Критерії визнання та класифікація МШП

План рахунків бухгалтерського обліку є переліком  рахунків і схем реєстрації та групування на них фактів фінансово-господарської діяльності (кореспонденція рахунків) у бухгалтерському обліку. У ньому за десятковою системою наведені коди (номери) й найменування синтетичних рахунків (рахунків першого порядку) . Першою цифрою коду визначено клас рахунків, другою - номер синтетичного рахунку. Контирування документів первинного обліку, ведення регістрів бухгалтерського обліку здійснюється із застосуванням, щонайменше, коду класу й коду синтетичного рахунку [16].

Інструкція  із застосування Плану рахунків спрямована на забезпечення єдності відображення однорідних за змістом господарських операцій на відповідних синтетичних рахунках і субрахунках. В Інструкції наведена коротка характеристика і призначення синтетичних рахунків і субрахунків, типова схема реєстрації та групування інформації про господарські операції (кореспонденція рахунків першого порядку).

Форми первинних  документів, які застосовуються для  обліку руху МШП, затверджено Наказом  Міністерства статистики України від 22.05.96 р. № 145 (ф. № МШ-1, МШ-8), Наказом  Міністерства статистики України від 21.06.96 р. № 193 (ф. № М-4, М-8, М-9, М-11, М-12).

• форма № МШ-1 "Відомість на поповнення (вилучення) постійного запасу інструментів (пристосувань)";
• форма № МШ-2 "Картка обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів";
• форма № МШ-3 "Замовлення на ремонт чи заточення інструментів (пристосувань)";
• форма № МШ-4 "Акт вибуття малоцінних та швидкозношуваних предметів";
• форма № МШ-5 "Акт на списання інструментів і обмін їх на придатні";
• форма № МШ-6 "Особиста картка обліку спецодягу, спец, взуття і пристосувань";
• форма № МШ-7 "Відомість обліку видачі (повернення) спецодягу, спец, взуття і запобіжних пристосувань";
• форма № МШ-8 "Акт на списання малоцінних та швидкозношуваних предметів". Оскільки організація обліку МШП в експлуатації має визначені особливості в залежності від видів предметів, розглянемо специфіку обліку найбільш розповсюджених з них.

Для забезпечення вірогідності даних бухгалтерського обліку і фінансової звітності підприємства зобов'язані проводити інвентаризацію активів і зобов'язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їхня наявність, стан і оцінка.

У Законі України "Про бухгалтерський облік і  фінансову звітність в Україні" від 16.07. 99 p. № 996-XIV зазначено, що об'єкти і періодичність проведення інвентаризації визначається власником (керівником) підприємства, крім випадків, коли її проведення є обов'язковим відповідно до законодавства.

Порядок проведення, документальне оформлення і терміни  інвентаризації визначені Інструкцією  з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, документів і розрахунків, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 11.08. 94 р. № 69.

Для проведення інвентаризації на підприємстві за наказом  керівника підприємства створюється інвентаризаційна комісія в складі керівників структурних підрозділів, головного бухгалтера, що очолюється керівником чи підприємства його заступником.

При проведенні інвентаризації комісія повинна  визначити фактичну наявність і  стан об'єктів шляхом підрахунку, виміру, зважування, огляду аж до лабораторних вимірів і аналізів у місцях збереження, а також наявність і стан об'єктів перевірки за матеріально відповідальними особами.

Інвентаризаційна  комісія в присутності матеріально  відповідальної особи визначає фактичну наявність залишків матеріальних цінностей і складає інвентаризаційні описи, у яких відбиваються найменування МШП, їхній номенклатурний номер, одиниці виміру, вид, сорт і інші відмітні ознаки. На кожній сторінці інвентаризаційного опису вказується прописом число порядкових номерів МШП і загальна кількість у натуральних вимірниках. На останній сторінці інвентаризаційного опису матеріально відповідальна особа підтверджує своїм підписом, що всі матеріальні цінності перевірені, внесені в опис правильно і претензій до інвентаризаційної комісії вона не має.

