Судові інстанції

ЗМІСТ

 

ВСТУП

 

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА  СУДОВОЇ ВЛАДИ

 

2. СУДИ ЗАГАЛЬНОЇ ЮРИСДИКЦІЇ

 

2.1 Районні (міські) суди

 

2.2 Обласні і Мінський  міський суди

 

2.3 Військові суди

 

2.4 Верховний Суд Республіки  Білорусь

 

3. КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД,  ГОСПОДАРСЬКІ СУДИ, МІЖНАРОДНИЙ  АРБІТРАЖНИЙ (ТРЕТЕЙСЬКИЙ) СУД,  ЕКОНОМІЧНИЙ СУД СНД

 

3.1 Поняття Конституційного  Суду Республіки Білорусь

 

3.2 Загальна характеристика  господарських судів

 

3.3 Міжнародний арбітражний  (третейський) суд

 

3.4 Економічний Суд СНД

 

ВИСНОВОК

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

ВСТУП

 

Актуальність теми курсової роботи. Питання про судову владу, її характерних рисах і призначення  здавна привертав увагу мислителів. У радянський період ця тема була віддана  забуттю. Більше того, сам термін «судова  влада» поступово зник з лексикону, бо радянська юридична доктрина рішуче відкидала теорію поділу влади. Між  тим поділ влади визнається найбільшою державно-правовою доктриною, історія  якої, як стверджують деякі дослідники, починається з біблійних часів. Теорія поділу влади лежить в основі західних концепцій правової держави. Ще античні мислителі - Платон, Аристотель висловлювали в своїх роботах  подібні ідеї. Одним з перших висунув  ідею поділу влади на виконавчу, законодавчу  і судову з метою гарантії законності і попередження можливих зловживань у державі Д. Мільберн (1614-1657 рр.).. Традиційно основоположниками «класичного» варіанту теорії поділу влади в юридичній  літературі називають Дж. Локка і  Ш. Монтеск 'є. Однак Дж. Локк, не виділяючи  окремо судову владу і розділяючи влади лише на законодавчу, виконавчу  і федеративну, підпорядкував всі  влади законодавчим органам, оскільки, «той вище, хто може підписувати  закони». Судову владу Локк вважав елементом  виконавчої влади. Свій подальший розвиток теорія розподілу влад отримала в  роботах Монтеск'є, який назвав три  «гілки влади»: законодавчу, виконавчу  і судову. Радянський тоталітарний режим не влаштовувала ця теорія. У  роки правління командно-адміністративної системи суд був перетворений на рядову державна установа, у звичайний  орган державної влади, служив провідником  партійно-державної політики, нерідко  використовувався для розправи з  політичною опозицією, інакодумцями. Повернення до цього поняття в наші дні  обумовлено соціально-економічними та політичними змінами в суспільстві, будівництвом правової держави, яке  немислиме без незалежної судової  влади, яка забезпечує верховенство закону, яка протистоїть адміністративному  свавіллю і правовому нігілізму. 29.06.2006 прийнятий Кодекс Республіки Білорусь про судоустрій та статус суддів. Прийняття Кодексу завершило  кодифікацію законодавства про  судоустрій і статус суддів. Повністю або частково до Кодексу увійшли  положення таких норм, як Закон  Республіки Білорусь від 13.01.1995 "Про  судоустрій та статус суддів в Республіці Білорусь", законодавство Республіки Білорусь про господарських судах, Закон Республіки Білорусь від 30.03.1994 "Про Конституційний Суд Республіки Білорусь" і інші законодавчі  акти - укази і декрети Президента Республіки Білорусь. Кодекс набрав чинності 12.01.2007. На відміну від Закону Республіки Білорусь "Про судоустрій та статус суддів в Республіці Білорусь", який виступав основним актом організації  судової системи республіки, в  Кодексі закріплено єдність судової  системи. Кодексом установлено, що судова влада в країні здійснюється за допомогою  конституційного, цивільного, кримінального, господарського та адміністративного  судочинства. Таким чином, перед  нами постав єдиний, комплексний акт  про судову систему Республіки Білорусь. Особливу увагу слід звернути на те, що до Кодексу введені норми, що регламентують  діяльність Конституційного Суду Республіки Білорусь. Останній визначено як орган  судового контролю за конституційністю нормативних правових актів у  державі, що здійснює судову владу за допомогою конституційного судочинства. Згідно з Кодексом звернення громадян, спрямовані безпосередньо до Конституційного  Суду Республіки Білорусь, розглядаються  ним в порядку, встановленому  Законом Республіки Білорусь від 06.06.1996 "Про звернення громадян". Таким  чином, Кодекс юридично закріпив ще одну форму роботи Конституційного Суду Республіки Білорусь з громадянами, яку той фактично здійснював. Кодексом введено додаткове, по відношенню до раніше існуючих, вимога до судді Конституційного Суду Республіки Білорусь про те, що суддею Конституційного Суду України може бути призначений (обраний) громадянин Республіки Білорусь, який володіє білоруським та російською мовами. Крім того, в Кодексі містяться норми, які гарантують організаціям право на судовий захист їх законних інтересів.

