотримання технології застосування добрив, внесення їх в оптимальних  нормах і співвідношеннях є запорукою  утримання в чистоті навколишнього  середовища та одночасно вирощування  врожаю з високою якістю сільськогосподарської  продукції.

 Для захисту рослин  і тварин у сільському господарстві  від небезпечних для них шкідників,  хвороб, а також для боротьби  з бур’янами використовуються  пестициди. В грунти пестициди  потрапляють починаючи з протруєного насіння, далі в процесі хімічних обробок рослин і закінчуючи рослинними залишками, а також з поверхневим стоком і органічними добривами.

 Максимально допустимий  рівень залишкових кількостей  пестицидів: ГХЦМ, гамма ізомер у  кукурудзі – 0,5 мг/кг: карбофос – 3,0 мг/кг, базудин – 0,1 мг/кг, атразин – 0,1 мг/кг.

 Для попередження небажаних  екологічних наслідків від порушення  правил застосування пестицидів  необхідно в кожному конкретному  випадку встановлювати доцільність  застосування хімічних засобів;  визначити мінімальні ефективні  дози; уникати багаторазових обробітків; виконувати не суцільні, а стрічкові,  крайові та осередкові обробки;  не проводити хімічну боротьбу  зі шкідниками та бур’янами  в період масового розмноження  звірів і птахів; використовувати  малотоксичні препарати, що не  мають навіть віддаленого негативного  впливу.

 Розробка та впровадження  у виробництво нових ефективних  і безпечних для навколишнього  середовища препаратів дасть  змогу розв’язати важливу проблему  боротьби з шкідниками і хворобами,  і в той же час уникнути  наслідків забруднення природного  середовища.

 Небажаний процес проходить  при нашому розорюванні грунтів,  коли утворюється дрібногрудочкуватість,  збільшується пористість, а при  сильному вітрі легкі частини  родючого грунту здіймаються  і виносяться з поля, що призводить  грунт до вітрової ерозії. І  навпаки, коли на певному полі, деякий час не проводяться  агротехнічні роботи, то може  утворюватися ущільнений грунт,  що теж небажано.

 

5. Економічна ефективність  при вирощуванні кукурудзи

 

Економічну ефективність вирощування продуктів рослинництва розраховують за допомогою таких  показників: урожайність, матеріально-грошові  витрати на виробництво, собівартість одиниці продукції, ціна реалізації, умовно-чистий прибуток та рівень рентабельності.

 Одержані дані зведені  в таблиці (див. Додаток 3) свідчать, що при понесених практично однакових матеріально-грошових затратах одержана різна урожайність кукурудзи, що і позначилось на собівартості одного центнера її зерна.

 Якщо при розміщенні  кукурудзи після ячменю ярого,  цукрових буряків і в повторних  посівах собівартість одного  центнера фуражного зерна складала 21,68–22,29 грн., то при розміщенні  кукурудзи після гороху цей  показник знизився до 17,85 грн.  за більш високої урожайності  цієї фуражної культури. В зв’язку з цим умовно чистий прибуток у варіанті 2 зріс до 934 грн., що більше порівняно з контрольним варіантом на 382 грн. або на 69,2%. Після цукрових буряків і в повторних посівах умовно чистий прибуток був нижчим порівняно з контрольним варіантом відповідно лише на 3,7, 8,6 і 1,85, що ще раз свідчить про рівноцінність перелічених варіантів 1, 3, 4 і 5. Ці варіанти мало відрізнялись і за рівнем рентабельності (43,6-47,6%), тоді як рентабельність виробництва зерна при розміщенні кукурудзи після гороху досягла 79,3%, що на 31,7 пункта вище проти контрольного варіанту, в якому кукурудза вирощувалась після ячменю ярого.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок і пропозиції

 

На даний час кукурудза - одна з найпоширеніших культур  у  світовому рослинництві, займає третє місце після пшениці  і рису. Універсальність її полягає  в тому, що використовується як кормова, технічна та харчова культура.

Одержання стабільно високих  врожаїв зерна  кукурудзи є  актуальним для сільського господарства України та інших країн.

Кукурудза в Україні традиційно є цінною продовольчою культурою. Вона все ширше використовується у  харчовій промисловості, насичуючи  ринок сучасною корисною і високоякісною  продукцією. Високо ціняться такі продукти харчування, як кукурудзяне масло, крупа, борошно, крохмаль, глюкоза, спирт, кукурудзяні  пластівці, баранці, консервоване зерно  тощо. Все більше значення ця культура займає у фармацевтичній промисловості, зокрема, кукурудзяні маточки, пророщені  зародки, каротиноїди.

Важливе значення кукурудза  має як просапна культура, вона є  гарним попередником для ярих зернових культур, сприяє очищенню полів від  бур'янів.

У Реєстрі сортів рослин України в останні роки збільшилась  частка вітчизняних гібридів.

Для прогнозованого впливу на продуктивність цієї культури виробничник  повинен чітко уявляти як той  чи інший агроприйом вплине на ріст і розвиток рослини. Серед факторів , що забезпечують високий урожай кукурудзи  значне місце займають просторове і  кількісне розміщення рослин на площі, а також технологічні прийоми, спрямовані на реалізацію генетичного потенціалу кукурудзи в Україні. Це має велику цінність, тому що в комплексі досліджуються ширина міжрядь та густота посіву, що має на меті скоротити енерговитрати та підвищити рентабельність вирощуваної продукції.

Информация о работе Інтернсивна технологія вирощування кукурудзи на зерно