Класифікація рахунків бухгалтерського обліку

 До витрат на збут  належать:

- заробітна плата та  комісійні продавцям, торговельним  агентам, робітникам відділу збуту  та складів, водіям та ін.;

- витрати на зберігання  на складі та підготовку товарів  до продажу, оформлення вітрин, демонстраційних залів, рекламні  та інші заходи;

- витрати безпосередньо  на продаж та доставку товарів  покупцям;

- витрати на відрядження  працівникам відділів збуту;

- фрахт та інші витрати,  пов'язані з транспортуванням  продукції;

- пакувальні матеріали;

- амортизація приміщень  та обладнання складів, транспортних  засобів та ін.

 Калькуляційні рахунки  використовуються для підсумків  різних витрат і виявлення  собівартості за операціями заготівлі  матеріалів, виробництва продукції,  закупівлі товарів, виконання  будівельних робіт тощо. До калькуляційних  рахунків

 належать рахунки "Заготівля  та придбання матеріальних цінностей", "Виробництво".

 На дебеті калькуляційного  рахунка збираються всі елементи  собівартості, що калькулюється. З кредиту калькуляційного рахунка списуються заготовлені матеріали або вироблена продукція. Сальдо калькуляційного рахунка може бути тільки дебетовим, воно показує витрати незавершених процесів із заготівлі матеріалів, виробництва продукції, виконання робіт, послуг і тому подібних господарських операцій.

 Характерні особливості  побудови калькуляційних рахунків.

1) Калькуляційні рахунки  призначені для обліку всіх  витрат і визначення собівартості  придбаних або виготовлених предметів  (продукції), або ж виконаних робіт  (послуг).

2) Рахунки ці належать  до активних.

3) Записи на дебеті  означають збільшення (збирання  витрат), а на кредиті - зменшення  (списування собівартості).

4) Залишок може бути  тільки дебетовий і означає  суму витрат по незавершеному  процесу (операції, продукції).

 На дебеті операційного  рахунка відображається фактична  собівартість, реалізованої готової  продукції (товарів, робіт, послуг  без торгових націнок), а на  кредиті - списання в порядку  закриття дебетового обороту  на рахунок "Фінансові результати".

 Різниця оцінок по  дебету і кредиту операційного  і результативного рахунків дає  змогу визначити результати роботи  підприємства - прибутки або збитки.

 Перевищення кредитових  оборотів результативного рахунка  (сальдо кредиту) показує дохід  від виконання обліковуваних на цьому рахунку господарських операцій; перевищення дебетового обороту свідчить про наявність збитку.

 Характерні особливості  операційно-результативних

 І) Операційно-результативні  рахунки призначені для обліку  результатів операцій, пов'язаних  з обумовленими процесами, шляхом  зрівняння двох оцінок.

2) На дебеті операційного  рахунка відображається фактична  собівартість, а на кредиті результативного  рахунка -вартість за цінами.

3) Результативні рахунки  активно-пасивні, тому що залишок  може бути або дебетовим, або  кредитовим; кредитовий залишок  (перевищення відпускної вартості  над фактичною собівартістю) означає  накопичення, а дебетовий (перевищення  фактичної собівартості над відпускною  вартістю) - збиток.

4) Оперативні рахунки  закриваються і в балансі не  показуються.

III група. Регулюючі рахунки  призначені для уточнення, коригування  оцінки засобів, коштів, обліковуваних на інвентарних, рахунках капіталу і рахунках розрахунків. Самостійного значення регулюючі рахунки не мають, вони завжди пов'язані з іншими рахунками і слугують засобом більш детального розгорнутого відображення операцій і коригування їх оцінки. Залежно від того, збільшує чи зменшує регулюючий рахунок оцінку, вказану в основному рахунку, розрізняють додаткові (доповнюючі) та контрарні регулюючі рахунки.

 Додаткові регулюючі  рахунки завжди збільшують оцінку  основного рахунка. Якщо основний  рахунок буде активним, то додатковий  також буде активним і матиме  дебетове сальдо, й, навпаки, додатковим  до пасивного рахунка буде  рахунок з кредитовим сальдо, котрий і в балансі буде  також у пасиві, тобто з кредитовим  сальдо.

 Для одержання фактичної  величини вартості об'єкта, що  обліковується на основному рахунку  і регулюється додатковим рахунком, їхні залишки потрібно скласти. 