Для визначення результатів інвентаризації бухгалтерія  підприємства складає порівнювальні  відомості, в яких відбиваються фактичні залишки МШП і ті, що числяться  по даним бухгалтерського обліку. Установлені при інвентаризації розбіжності фактичної наявності матеріальних цінностей з даними бухгалтерського обліку регулюються підприємством у наступному порядку [25].

Таким чином, надлишки МШП, виявлені в ході інвентаризації, підлягають оприбуткуванню і віднесенню на результати фінансово-господарської діяльності підприємства з установленням причин їхнього виникнення.

 

1.3. Методологія обліку МШП

 

Відповідно  до Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність  в Україні”  основою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені у момент здійснення господарської операції, а якщо це неможливо – безпосередньо після її закінчення. Для контролю і упорядкування обробки даних на основі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Облік надходження  МШП відображають у регістрах  бухгалтерського обліку (журнал-ордер  № 6) за ціною придбання, включаючи  затрати, пов’язані з доставкою їх на підприємство, тобто за фактичною собівартістю.

В процесі документування обліку МШП, як і будь-яких  інших  об'єктів, розрізняють документи  бухгалтерського і оперативного обліку.

До первинних  документів бухгалтерського обліку відносять документи, якими оформлюється: нарахування зносу, відпуск предметів у виробництво, їх списання тощо.

Документи оперативного обліку — це документи, які відображають передачу зазначених предметів в  ремонт, поповнення їх запасу в роздавальних коморах, видачу МШП працівникам та їх повернення тощо.

Звичайно, оперативний  і бухгалтерський облік тісно  пов'язані та є складовими частинами  єдиної системи, але такий розподіл первинних документів на документи  бухгалтерського та оперативного обліку є важливою передумовою правильного та ефективно функціонуючого графіка документообігу на підприємстві [29].

В таблиці 1 наведені первинні документи з обліку МШП та особливостями їх застосування.

Таблиця 1

Первинні документи  з обліку МШП

№ форми	Назва форми	Призначення документу
1	2	3
МШ-1	Відомість на повернення (вилучення) постійного запасу інструментів (пристроїв)	Використовується  для обліку зміни запасу інструментів (пристроїв) на тих підприємствах, де облік ведеться за принципом встановлення постійного обмінного фонду
МШ-2	Картка обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів	Використовується  для обліку МШП, які були видані під  розписку працівнику для тривалого  користування. Заповнюється на кожного  працівника, який одержав МШП
МШ-3	Замовлення  на ремонт або заточування інструментів (пристроїв)	Застосовується  для обліку інструментів (пристроїв), які передаються на заточування  або ремонт
МШ-4	Акт на вибуття  малоцінних та швидкозношуваних предметів	Застосовується  для обліку зіпсованих і втрачених  МШП
МШ-5	Акт на списання інструментів (пристроїв) та їх обмін на придатні	Застосовується  для оформлення списання інструментів (пристроїв), що стали непридатними, та обміну їх на придатні на тих підприємствах, де облік ведеться за принципом встановлення постійного обмінного фонду. Складається на підставі актів вибуття
МШ-6	Особова картка обліку спецодягу, спецвзуття, запобіжних засобів	Використовується  для обліку спецодягу, спецвзуття та запобіжних засобів, які видаються  працівникам підприємства для індивідуального  користування
МШ-7	Відомість обліку видачі (повернення) спецодягу, спецвзуття, запобіжних засобів	Застосовується  для обліку видачі спецодягу, спецвзуття працівникам підприємства в індивідуальне  користування за встановленими нормами, а також для обліку приймання  від працівників спецодягу, спецвзуття на прання, дезинфекцію, ремонт та зберігання
МШ-8	Акт на списання малоцінних та швидкозношуваних предметів	Застосовується  для оформлення списання морально застарілих, зношених і непридатних для подальшого використання інструментів (пристроїв), спецодягу, спецвзуття, запобіжних засобів по закінченню строку експлуатації, інших малоцінних та швидкозношуваних предметів і здавання їх до комор для утилю

 

Для обліку руху МШП також застосовують форми  М-4, М-8, М-9, М-11, М-12.

