Аналіз фінансового стану підприємства

     При аналізі пасиву балансу, слід відзначити, що  частка власного капіталу збільшилась з 74,94 на початок року до 75,88 % на кінець року. Це свідчить про підвищення фінансової стійкості підприємства. Також спостерігається зменшення поточних зобов’язань з 20,37 %  на початок року до 15,57% на кінець року, що є позитивним моментом  в діяльності підприємства. 
 

 

    На  підставі даних оформленої фінансової звітності  необхідно:

• оцінити стан основних засобів підприємства, розрахувавши коефіцієнт зносу (4.2.1), коефіцієнт оновлення (4.2.2), коефіцієнт вибуття (4.2.3), зробити висновки;

                                      

    Нормативне  значення коефіцієнта фізичного  зносу лежить у межах від 0 до 1, отже, розраховані показники відповідають цій нормі. Збільшення даного коефіцієнта (0,53<0,55) свідчить про погіршення технологічних та економічних характеристик основних засобів та втрату ними своїх споживчих властивостей.

     

    В даних розрахунках коефіцієнт оновлення основних засобів показує, що частка введених основних засобів за визначений період у загальній вартості основних засобів на кінець звітного періоду дорівнює 2%, а коефіцієнт вибуття основних засобів в цілому відсутній, тобто дорівнює 0. З розрахунків видно, що коефіцієнт оновлення основних засобів перевищує  коефіцієнт вибуття на 2%, що мало б позитивно впливати на діяльність підприємства, але ми цього не спостерігаємо, оскільки коефіцієнт зносу продовжує зростати. 

     - оцінити структуру капіталу підприємства, розрахувавши коефіцієнти капіталізації (4.2.4-4.2.7) та коефіцієнт покриття (4.2.9), зробити необхідні висновки;

   Коефіцієнт  фінансової автономії (незалежності або забезпеченості власним капіталом) (критичне значення – 0,5):

(4.2.4)

   

     Коефіцієнт  автономії – визначає частку коштів власників підприємства в загальній  сумі коштів, вкладених в майно  підприємства. Коефіцієнт характеризує можливість підприємства виконати свої зовнішні зобов’язання за рахунок використання власних коштів, незалежність його функціонування від залучення позикових коштів. Як бачимо, коефіцієнт має позитивну динаміку до зростання. Це врешті решт призводить до збільшення числа зобов’язань, які підприємство може виконати за рахунок використання власних коштів. Також при зростанні цього показника збільшиться незалежність підприємства від залучених коштів.

   Коефіцієнт  фінансової залежності (критичне значення – 2):

    (4.2.5)

   

     Коефіцієнт  фінансової залежності є оберненим  до попереднього коефіцієнта і показує  скільки одиниць сукупних джерел припадає на одиницю власного капіталу. Коефіцієнт має позитивну динаміку до спадання. Цього і слід було очікувати, адже показник є оберненим до попереднього. Тому при зростанні коефіцієнта фінансової незалежності цей коефіцієнт спадає.

    Коефіцієнт  фінансового левериджу (або  коефіцієнт фінансового  ризику) (оптимальне значення ≤0,5; критичне значення – 1):

     (4.2.6)

 

           Коефіцієнт фінансового  левериджу характеризує суму позикового капіталу, використовуваного підприємством, у розрахунку на одиницю власного капіталу. Виділення цих складових дозволяє цілеспрямовано керувати ефектом фінансового левериджа в процесі фінансової діяльності підприємства. У нашому випадку ми спостерігаємо спадання показника в динаміці, що свідчить про зменшення залежності підприємства від зовнішніх інвесторів і кредиторів, тобто про зростання фінансової стійкості.

    Коефіцієнт  маневреності власного капіталу (позитивною вважається незначна динаміка):

     (4.2.7)

 

      Власні  оборотні кошти = Власний  капітал-Необоротні активи.(4.2.8)

Власні  оборотні кошти = 18128-16203=1925

Власні  оборотні кошти = 17263-15946=1317

           Коефіцієнт маневреності власного капіталу показує, яка частка власного капіталу вкладена в оборотні кошти, тобто перебуває в обороті, а яка капіталізована. Позитивним буде незначне збільшення коефіцієнта маневреності в динаміці, але ми спостерігаємо його зменшення. Дане зменшення автоматично викличе збільшення інших показників, наприклад коефіцієнта фінансової залежності, що призведе до посилення залежності підприємства від кредиторів.

    Коефіцієнт  структури покриття довгострокових вкладень (коефіцієнт інвестування, коефіцієнт покриття):

     (4.2.9)

  

     Коефіцієнт  структури покриття довгострокових вкладень показує, яка частина основних засобів та інших необоротних  активів профінансована зовнішніми інвесторами. У нашому випадку спостерігаємо  збільшення коефіцієнта в динаміці, що свідчить про посилення залежності підприємства від зовнішніх інвесторів.

• оцінити структуру довгострокових джерел фінансування, розрахувавши коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів (4.2.10) та коефіцієнт фінансової незалежності капіталізованих джерел (4.2.11), зробити висновки;

     Коефіцієнт  довгострокового  залучення позикових  коштів:

      (4.2.10)

     Коефіцієнт  довгострокового залучення позикових  коштів характеризує структуру капіталу. Ми спостерігаємо зростання коефіцієнта  довгострокового залучення позикових  коштів в динаміці, що є негативною тенденцією і означає, що з позиції довгострокової перспективи підприємство все більше й більше залежить від зовнішніх чинників.