 

Тема курсової роботи: «Судові  інстанції».

 

Об'єктом дослідження в  курсовій роботі є об'єктивна реальність, тобто це ті нормативні акти, які  відображають і регулюють статус судових інстанцій в Республіці Білорусь.

 

Предметом дослідження курсової роботи є судові інстанції Республіки Білорусь.

 

Мета дослідження полягає  в тому, щоб на основі отриманих  в ході навчання знань правильно, об'єктивно, всебічно розкрити тему курсової роботи.

 

Завдання дослідження  зумовлюються метою дослідження  і полягають у тому, щоб:

 

- Дати поняття судової  влади;

 

- Розглянути суди загальної  юрисдикції;

 

- Викласти поняття Конституційного  Суду, Господарських судів, Міжнародного  арбітражного суду, Економічного  Суду СНД.

 

Характеристика джерел для  написання курсової роботи. В основу роботи покладено, по-перше, Конституція  Республіки Білорусь, Закони Республіки Білорусь, по-друге, спеціальна юридична література. Значний внесок у розробку питань, про судових інстанціях в  Республіці Білорусь внесли видатні  юристи, професора, судді, зокрема, професор І. І. Мартинович, кандидат юридичних  наук А. А. Данилевич та інші. При  вирішенні поставлених завдань  для досягнення мети дослідження  використовувалися наступні методи: формально-юридичний метод, метод  системного аналізу, комплексного дослідження, порівняльного правознавства.

 

Структура курсової роботи включає: титульний лист, зміст, вступ, три  розділи з підрозділами до них, висновок, список використаних джерел. Курсова  робота виконана на 35 аркушах комп'ютерного тексту.

 

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА  СУДОВОЇ ВЛАДИ

 

Судова влада є надані спеціальним органам держави - ​​судам, повноваження з вирішення віднесених до їх компетенції питань, що виникають  при застосуванні права, і реалізація цих повноважень шляхом конституційного, цивільного, кримінального, адміністративного  та арбітражного судочинства з дотриманням  процесуальних форм, створюють гарантію законності та справедливості, прийнятих  судами рішень. Судова влада покликана  охороняти право, правові підвалини  державного і суспільного життя  від будь-яких порушень. Правосуддя в правовій державі здійснюється тільки судовими органами. Ніхто не може привласнити собі функції суду. У своїй правоохоронної діяльності суд керується тільки законом, правом і не залежить від суб'єктивного  впливу законодавчої або виконавчої влади. Незалежність і законність правосуддя є найважливішою гарантією прав і свобод громадян, правової державності  в цілому [7. с. 67].

 

Судова влада як певна  функція суду має ряд основних ознак:

 

Судова влада - вид державної  влади. Вона здійснюється державними органами, висловлює державну волю. На відміну  від інших видів влади, які  реально впливають на життя людей, судова влада - одна з трьох гілок  державної влади, встановлена ​​Конституцією та іншими законами.

 

Судова влада належить лише судам - державним органам, утвореним  у встановленому законом порядку, який формується з людей, здатних  на основі відповідної підготовки і  своїх особистих якостей здійснювати  правосуддя і реалізовувати судову владу в інших формах.