 Контрарні регулюючі рахунки уточнюють оцінку основного рахунка в бік зменшення і в балансі відображаються з мінусовим знаком. Так, якщо основний регулюючий рахунок активний, то контрарний до нього буде пасивним. Такий регулюючий рахунок називається контрактивним, тобто він протистоїть активному рахунку. Якщо ж основний регулюючий рахунок пасивний, то регулюючий рахунок, що протистоїть йому, буде активним й матиме назву контрпасивний. Контрактивний рахунок має кредитове сальдо, а контрпасивний — дебетове.

 Для визначення реальної  оцінки по основному активному  рахунку, що регулюється контрактивним  рахунком, потрібно знайти різницю  між залишками по цих рахунках.

IV група. Результативні  рахунки поділяються на фінансово-результативні  і розподільчі.

 Фінансово-результативні  рахунки призначені для обліку  прибутків і збитків. На них  відображаються кінцеві, підсумкові  фінансові результати господарської  діяльності підприємства. На дебеті  фінансово-результативних рахунків  показуються збитки, а на кредиті  — прибутки. Якщо фінансово-результативний  рахунок має дебетове сальдо, то він показує збиток. Якщо  ж фінансово-результативний рахунок  має кредитове сальдо, то це  свідчить про наявність прибутку.

 Фінансово-результативний  рахунок з відображенням збитків  або втрат за характером свого  сальдо є активним. Фінансово-результативний  рахунок, що використовується  для відображення прибутків, є  пасивним.

 Активно-пасивні фінансово-результативні  рахунки по дебету відображають  збитки, а по кредиту - прибутки. Прикладом активно-пасивного фінансово-результативного  рахунка є рахунок "Нерозподілені  прибутки і збитки ", на дебеті  якого відображаються всі збитки  та використання прибутку, а на  кредиті - збільшення прибутку  від усіх видів діяльності. Кредитове  сальдо на цьому рахунку показує  прибуток, а дебетове - збиток.

Фінансово-результативний рахунок : ДТ (оборот, сальдо - ЗБИТКИ) Кт (Оборот, сальдо - прибутки)

 Розподільчі рахунки  використовуються для виявлення  розміру витрат і доходів кожного  звітного періоду окремо і  рівномірного розподілу цих витрат  у відповідному періоді. Ці  рахунки використовуються насамперед  для обліку витрат у поточному  звітному періоді за рахунок  майбутніх звітних періодів і  доходів, одержаних у поточному  періоді, але тих, що належать  до доходів майбутніх звітних  періодів. Часто підприємство для  забезпечення нормальної роботи  в майбутньому звітному періоді  мусить відображати витрати в  поточному звітному періоді. До  таких витрат належать орендна  плата, що вноситься авансом  за майбутній період, аванси по  податках, витрати на удобрювання  землі, що скуповуються протягом  декількох майбутніх звітних  періодів, витрати на освоєння  нових видів продукції, витрати  на гірничо-підготовчі роботи та ін. Потрібно з'ясувати, що витрати, здійснені за рахунок майбутнього часу, мають бути відокремлені від витрат, що належать до поточного періоду. Без врахування такого розподілу неможливо правильно визначити фінансові результати, визначити собівартість продукції (виконаних робіт, послуг), встановити розмір витрат обігу в даному звітному періоді.

 Для обліку витрат, здійснених в поточному звітному  періоді, але тих, що належать  до майбутніх звітних періодів, призначений рахунок "Витрати  майбутніх періодів".

На практиці може бути, що у розпорядження підприємства уже  в поточному звітному періоді  надходять доходи, які належать до доходів майбутніх звітних періодів. Прикладом таких доходів може слугувати орендна плата, одержана авансом у рахунок платежів майбутніх  періодів. Доходи також, як і витрати, мають бути чітко розподілені  між окремими звітними періодами. Для  обліку доходів, одержаних у звітному періоді, але таких, що належать до майбутніх  періодів, використовується рахунок "Доходи майбутніх періодів". Перший запис  здійснюється на кредиті цього рахунка, дебетовий оборот являє собою перерахування з надходженням періодів, до яких ці доходи належать.

Також, крім розглянутих рахунків доходів і витрат за рахунок майбутніх періодів, з метою правильного підрахунка фінансових результатів діяльності підприємства використовуються рахунки для відображення витрат, що належать до поточного періоду, але ще не зроблені.

 Прикладом може бути  рахунок "Забезпечення майбутніх  витрат і платежів". Перший  запис на цьому рахунка здійснюється  по кредиту і означає розмір  витрат, що належать до поточного  періоду, але платежі по яких  буде здійснено в майбутніх  звітних періодах. Записи на дебеті  цього рахунка виконуються з  настанням цих майбутніх періодів.

V група (клас 0). Позабалансові  рахунки. До позабалансових рахунків  належать рахунки, на яких обліковуються  цінності, що тимчасово знаходяться  у підприємстві й не належать  йому, наприклад: "Орендовані необоротні  активи", "Активи на відповідальному  зберіганні" (сировина, матеріали,  запасні частини тощо, обладнання, прийняте для монтажу, бланки  суворої звітності та ін.).

 Характерною особливістю  позабалансових рахунків є одинарність виконаних на них бухгалтерських записів. На відміну від балансових рахунків, на яких операція відображається методом подвійного запису на дебеті і кредиті кореспондуючих рахунків, на позабалансових рахунках операція відображається тільки на дебеті або тільки на кредиті одного позабалансового рахунка. Наприклад, при одержанні обладнання від іншого підприємства на зберігання дебетують позабалансовий рахунок "Устаткування, прийняте для монтажу". На кредиті будь-якого іншого рахунка записи по цій операції не виконуються. Коли обладнання змонтовано або повернуто підприємству-власникові, робиться також одинарний запис на кредиті рахунка "Устаткування, прийняте для монтажу". Одинарний, позабалансовий рахунок може мати тільки дебетове сальдо. Але на відміну від активного балансового рахунка, позабалансовий рахунок не пов'язаний кореспонденцією з іншими рахунками.

 

2. План рахунків бухгалтерського обліку

 

Для одержання різнобічної  інформації, необхідної для управління та контролю, велике значення має застосування науково обгрунтованого плану рахунків.

План рахунків — це систематизований перелік найменувань і кодів  рахунків і субрахунків бухгалтерського  обліку, які використовують для відображення діяльності підприємства, установи, організації.

На основі Програми реформування системи бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів Міністерство фінансів України наказом  від 30 листопада 1999 р. № 291 затвердило Інструкцію про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств та організацій.

План рахунків бухгалтерського  обліку є переліком рахунків і  схем реєстрацій та групування на їх основі фактів фінансово-господарської діяльності в бухгалтерському обліку. У ньому  для визначення кодів (номерів) рахунків застосовується десяткова система. Синтетичні рахунки є рахунками  першого порядку, субрахунки — другого. Перша цифра коду визначає клас рахунків, друга — номер синтетичного рахунка, третя — номер субрахунка. Наприклад, у коді 121 перша цифра "1" вказує на клас "Необоротні активи", цифра "2" — синтетичний рахунок "Нематеріальні активи", друга цифра "1" — субрахунок "Права користування природними ресурсами".

Усі синтетичні рахунки мають  двозначний код, а також найпоширеніші  субрахунки за порядковою системою кодування  в межах тризначного коду.

У плані рахунків синтетичні рахунки об'єднані за економічною  ознакою однорідності та згруповані в такі класи:

1. "Необоротні активи".

2. "Запаси".

3. "Кошти, розрахунки  та інші активи".

4. "Власний капітал  та забезпечення зобов'язань".

5. "Довгострокові зобов'язання".

6. "Поточні зобов'язання".

7. "Доходи і результати  діяльності".

8. "Витрати за елементами".

9. "Витрати діяльності".

Окремим класом "0" представлені позабалансові рахунки та субрахунки до них:

01 "Орендовані необоротні  активи".

02 "Активи на відповідальному  зберіганні" (устаткування, прийняте  для монтажу; матеріали, прийняті  для переробки; матеріальні цінності  на відповідальному зберіганні; товари, прийняті на комісію; майно  в довірчому управлінні).

03 "Контрактні зобов'язання".

04 "Непередбачені активи  й зобов'язання".

05 "Гарантії та забезпечення  надані".

06 "Гарантії та забезпечення  отримані".

07 "Списані активи".

08 "Бланки суворого  обліку".

План рахунків бухгалтерського  обліку використовують усі суб'єкти господарювання.

 

РОЗДІЛ ІІ. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

Завдання 1. Розрахунки по заробітній платі

 

Нараховуємо заробітну плату  працівникам підприємства з усіма  необхідними розрахунками та поясненнями  з обов’язкових платежів, базою  обчислення яких є сума коштів, яку  спрямовано на оплату праці, а також  утримань із заробітної плати, які передбачені  чинним законодавством України.

Середньоденний заробіток  за 6 останніх місяців у О.І. Іванченка  становить 118 грн., у Л.С. Лучка – 115 грн., страховий стаж у обох працівників  більше 8 років.

Результати розрахунків  оформити у розрахунково-платіжній  відомості (зведеній) (ф. № П-7). затвердженій наказом Держкомстату України від 5 грудня 2008 р. № 489 (див. додаток 2).