     Коефіцієнт  фінансової незалежності капіталізованих  джерел:

      (4.2.11)

     Коефіцієнт  характеризує частку довгострокових позик  у власному капіталі. Видно, що він  коливається в межах 0,94 – 0,9 і  є недостатньо високим, отже,   доцільним є залучення довгострокових інвестицій.

• оцінити ліквідність балансу підприємства, розрахувавши показники ліквідності активів і пасивів (4.2.12-4.2.23), зробити висновки;

Найбільш  ліквідні активи:

Л1=ряд.220 ф.1+ряд.230 ф.1+ряд.240 ф.1 (4.2.12) 

Л1=0+42+8=50

Л1=0+813+0=813  

Активи, що швидко реалізуються:

Л2=∑  ряд.130 ф.1÷ряд.210 ф.1(4.2.13)

Л2=2769+57+42+1204+252+303+78=4705

Л2=2484+12+42+286+635+99+75=3633

Активи, що повільно реалізуються:

Л3=ряд100ф.1+ряд.110ф.1+ряд.120ф.1+ряд.250 ф.1+ряд270 ф.1 (4.2.14)

Л3=2753+0+0+42+252=3047

Л3=2270+0+0+42+635=2947

Активи, що важко реалізуються:

Л4=ряд. 080 ф.1  (4.2.15)

Л4=16203

Л4=15946

      Перші три групи активів протягом всього господарського періоду можуть постійно змінюватися і відносяться до поточних активів підприємства. Поточні  активи більш ліквідні, ніж всі  інші активи підприємства.

Найбільш  термінові зобов’язання:

    П1=ряд.530 ф.1(4.2.16)

П1=808

П1=147         

Короткострокові пасиви:

П2=ряд.640 ф.1-ряд.380 ф.1-ряд.480 ф.1-ряд.530 ф.1 (4.2.17)

П2=24191-18128-1118-808=4137

П2=22751-17263-1896-147=3445

Довгострокові пасиви:

П3=ряд.480 ф.1+ряд.430 ф.1+ряд.630 ф.1(4.2.18)

П3=1118+17+0=1135

П3=1896+50+0=1946     

Постійні (стійкі) пасиви:

П4=ряд.380 ф.1 (4.2.19)

П4=18128

П4=17263

      Короткострокові і довгострокові зобов'язання, разом  узяті, називають зовнішніми зобов'язаннями.

      Підприємство  вважається ліквідним, якщо його поточні активи перевищують його короткострокові зобов'язання.

      Для оцінки реального ступеня ліквідності  підприємства необхідно провести аналіз ліквідності балансу.

      Ліквідність балансу визначається як ступінь  покриття зобов'язань підприємства його активами, термін перетворення яких у гроші відповідає терміну погашення зобов'язань.

      Для визначення ліквідності балансу  варто зіставити результати по кожній групі активів і пасивів. 

Оптимальне  співвідношення (співвідношення абсолютної ліквідності) показників:

   Л1≥П1 (4.2.20)

   Л2≥П2(4.2.21)

   Л3≥П3 (4.2.22)

   Л4≤П4 (4.2.23)

50≤808               813≥147    

4705≥4137               3633≥3445   

3047≥1135              2947≥1946   

16203≤18128   15946≤17263

      Проаналізувавши відповідні співвідношення можна сказати, що невиконання однієї із перших трьох нерівностей, а саме невиконання першої нерівності за попередній рік (50≥808), свідчить про те, що ліквідність балансу в тій чи іншій мірі відхиляється від абсолютної. При цьому нестача коштів по одній групі активів компенсується їх надлишком по іншій групі, хоча компенсація може бути лише по вартісній величині, оскільки в реальній платіжній ситуації менш ліквідні активи не можуть замінити більш ліквідні.

      За  звітний період в нашому випадку  виконуються перші три нерівності (813≥147; 3633≥3445; 2947≥1946), тобто поточні активи перевищують зовнішні зобов'язання підприємства. В зв’язку з цим виконується остання нерівність, що має глибокий економічний зміст і свідчить про наявність у підприємства власних оборотних коштів, тобто дотримується мінімальна умова фінансової стійкості.     

• оцінити ліквідність активів, розрахувавши коефіцієнт поточної (загальної) ліквідності (нормативне значення 1≤К _{заг (пот)} ≤2) (4.2.24), проміжний (уточнений)коефіцієнт ліквідності (нормативне значення 0,7≤К_{пром (терм)} ≤2) (4.2.25), коефіцієнт абсолютної ліквідності (нормативне значення 0,2≤К_аб ≤0,35)  (4.2.26), зробити висновки;

Коефіцієнт  поточної (загальної) ліквідності:

      (4.2.24)

    

Проміжний (уточнений)коефіцієнт ліквідності:

      (4.2.25)

 

    

Коефіцієнт  абсолютної ліквідності:

      (4.2.26)

     

     На  основі розрахованих коефіцієнтів можна  зробити висновки про не досить високий  рівень ліквідності підприємства за період, що аналізується. Це, звичайно, свідчить про нестабільне фінансове  становище підприємства на протязі  даного періоду.