 

Винятковість судової  влади - наступний її ознака. Судову владу вправі здійснювати тільки суди. Найважливіша функція судової  влади - здійснення правосуддя - за Конституцією Республіки Білорусь, належить лише суду, тільки суд може визнати людину винною у злочині і піддати його кримінальному  покаранню.

 

Незалежність судової  влади одночасно означає заборону кожному суду і судді підкорятися  впливу з будь-чиєї сторони при  розгляді конкретних справ і прийняття  по них рішень, обов'язок протистояти  спробам такого впливу. Самостійність  судової влади означає, що судові функції суд не ділить з будь-якими  іншими органами, а рішення суду не вимагають чиїх-небудь санкцій  або затвердження. Суди, що здійснюють судову владу, утворюють самостійну гілку державної влади. Відокремленість  судової влади означає, що суди утворюють  систему державних органів, що не входить в яку-небудь іншу державну структуру, систему, не підпорядковану при виконанні своїх функцій будь-кому.

 

Процесуальний порядок діяльності - найважливіша ознака судової влади. Процесуальний порядок визначає лише закон. Закон докладно регулює  правила дій суду і прийняття  ним рішень при розгляді конкретних справ.

 

Здійснення повноважень  шляхом судочинства - ознака судової  влади. Судочинство представляє  собою діяльність, яка починається  за наявності передбачених законом  підстав і приводів. Ця діяльність розвивається в порядку, встановленому  процесуальним законом і протікає в процесуальних формах.

 

Подзаконность судової влади  означає, що компетенція судів, їх повноваження визначаються Конституцією Республіки Білорусь та іншими законами. Законодавчі  органи, законодавча влада не має  права втручатися у виробництво  по конкретних справах. Але створені нею закони повинні неухильно  дотримуватися судами.

 

2. СУДИ ЗАГАЛЬНОЇ ЮРИСДИКЦІЇ

 

2.1 Районні (міські) суди

 

Районні (міські) суди - основна  ланка в системі судів загальної  юрисдикції.

 

Ці суди наділені надзвичайними  повноваженнями щодо здійснення правосуддя. Ними розглядається по першій інстанції  переважна більшість кримінальних і цивільних справ, всі справи про адміністративні правопорушення, підвідомчі судам, матеріали, що випливають з виконавчих виробництв.

 

Число їх значно перевищує  кількість інших суден, що входять  в судову систему. Ці суди характеризуються найбільшою близькістю до населення, оскільки створюються в низових адміністративно-територіальних одиницях. Районний (міський) суд утворюється  в районі місті обласного підпорядкування, а також у районі міста республіканського  підпорядкування, що має районний поділ, і місті Мінську. Таким чином, до одного ланці судової системи  відносяться, наприклад, суди Щучинського  району Гродненської області, м. Борисова Мінської області, Московського району м. Бреста та Ленінського району м. Мінська. Президентом Республіки Білорусь за спільним поданням міністра юстиції  та Голови Верховного Суду може бути утворений  один районний (міський) суд на район і місто [8. с. 71].

 

 

Нагляд за судовою діяльністю районних (міських) судів здійснюють обласні і Мінський міський суди, а організаційне та матеріально-технічне забезпечення їх діяльності покладено  на Міністерство юстиції виконкомів областей та м. Мінська.

 

Склад будь-якого суду утворюють  особи, що здійснюють правосуддя. У  районному (міському) суді це голова суду, судді народні засідателі. При  наявності п'яти і більше суддів у складі районного (міського) суду вводиться посада заступника голови цього суду.

 

Голова районного (міського) суду і його заступник призначається  Президентом Республіки Білорусь за спільним поданням Міністра юстиції  і Голови Верховного Суду строком  на сім років. Кількість суддів для  кожного районного (міського) суду також  встановлюється Президентом Республіки Білорусь за спільним поданням Міністра юстиції і Голови Верховного Суду. Кількість суддів залежить від чисельності  населення району (міста) та обсягу роботи суду.

