Інтенсивна технологІя вирощування запрограмованого врожаю озимої пшениці

Автор: Пользователь скрыл имя, 23 Ноября 2011 в 19:39, курсовая работа

Описание работы

Основне призначення озимої пшениці – забезпечення людей хлібом і хлібобулочними виробами. Цінність пшеничного хліба визначається сприятливим хімічним складом зерна. Серед зернових культур пшеничне зерно найбагатше на білки. Вміст її у зерні пшениці залежно від сорту та умов вирощування становить у середньому 13 - 15%. У зерні пшениці міститься велика кількість вуглеводів, у тому числі до 70% крохмалю, вітаміни В1 , В2 , Р , Е та провітаміни А, D, до 2 % зольних мінеральних речовин. Білки пшениці є повноцінними за амінокислотним складом, містять усі незамінні амінокислоти – лізин, триптофан, валін, метіонін, треонін, фенілаланін, гістидин, аргінін, лейцин, ізолейцин, які добре засвоюються людським організмом. Проте у складі білків недостатньо таких амінокислот, як лізин, метіонін, треонін, тому поживна цінність пшеничного білка становить лише 50% загального вмісту білка. 400 - 500г пшеничного хліба та хлібобулочних виробів покриває близько третини всіх потреб людини в їжі, половину потреби у вуглеводах, третину (до 40%) – у повноцінних білках, 50 - 60% – у вітамінах групи В, 80% – у вітаміні Е. Пшеничний хліб практично повністю забезпечує потреби людини у фосфорі та залізі, на 40% – у кальції.

Содержание

Вступ
1. Загальні відомості про господарство та вирощувані культури.
2. Коротка ботанічна характеристика та вимоги озимої пшениці до умов росту і розвитку.
3. Особливості ведення галузі рослинництва в умовах реформування земельних відносин та стан технології вирощування озимої пшениці в господарстві.
4. Розрахунок можливого рівня врожайності озимої пшениці.
5. Розробка системи агротехнічних заходів вирощування запрограмованого врожаю озимої пшениці.
5.1 Господарсько-біологічна характеристика підібраних сортів.
5.2 Розміщення озимої пшениці в сівозміні.
5.3 Обробіток ґрунту.
5.4 Удобрення озимої пшениці.
5.5 Підготовка насіння та сівба.
5.6 Догляд за посівами.
5.7 Строки та технологія збирання врожаю.
6. Нові досягнення науки та передовий досвід вирощування озимої пшениці.
Висновки.
Додатки.
Використана література.

Работа содержит 1 файл

Озима пшениця К.Р..docx

— 148.76 Кб (Скачать)

       Добре освітлення на початку виходу рослин в трубку сприяє формуванню коротких міцних міжвузлів. Стебла стають стійкими до вилягання під час сильних вітрів і зливних дощів.

       На сильно загущених посівах через травостій проникає не більше 10% сонячного проміння. У зв'язку з великим затіненням рослин, нижні міжвузля стебла дуже витягуються. Такі посіви можуть вилягати навіть у роки, коли на початку фази виходу в трубку були сонячні дні. Вилягання призводить до великого недобору врожаю.

       Вимоги до ґрунту.

       Озима пшениця має підвищені вимоги до ґрунту, реакція якого повинна бути нейтральною (рН 6,0-7,5). Найвищі врожаї дає на чорноземах, темно-каштанових, перегнійно-карбонатних, темно-сірих та сірих опідзолених ґрунтах, чистих від бур'янів та добре забезпечених вологою і поживними речовинами. На легких піщаних та супіщаних ґрунтах пшениця менш врожайна, ніж жито.

        Урожай пшениці залежить не тільки від типу ґрунту, а й від його родючості. Так, підвищення родючості ґрунту застосуванням зеленого добрива, внесенням достатньої кількості органічних і мінеральних добрив, сприяє одержанню високих урожаїв і на супіщаних ґрунтах. 

