Аналіз обліку готової продукції та її реалізації

Аналіз обліку готової продукції  та її реалізації (Судова бухгалтерія: Підручник / В. М. Глібко, О. П. Бущан. — К.: Юрінком Інтер, 2006. — 224 с.)

 

Одним із основних показників, що характеризують діяльність підприємств, є загальний  обсяг реалізації товарної продукції.

 

Важливими завданнями обліку готової  продукції та її реалізації є: вчасне і правильне відображення наявності  й руху готової продукції; контроль за її зберіганням та дотриманням  встановлених норм запасів на складах; вчасне оформлення документів на відвантаження продукції; контроль за платежами покупців за відправлену продукцію; контроль за дотриманням кошторису витрат і фінансовими результатами. Готовою вважається виготовлена на підприємстві та призначена для продажу продукція, що пройшла випробування, приймання, укомплектування згідно з умовами договорів із замовниками й відповідає технічним ви­могам та стандартам. Одиницею бухгалтерського обліку готової продукції є її найменування або однорідна група (вид).

 

Готова продукція — це матеріальний результат виробничої діяльності підприємства, коли запаси набувають нової якості. Крім випуску речової продукції (машини, одяг тощо), підприємство може виконувати роботи для інших підприємств або надавати послуги (ремонтні роботи, перевезення вантажів замовників своїм автотранспортом тощо). На відміну від тієї, яка в обліку зазначається як «готова продукція», цей вид продукції називають «виконані роботи і послуги». Отже, продукція підприємства складається з го­тової продукції та виконаних робіт і послуг.

 

Готова продукція на підприємстві проходить такі операції:

 

випуск продукції з виробництва  і здавання на склад;

 

зберігання продукції на складах  підприємства;

 

відпуск продукції покупцям з одного місця або відвантаження покупцям із кількох місць;

 

відпуск продукції для внутрішніх потреб основних цехів;

 

реалізація продукції.

 

Готова продукція оформлюється здавальною накладною і передається  на склад. На невеликих підприємствах  готова продукція безпосередньо  з виробництва, минаючи склад, відвантажується  покупцям. Виконані роботи і послуги оформлюються актом здавання-приймання.

 

Готова продукція обліковується  в кількісному виразі за її видами на картках або в книгах складського  обліку. В картці або книзі вказується назва продукції, її номенклатурний номер, одиниці виміру, розмір, ціна за одиницю, марка. Облік готової продукції на складі здійснюється у міру її надходження на склад або відпуску зі складу. В книгах складського обліку або картках робляться записи про надходження та відпуск готової продукції і щоденно підраховуються її залишки.

 

На підставі здавальних накладних, що виписуються у двох примірниках, складається відомість випуску  готової продукції. Здавальні накладні складаються рахівниками цеху-відправника, підписуються представниками цеху та відділу технічного контролю і разом з продукцією відправляються на склад. У накладних мають бути відображені такі реквізити: порядковий номер, час і місце здійснення операції, прізвище представника, який здає продукцію, прізвище представника, який одержує продукцію, прізвище контролера ВТК, одиниці виміру, шифр групи виробів, ціна, кількість зданих виробів. Один примірник накладної з підписом особи, яка прийняла продукцію, повертається виробникові.

 

Готова продукція відображається в бухгалтерському обліку і звітності  за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації. Первісною вартістю готової продукції є собівартість виробництва, що визначається за Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 «Витрати».

 

Собівартість виготовленої продукції складається з таких фактичних витрат:

 

на придбання  запасів для виготовлення продукції;

 

сума, що сплачується  за інформаційні, посередницькі та інші подібні послуги у зв’язку  з пошуком і придбанням запасів;

 

сума ввізного мита;

 

непрямі податки  у зв’язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству;

 

на заготівлю, вантажно-розвантажувальні роботи, транспортування  запасів до місця їхнього використання, включаючи витрати зі страхування  та відсотки за комерційний кредит постачальників;

 

прямі матеріальні витрати;

 

на оплату праці;

 

на доопрацювання і підвищення якісно-технічних характеристик  готової продукції;

 

інші витрати, безпосередньо пов’язані  з виготовленням та доведенням продукції  до стану, придатного для використання за призначенням.

 

Готова продукція в бухгалтерському  обліку відображується за чистою вартістю реалізації, якщо на дату балансу її ціна знизилась, або продукція зіпсована, застаріла, або вона якось інакше втратила первісну очікувану економічну вигоду.

 

Чиста вартість реалізації готової продукції визначається за кожною одиницею продукції шляхом вирахування з очікуваної ціни продажу очікуваних витрат на завершення виробництва і збут.

 

Сума, на яку первісна вартість продукції  перевищує чисту вартість її реалізації, є втраченою і списується на витрати звітного періоду з відображенням указаної вартості в позабалансовому обліку. Після встановлення осіб, які мають відшкодувати витрати, належна до відшкодування сума зараховується до складу дебіторської заборгованості (або до інших активів) і доходу звітного періоду.

 

Під час продажу готової продукції  оцінка її здійснюється за методом  нормативних витрат, який полягає  в застосуванні норм витрат на одиницю  продукції (робіт, послуг), що встановлені  підприємством з урахуванням  нормальних рівнів використання запасів, праці, виробничих потужностей і поточних цін. Для забезпечення максимального набли­ження нормативних витрат до фактичних норм і оцінок нормативну базу слід регулярно перевіряти і переглядати.

 

Для синтетичного обліку готової продукції використовується активний балансовий рахунок 26 «Готова продукція», за дебетом якого відображуються надходження готової продукції з виробництва на склад за собівартістю виробництва, а за кредитом — відпуск готової продукції за собівартістю виробництва. Залишок може бути тільки дебетовим.

 

Продукція, що не відповідає умовам договору і технічним вимогам та стандартам (крім браку), а також не прийняті замовником роботи, відображаються на синтетичному рахунку 23 «Виробництво»; брак готової продукції — на синтетичному рахунку 24 «Брак у виробництві».

 

Для правильного  обрахування фактичної собівартості готової продукції, виконаних робіт  і послуг доцільно на кінець звітного періоду визначати залишки незавершеного  вироб­ництва, тобто продукції в  незавершеній стадії виробництва. Залишки незавершеного виробництва відображаються за дебетом рахунку 23 «Виробництво».

 

Якщо готова продукція підприємства повністю передається  для використання на цьому ж підприємстві, то вона на рахунку 26 «Готова продукція» може не обліковуватися, а вказується на рахунку 20 «Виробничі запаси» або на інших рахунках залежно від її призначення. Готова продукція відвантажується покупцям відповідно до договорів по­стачання. Відпускання готової продукції зі складу покупцеві здійснюється згідно з наказом відділу збуту. На призначену для реалізації продукцію виписується накладна, яку підписують працівники складу і представник покупця (або транспортно-експедиційного відділу). В кінці дня всі оформлені на відвантажену продукцію документи передаються до бухгалтерії. Облік доходу від реалізації готової продукції здійснюється за субрахунком 701 «Доход від реалізації готової продукції» рахунку 70 «Доходи від реалізації». У бухгалтерському балансі реалізація готової продукції вказується в статті «Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги» і в статті «Векселі одержані», якщо заборго­ваність забезпечена векселями. До підсумку балансу включається чиста реалізаційна вартість, яка визначається шляхом вирахування з дебіторської заборгованості резерву сумнівних боргів.