Надходження МШП  на підприємство здійснюється на підставі відвантажувальних документів постачальників.

На МШП, що надійшли, відкривається картка складського  обліку (ф. № М-17).

Передача зі складу в експлуатацію МШП оформлюється актом передачі МШП в експлуатацію.

Дані первинного обліку МШП узагальнюються в оборотних  відомостях. Отже, існуюча сукупність форм первинної документації з обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів  дає можливість побудови такої системи  обліку, яка б відповідала масштабам  підприємства, його організаційно-структурній формі та об'єктивним умовам функціонування.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку і регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису на взаємопов’язаних рахунках бухгалтерського обліку.

З метою забезпечення збереження даних предметів в  експлуатації на підприємствах повинен  бути організований належний контроль за рухом МШП, зокрема, оперативний  облік в кількісному вираженні.

Відповідним чином  повинен бути організований аналітичний  облік МШП, які повернуті на склад  з експлуатації.

В бухгалтерському  обліку МШП відображаються за первісною  вартістю, тобто за фактичними витратами  на їх придбання, спорудження або  виготовлення.

Бухгалтерський  фінансовий і управлінський облік  здійснюють на рахунку 22. Рахунок 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети» призначено для обліку й узагальнення інформації про наявність і рух малоцінних та швидкозношуваних предметів, що належать підприємству та знаходяться в складі запасів. Це активний рахунок, призначений для обліку господарських засобів.

Основні господарські операції з руху малоцінних та швидкозношуваних предметів відображено в таблиці 2.

Таблиця 2

Основні господарські операції з руху МШП

№	Зміст господарської  операції	Кореспондуючі рахунки
		Дебет	Кредит
Надходження малоцінних та швидкозношуваних предметів
1	Відображено отримання  МШП у вигляді "відходів" внаслідок  розбирання, ліквідації браку, отриманого у виробництві	22	24
2	Відображено надходження МШП у рахунок погашення дебіторської заборгованості	22	37
3	Одержано малоцінні  та швидкозношувані предмети, як внесок до статутного капіталу	22	46
4	Відображено надходження  МШП призначених для цільового  використання	22	48
5	Відображено заборгованість при одержанні малоцінних та швидкозношуваних предметів від постачальників	22	631
6	Оприбутковано малоцінні  та швидкозношувані предмети, виявлені під час інвентаризації	22	719
7	Безоплатно одержано малоцінні та швидкозношувані предмети	22	719
8	Відображено отримання  інших фінансових доходів у формі  одержання МШП	22	73
9	Отримані малоцінні  та швидкозношувані предмети в обмін  на неподібні активи	22	742
Списання малоцінних та швидкозношуваних предметів
10	Передано малоцінні та швидко­зношувані предмети до статутного капіталу іншого підприємства	22	14
11	Відпущено зі складу малоцінні  та швидкозношувані предмети для  власних потреб на:	15	22
	а) капітальне будівництво
	б) виробництво продукції	23
	в) загальновиробничі потреби	91
	г) забезпечення збуту  продукції	93
	д) адміністративні потреби	92
	е) виконання досліджень та розробок	941
	є) операційну діяльність	80
	ж) утримання об'єктів  житлово-комунального господарства і  соціально-культурного призначення	949
12	Списано вартість реалізованих малоцінних та швидкозношуваних предметів	943	22
13	Списана сума уцінки малоцінних та швидкозношуваних предметів до чистої вартості їх реалізації	946	22
14	Списано нестачу малоцінних та швидкозношуваних предметів за їх балансовою вартістю	947	22
15	Безоплатно передано малоцінні та швидкозношувані предмети	949	22
16	Списано малоцінні та швидкозношувані предмети, втрачені внаслідок надзвичайних подій	99	22

 

МШП включені до виробничих запасів. У звітності залишки МШП відображаються у формі №1 Баланс у рядку 100 «Виробничі запаси».

Відображаеться у формі №1 Баланс у рядку 100 «Виробничі запаси» вартість запасів, малоцінних та швидкозношуваних предметів, сировини, основних і допоміжних матеріалів, палива, покупних напівфабрикатів і комплектуючих виробів, запасних частин, тари, будівельних матеріалів та інших матеріалів, призначених для споживання в ході нормального операційного циклу.