 

2.2 Обласні і Мінський  міський суди

 

Обласні суди утворюють друге, середня ланка в системі судів  загальної юрисдикції. До цієї ланки  відноситься і Мінський міський  суд. Ці суди є вищестоящими для районних (міських) судів і нижчими стосовно до Верховного Суду Республіки Білорусь.

 

Особливості правового статусу  судів другої ланки судової системи: діють в якості всіх трьох судових  інстанцій: першої, другої (касаційної) і наглядової; здійснюють нагляд за судовою діяльністю районних (міських) судів, що знаходяться на території  області або міста Мінська, і  надають їм допомогу у застосуванні законодавства; мають організаційно-функціональну  структуру, що включає дві судові колегії та президію; забезпечують спеціалізоване галузеве розгляд справ, що проявляється в наявності судової  колегії з кримінальних справах  і судової колегії в цивільних  справах.

 

Нагляд за судовою діяльністю обласних, Київського міського судів  здійснюється Верховним Судом Республіки Білорусь, а організаційне та матеріально-технічне забезпечення їх діяльності покладено  на Міністерство юстиції Республіки Білорусь.

 

Обласна, Мінський міський  суди складаються з голови суду, заступників голови суду, суддів та народних засідателів. Кількісний склад  цих судів встановлюється Президентом  Республіки Білорусь за спільним поданням Міністра юстиції і Голови Верховного Суду. Він залежить від обсягу роботи суду, кількості населення, що проживає на її території, числа районних (міських) судів, за якими необхідно здійснювати  нагляд.

 

Суддею обласної, Київської  міської судів може бути громадянин Республіки Білорусь, який досяг віку 25 років, має вищу юридичну освіту, не здійснив ганьблять його вчинків, що має стаж роботи в якості судді  не менше трьох років. Судді обласної, Київської міської судів призначаються  Президентом Республіки Білорусь і  виконують свої обов'язки безстроково.

 

Голова обласної, Київської  міської судів та його заступники призначаються Президентом Республіки Білорусь за спільним поданням Міністра юстиції і Голови Верховного Суду строком на сім років.

 

Кількість народних засідателів  для середньої ланки судової  системи складає 25 чоловік на одного суддю. Вони беруть участь у розгляді кримінальних справ про злочини, де міра покарання може бути вище десяти років позбавлення волі, а також  у справах неповнолітніх. Їх підбір здійснюється, як і для районних (міських) судів, управліннями юстиції  обласних, Київського міського виконавчих комітетів на п'ять років з  числа громадян, які постійно проживають на території області або міста  Мінська, на підставі списків виборців по виборах до місцевих або вищі органи влади.

 

В обласних і Мінському  міському судах є судова колегія  у кримінальних справах і судова колегія у цивільних справах. Вони складаються з голови колегії, суддів і народних засідателів відповідного суду. Їх кількісний та персональний склад  затверджується президією цього  суду за пропозицією його голови. При  цьому враховуються досвід роботи і  схильності кожного з суддів [12. с. 246].

 

Керівництво роботою судових  колегій здійснюють їх голови, які  входять до складу відповідних колегій  та одночасно є заступниками голови суду. Судові колегії діють в якості судів першої та другої (касаційної) інстанцій. Так, судова колегія у  кримінальних справах розглядає  по першій інстанції справи про злочини  проти миру і безпеки людства, злочини проти держави, про злочини, за які може бути призначена смертна  кара. Крім того, вона вправі прийняти до свого провадження як суду першої інстанції будь-яку кримінальну  справу, підсудна районному (міському) суду. Якщо міра покарання за скоєний  злочин перевищує десять років позбавлення  волі, то справа розглядається не суддею одноосібно, а колегіальним складом  суду. Це головуючий (голова, його заступник  або суддя обласного, Мінського  міського суду) і два народні засідателі. Такий же склад суду розглядає  всі кримінальні справи про злочини, скоєних неповнолітніми. Судова колегія  у цивільних справах розглядає  по першій інстанції лише окремі категорії  цивільних справ. Це, зокрема, справи за скаргами на відмову в реєстрації місцевих громадських об'єднань громадян, на відмову в реєстрації ініціативної групи з проведення обласного референдуму, про усиновлення іноземними громадянами дітей на території Республіки Білорусь та ін