 

  1. Особливості ведення галузі рослинництва в умовах реформування земельних відносин та стан технології вирощування озимої пшениці  в господарстві
 

       Аналіз стану агропромислового комплексу України показує, що за останні роки в Україні накопичилася низка проблем, які стримують подальший розвиток аграрного виробництва і ускладнюють соціально-економічну ситуацію у сільській місцевості.

З одного боку, аграрний сектор України має потужний потенціал, що, за відповідних умов, дозволило  б уже у 2015 році забезпечити виробництво 80 млн т зерна. В той же час, незавершеність аграрної реформи, відсутність  послідовної державної політики стримує аграрний бізнес від інвестицій в українське сільське господарство. Аграрний потенціал України дозволяє не тільки повністю забезпечити продовольчу  безпеку держави, але й зробити  її одним з найважливіших гравців  на світовому аграрному ринку, ситуація на якому протягом останніх років  різко змінилася.

    Таблиця № 5 Реалізація генетичного потенціалу

    озимої  пшениці по урожайності, ц/га 
 

 

       Протягом останніх чотирьох років на дослідних ділянках Ерастівської станції озима пшениця вирощувалась з дотриманням всіх вимог технології. При цьому загальні витрати на вирощування складали близько 5100 грн. на гектар. Отримувався урожай озимої пшениці на рівні 78-90 ц/га, пшениця була високої якості, переважно другого, деколи третього класу, при цьому собівартість пшениці склала 664 грн. за 1 тонну. На звичайних площах витрати на вирощування озимої пшениці на один гектар у найкращі 2008-2009 роки не перевищували 3000 грн. на гектар, в той час, як для дотримання технологічних вимог необхідно було використати на один гектар 5100 грн.  

    Таблиця № 6 Деякі показники виробництва озимої пшениці у 2010 році

    за  умов повного виконання  технологічних вимог 

Урожайність 78,6 - 90,1 ц/га
Загальні  витрати 5100 грн./га
Якість 2 - 3 клас
Собівартість 664 грн./т
 
 
 
 
  1. Розрахунок  можливого рівня  врожайності озимої пшениці
 

         Сучасний розвиток науки дозволяє  встановити для кожної місцевості  суму надходження ФАР, коефіцієнт  використання ФАР рослинами та  калорійність одиниці сухої речовини  біомаси сільськогосподарських  культур. На підставі таких  даних встановлюють рівень потенційно  можливої врожайності за формулою: 
 
 

де, - потенційна врожайність основної продукції при стандартній вологості, ц/га;

       К  - коефіцієнт використання ФАР, %

       h  - коефіцієнт господарської ефективності врожаю;

      - сума надходження ФАР за період вегетації культури, ккал/га;

       g -  калорійність абсолютно сухої речовини, ккал/кг;

       х  -  стандартна вологість продукції, %

    100 -  для перерахунку врожаю, ц/га. 

          Дійсно можлива урожайність (Удм), ц/га за кількістю продуктивної вологи визначається за формулою: 

Удм =  

де, Удм – дійсно можлива врожайність основної продукції за стандартної вологості, ц/га;

      h – коефіцієнт господарської ефективності врожаю;

      Wn – запас вологи в метровому шарі ґрунту на початку вегетації, мм;

         Wo – сума опадів за вегетацію, мм;

      Кв – коефіцієнт водоспоживання, м3 води на одну тонну абсолютно сухої речовини;

      Х – стандартна вологість основної  продукції, %

     104 (10*10*100) – для перерахунку вологи (мм в т/га), урожайності (ц/га) за стандартної    

     вологості;

           Для розрахунку Удм, на підставі даних Комісарівської метеостанції, знаходиться середня за вегетаційний період культури кількість атмосферних опадів, встановлюються запаси вологи в метровому шарі ґрунту на початку вегетації.

Проведемо розрахунки: 

= = 52,3 ц/га 

Згідно даних  потенційна врожайність озимої пшениці при стандартній вологості 52,3 ц/га  
 

Удм = = = 29,6 ц/га 

Дійсно можлива  урожайність озимої пшениці за стандартної вологості згідно даних становить 29,6 ц/га. 
 
 
 

  1. Розробка  системи агротехнічних  заходів вирощування  запрограмованого врожаю озимої пшениці
 
    1. Господарсько-біологічна характеристика підібраних сортів
 

      Основою виробництва зерна є сорт з властивими йому біологічними особливостями. При прийнятті технологічних рішень спеціаліст максимально їх враховує з тим, щоб якомога повніше реалізувати продуктивний потенціал сорту. З метою стабілізації виробництва зерна, якомога повнішого врахування погодно-кліматичних, господарських обставин в господарстві доцільно висівати 2-3 сорти, які вирізнялися б скоростиглістю, реакцією на грунтово-кліматичні та умови агротехніки. В степовій зоні домінуючими сортами в структурі посівів є сорти степового екотипу. За достатнього ресурсно-технологічного забезпечення перевагу надають сортам інтенсивного типу, які здатні добре окупатися, формуати сильне та цінне зерно. За обмеженого використання ресурсів (добрив, засобів захисту рослин), на менш родючих грунтах, після задовільних попередників використовують пластичні сорти, які за пресічних умов здатні формувати задовільні врожаї. При підборі сортів завжди враховують рекомендації зональних наукових закладів та сортостанцій.

      Сорт як унікальна біологічна основа інтенсивних технологій є незамінним чинником, без якого неможливі високі врожаї. Отож, старі сорти вирощувати недоцільно: вони збиткові. Значно врожайніші, прибутковіші, а отже, й цінніші нові сорти, зареєстровані впродовж останніх років.

      Сорт: Альбатрос одеський

Оригінатор: Селекційно-генетичний інститут УААН.

Автори: М.А.Литвиненко, Ф.Г.Кириченко, А.Ф.Гержов, Л.Т.Бабаянц, М.Г.Парфентьєв.

Занесений до Реєстру  сортрів України: на 1999 рік для вирощування в степовій та лісостеповій зонах України.

      Метод створення: шляхом потрійного схрущуваня (М 57хМаяк) х Промінь і подальшим добором кращої сім’ї.

      Апробаційні ознаки: різновид еритроспермум. Середньорослий (90-105см). Стійкий до вилягання. Колос остистий, неопушений, білий, циліндричний або трохи веретеноподібний, крупний (9-11 см), середньої щільності. Остюки грубі, зазубрені. Колоскова луска ланцетної форми. Зубець її гострий, 3-4 мм завдовжки. Зерно червоне, овально-яйцеподібної форми. Маса 1000 зерен 35-37г.

      Біологічні ознаки: відноситься до степової екологічної групи сортів. Середньостиглий. Зимостійкість на рівні або вище Одеської 51. має високу посухо- та жаростійкість. Стійкий до вилягання та осипання зерна. Характеризується польовою стійкістю до бурої іржі, борошнистої роси та летючої сажки.

      Господарські ознаки: високоінтенсивного типу. Високоврожайний. За роки сортовипробування та у виробничих умовах врожай його становив 58,8-103,4 ц/га. Широко впроваджений у степовій та лісостеповій зонах України та далеко за її межами. Посівна площа за останні роки складає понад 1 млн гектарів щорічно.

Якість зерна: хлібопекарські властивості зерна  відмінні, сила борошна 310-330 о.а., об’єм  хліба 1480 см3, вміст сирого білка 13,5-14,0; клейковини 30,5-31,5%. Загальна оцінка хліба 4,9 бала.

      Агротехнічні вимоги: строки сівби та норми висіву загальноприйняті для озимої м’якої пшениці. Як стійкий до вилягання та хвороб підходить для вирощування в умовах зрошення та на високозабезпечених добривами грунтах. Придатний для вирощування по різних попередниках та за інтенсивною технологією.

      Сорт: Селянка

(Селекційно-генетичний  інститут). Різновидність — еритроспермум. Низькоросла, висота рослин — 71—90 см, проте за сприятливих умов зовнішнього середовища і високого агрофону поводиться як середньоросла (у 2001 році висота рослин — 99—111 см). Середньорання, дозріває на один-два дні пізніше від Альбатроса одеського. Зимостійкість, посухостійкість і жаростійкість перебувають на рівні стандартів. Добре переносить весняні похолодання і травневі приморозки. Відзначається доброю регенераційною здатністю, активним відростанням після перезимівлі, добрим ростом і кущистістю. Один із кращих сортів за якістю зерна.

       За даними Державної комісії України з випробування та охорони сортів рослин, вміст білка в зерні — 14,1%, клейковини — 28,6%, ІДК 55 о.п., сила борошна — 374 о.,а., об'єм хліба — 1055 мл, сорт належить до стабільно сильних пшениць, а за оцінкою оригінатора — може бути віднесений до надсильних пшениць. Середньовибаглива до умов вирощування, Селянка належить до сортів універсального типу, її можна вирощувати як після кращих, так і після задовільних попередників, краще реагує на сівбу в другій половині оптимальних строків. Так, у 2000 році за сівби 5 вересня сформувала врожай 52,4, а 20 і 25 вересня, — відповідно, 59,4 і 57,7 ц/га. Високоврожайна, на Кіровоградській обласній державній сортовипробувальній станції врожайність за 1998—2001 роки становила по пару — 70,1, після вико-вівса — 67,4 ц/га, що вище від Альбатроса одеського, відповідно, на 4,7 і 5,1 ц/га. У 2001 році врожайність після багаторічних трав становила 90,3 ц/га , що вище від Альбатроса одеського на 9,4 ц/га. У виробничих посівах на площі 78 га у 2001 році одержано зерна по 74 ц/га. Зареєстрована для зони Степу з 2002 року, добрі показники має і в Лісостепу.  
 
 
 
 
 

    1. Розміщення  озимої пшениці в  сівозміні
 

       Реалізація високого біологічного потенціалу озимої пшениці занчною мірою залежить від правильного її розміщення в сівозмін з врахуванням зональних особливостей. Цінність того чи іншого попередника визначається низкою факторів. Головними з них є:

· Водний режим  грунту, особливо на період сівби та осінньої вегетації;

· Наявність  поживних речовин у грунті;

· Фітосанітарний стан грунту;

· Організаційні  фактори, зокрема тривалість періоду  від збирання попередника до сівби пшениці.

       Зволоженість грунту на період сівби та осінньої вегетації особливо актуальна в зонах Степу та Південного Лісостепу. В зв'язку з цим найбільш придатні ті попередники, які дають змогу сформувати необхідний мнімум вологи для одержання сходів та осінньої вегетації. В цьому плані найбільшу агрономічну цінність мають чисті і зайтяті пари. З непарових попередників можливі горох, рання картопля, кукурудза на силос, як виключення - ячмінь, озима пшениця. Не допускається висівати пшеницю по пшениці більше 2 років. Оптимальне насичення сівозмін озимою пшеницею становить 30%. Збільшення її частки до 40-50% вимагає розширення площ під чорними та зайнятими парами. В Центральному, Західному Лісостепу та Поліссі оптимальними попередниками озимої пшениці є зайняті однорічними травами пари, багаторічні трави на одни укіс, горох, картопля. Дещо гірше, але можливе розміщення пшениці після кукурудзи на силос (бажано ранніх гібридів), круп'яних культур. За певних обставин (відсутності оптимальних попередників, за умов достатнього зволоження осіннього періоду, ранніх термінів збирання) в зоні достатнього зволоження доводиться розміщувати озиму пшеницю по цукрових буряках, ранніх сортах сої, вики, що в цілому є набажаним.

Информация о работе Інтенсивна технологІя вирощування запрограмованого врожаю озимої пшениці