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2

ОБЛІК МШП ВІДДІЛУ  КУЛЬТУРИ І ТУРИЗМУ РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

 

 

2.1.Коротка характеристика  відділу культури і туризму  районної державної адміністрації

 

Відділ культури і туризму Козельщинської райдержадміністрації є структурним підрозділом Козельщинської райдержадміністрації, підзвітним і  підконтрольним управлінню культури Полтавської обласної державної адміністрації та голові райдержадміністрації. Вид діяльності: управління в соціальній сфері.

До складу відділу  культури і туризму входять:

- Козельщинська централізована бібліотечна система;

- Козельщинський районний будинок культури;

- Козельщинська дитяча музична школа;

- Майнулівський літературно-меморіальний музей О.М.Горького;

- Клубні заклади району;

- Громадські музеї;

- Централізована бухгалтерія відділу культури і туризму

- Архів ліквідованих установ.

Відділ у  своїй діяльності керується Конституцією України та Законами України, актами Президента України , Кабінету Міністрів  України, наказами Міністерства культури і мистецтв України та розпорядженнями  голови обласної та районної адміністрації , рішеннями обласної та районної Рад.

Юридична адреса відділу: смт Козельщина,вул..Радянська,56.

Основними завданнями відділу  є:

• Здійснення контролю над виконанням Закону України «Про охорону культурної спадщини», інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини;
• Подання пропозицій центральному органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини про занесення (виключення) об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України та про занесення відповідної території до Списку історичних населених місць України та Список охоронюваних археологічних територій України;
• Забезпечення юридичним і фізичним особам доступу до інформації, що міститься у витягах з Державного реєстру нерухомих пам'яток України;
• Визначення меж територій пам'яток місцевого значення, їх зон охорони;
• Встановлення режиму збереження і порядку використання пам'яток місцевого значення, їх територій, зон охорони;
• Забезпечення захисту об'єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження;
• Забезпечення виготовлення, складання і передачі центральному органові виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини наукової документації з описами та фіксацією об'єктів культурної спадщини, а в разі отримання дозволу на їх знесення, зміну або переміщення (перенесення) - демонтаж із них елементів, які становлять культурну цінність, з метою збереження та подальшого використання;
• Організація розроблення та погодження відповідних програм охорони культурної спадщини;
• Погодження відповідних програм та проектів містобудівних, архітектурних і ландшафтних перетворень, будівельних, меліоративних, шляхових, земляних робіт у зонах охорони пам'яток місцевого значення, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, а також програм і проектів, реалізація яких може позначитися на об'єктах культурної спадщини;
• Призначення відповідних досліджень пам'яток місцевого значення та їхніх територій у разі виникнення загрози їх руйнування або пошкодження внаслідок дії природних факторів або проведення будь-яких робіт;
• Надання дозволів на проведення робіт на пам'ятках місцевого значення, їхніх територіях та в зонах охорони;
• Видання розпоряджень та приписів щодо охорони пам'яток місцевого значення, припинення робіт на пам'ятках, їхніх територіях та в зонах охорони, якщо ці роботи здійснюються за відсутності затверджених або погоджених з центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини програм та проектів, передбачених Законом України « Про охорону культурної спадщини »дозволів або з відступами від них;
• Погодження відчуження або передачі пам'яток місцевого значення їх власникам чи уповноваженими ними органами іншим особам у володіння, користування або управління;
• Укладення охоронних договорів на пам'ятки;
• Здійснення функцій управління заповідниками, музеями-заповідниками, що перебувають відповідно у державній та комунальній власності, крім підлеглих Центральному органу виконавчої влади, відповідно до закону;
• Застосування фінансових санкцій за порушення Закону України «Про охорону культурної спадщини»;
• Забезпечення в установленому порядку виготовлення, встановлення та утримання охоронних дощок, охоронних знаків, інших інформаційних написів, позначок на пам'ятках або в межах їхніх територій;
• Здійснення інших повноважень відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини».