Аналіз фінансових результатів від інших видів діяльності Види значення фінансово-інвестиційної діяльності підприємств, її особливості

При наявності збитків від списання безнадійної дебіторської заборгованості необхідно з’ясувати, при яких обставинах утворилася ця заборгованість, чи була передана справа в арбітражний суд, яке його рішення. Якщо у позові відмовлено судом, то потрібно з’ясувати мотиви відмови.

Збитки від списання безнадійної  дебіторської заборгованості виникають  за звичай на тих підприємствах, де постановка обліку і контролю за станом розрахунків знаходиться на низькому рівні. Прибутки (збитки) минулих років, виявлені в поточному році, також свідчать недоліки в бухгалтерському обліку.

Ретельному аналізу повинні  бути піддані збитки від стихійного лиха. Справа в тому, що в ряді випадків під виглядом збитків від стихійного лиха на цю статтю відносять втрати, викликані безгосподарністю а також збитки по недостачах і розкраданні.

При аналізі сплачених штрафів, пені і неустойок за порушенням умов господарських договорів необхідно  з’ясувати кому і за що сплачені штрафи, які причини і хто є винуватцем.

Особливої уваги потребують доходи по цінним паперам (акціям, облігаціям, векселям, сертифікатам і т.п.). підприємства, що мають цінні папери отримують  певні доходи у вигляді дивідендів. В процесі аналізу вивчається динаміка дивідендів, курсу акцій, чистого прибутку в розрахунку на одну акцію, встановлюються темпи росту або зниження.

Сума отриманих дивідендів залежить від кількості куплених акцій  і рівня дивіденду на одну акцію, величина якого визначається рівнем рентабельності акціонерного підприємства, податковою і амортизаційною політикою держави, рівнем процентної ставки за кредит і т.д. Недостатньо високий рівень кваліфікації економістів на підприємстві, які погано або зовсім не володіють знаннями про закони ринку, не вміють правильно оцінити кон’юнктуру ринкових законів можуть призвести до значних збитків підприємства. При оцінці результатів фінансової діяльності велике значення має міжгосподарське порівняння, вивчення досвіду роботи інших підприємств на ринку цінних паперів.

Детальний аналіз позареалізаційних  фінансових результатів проводиться  за даними облікових реєстрів і первинних  облікових документів.

На завершення аналізу розробляються  конкретні міроприємства, направлені на попередження і скорочення збитків і витрат від позареалізаційних операцій, які залежать від особливостей підприємства, яке аналізується, а також від ринкової інфраструктури в даній місцевості.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ ІІ. Вплив позареалізаційної діяльності на рівень прибутковості підприємства.

 

2.1.  Загальна характеристика ТОВ  “Престиж”.

Івано-Франківська торгово-виробнича  фірма “Престиж” організована у  формі ТЗОВ і з 1997 року здійснює діяльність щодо виробництва і продажу меблів для офісу. Продукцію виготовляє за технологією і матеріалами норвежської фірми “Luxen”, на давальницькій сировині. Проте в 1999 році була запущена лінія виготовлення меблів, самостійно розробленими на підприємстві “Престиж”, та з власних композиційних матеріалів. Фірма має власний фірмовий магазин. Свою продукцію в Івано-Франківській, Тернопільській, Хмельницькій, Чернівецькій та інших областях. Крім того разом з Івано-Франківським меблевим комбінатом організували спільну діяльність по виробництву столів для комп’ютерів.

ТОВ “Престиж” володіє  пакетом акцій даного комбінату (500 акцій номінальною вартістю 100 гривень), а також являється засновником Рожнятирського деревообробного заводу, який здійснює заготівлю деревини, виготовляє пиломатеріали і тирсоплити. ТОВ має валютний рахунок, через який здійснює розрахунки з фірмою “Luxen” та іншими іноземними постачальниками.

 

2.2. Аналіз фінансових результатів від позареалізаційних операцій та їх вплив на прибутковість підприємства.

Економічну ефективність діяльності фірми, тобто фінансові  результати її діяльності характеризує квартальний звіт форми №2. Звіт про фінансові результати. Для проведення аналізу використаємо дані “Звіту про фінансові результати” за І, ІІ, ІІІ і ІV квартал 1999 року.

Поверхневий аналіз звіту  за вказаний звітний період показує, що ТОВ “Комфорт” працює прибутково, причому спостерігається динаміка зростання прибутку фірми. Значний вплив на таку тенденцію здійснюють фінансові результати від неосновної діяльності, тобто прибутки отримані від фінансово-інвестиційної та іншої позареалізаційної діяльності фірми. Для того, щоб більш точно визначити вплив даної діяльності на прибутковість ТОВ “Комфорт”, та її значення для досягнення успіху фірми в сучасних умовах перехідної економіки України, проведемо детальний аналіз.

Перш за все, визначимо  частку доходів отриманих від інших видів діяльності в складі балансового прибутку підприємства, для чого складемо аналітичну таблицю (Додаток 5).

При аналізі структури для наглядності  використаємо діаграму (Додаток 6). З  неї видно, що частка прибутків отриманих від інших видів діяльності на протязі перших трьох кварталів зростала відповідно на 22,8% в ІІ кварталі порівняно з першим, та в ІІІ кварталі вона збільшилась ще на 2,2%. Таку тенденцію можна пояснити як закономірність продиктовану вимогами сучасної вітчизняної економіки в якій все більше розвиваються ринкові відносини. У розвинутих  країнах, фірми здійснюють позареалізаційну діяльність для того щоб максимально збільшити рентабельність фірми в цілому, а також щоб певним чином диверсифікувати ризики, які пов’язані з основною діяльністю. Ці об’єктивні причини зумовили і вітчизняні фірми вдаватись до таких кроків. Проте слід пам’ятати, що основні зусилля фірма повинна направляти на основну діяльність, тому зменшення частки доходів отриманих від іншої діяльності абсолютно негативним явищем назвати не можна, адже прибутки від основної і неосновної діяльності фактично постійно зростали на протязі аналізованого періоду (Додаток 7).

Для того, щоб точно  пояснити цей процес проведемо деталізований  аналіз фінансових результатів отриманих від неосновної діяльності в розрізі кожного її виду.

Для проведення такого аналізу  побудуємо аналітичну таблицю (Додаток 8). За даними таблиці видно, що основна  частина прибутків від інших  видів діяльності формується за рахунок  операційних доходів. Проте, враховуючи те, що прибутки від спільної діяльності, які включені в склад інших операційних доходів, в І і ІV кварталах перевищили ці доходи, тобто за рахунок збитків отриманих від інших операцій (крім спільної діяльності) зменшилась загальна сума операційних доходів. Тому для точнішого аналізу, необхідно відокремити прибутки від спільної діяльності з інших операційних доходів. Доцільність такого кроку підтверджують дані графіку (Додаток 9), адже характер динаміки зміни фінансових результатів від спільної діяльності і від інших операцій в ІІІ і ІV кварталах протилежний: спостерігається чітке збільшення прибутків від спільної діяльності на протязі звітного року, при одночасному спаданні інших операційних доходів, які в ІV кварталі переходять у збитки 0,4 тис. грн. В І кварталі збитки від цієї діяльності склали 0,5 тис. грн.

Для з’ясування причин таких  змін проаналізуємо ІV розділ “Звіту про фінансові результати”, за кожен  квартал, де дана розшифровка окремих  прибутків і збитків. Таким чином, ми виявили, що більшу частину збитків підприємство отримало від зміни курсу іноземних валют, ліквідації основних засобів, а також сплати штрафів та неустойки. У свою чергу по іншій операційній діяльності були одержані такі доходи: прибуток від здачі в оренду майна в ІІІ і ІV кварталах (тис. грн.), від продажу основних засобів, нематеріальних активів або товарно-матеріальних цінностей, від ліквідації основних засобів (коли були реалізовані матеріали одержані з основних засобів, на які нарахована 100% амортизація), а також одержані суми штрафів, пені і неустойок.

Спостерігається поступовий ріст інших фінансових прибутків, за рахунок надходжень від володіння  корпоративними правами, зокрема дивіденди  по акціям, та засновницький прибуток, від участі в Рожнятинському деревообробному заводі. Аналізуючи графік можна зробити припущення що підприємство щокварталу отримує частину прибутків Рожнятинського деревообробного заводу, а також щопівроку дивіденди по акціям. Підприємство не вкладає кошти на депозитивні рахунки в банку тому таких доходів, як проценти до одержання немає. Інші позареалізаційні доходи підприємство отримує від операцій з іноземною валютою, причому ця діяльність принесла ТОВ “Комфорт” в ІІ кварталі збитки в розмірі 0,3 тис. грн., проте в ІІІ і ІV кварталі були одержані прибутки відповідно 200 і 500 грн.

Отже, не всі проведені  підприємством позареалізаційні операції були прибутковими, тому важливо проаналізувати за рахунок яких з них формується сукупний прибуток від інших видів  діяльності, для чого скористаємося даними діаграм (Додаток 10).

Ці діаграми наглядно демонструють, що в І кварталі прибуток від інших видів діяльності складався  з прибутків від спільної діяльності (63,6%)та інших фінансових прибутків. В ІІ кварталі крім зазначених видів  доходів в склад сукупного прибутку ввійшли інші операційні прибутки. Прибуток від інших видів діяльності в ІІІ кварталі формувався ще й за рахунок інших позареалізаційних прибутків (дохід від ліквідації та оренди основних заходів). В ІV кварталі цей сукупний прибуток складався головним чином з прибутку одержаного головним чином із спільної діяльності (72,3%), а також інших фінансових  та інших позареалізаційних прибутків.

Незважаючи на це, як вже  зазначалось, загальний позареалізаційний  прибуток має тенденцію до росту: на протязі звітного року він збільшився з 2,8 тис. грн. до 2,9 тис. грн. В той же час на протязі ІІ і ІІІ кварталу він залишався на одному рівні – 7,6 тис. грн.

Отже, можна зробити  висновок, що прибуток від інших  видів діяльності значно впливає  на фінансові результати підприємства в цілому. Так, у підприємстві, що аналізувалося, прибуток від позареалізаційних операцій значно покращив фінансові результати в цілому.

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ ІІІ. ШЛЯХИ ПОКРАЩЕННЯ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ЗА РАХУНОК ПОЗАРЕАЛІЗАЦІЙНИХ ОПЕРАЦІЙ.

 

Покращити фінансові результати діяльності підприємства “Комфорт” за рахунок  позареалізаційних операцій можна  двома шляхами:

• підвищити прибутковість здійснюваних позареалізаційних операцій;
• розпочати здійснення нової прибуткової позареалізаційної діяльності.

Проте не слід розмежовувати ці шляхи  при стратегічному плануванні діяльності підприємства, адже і перший і другий шлях направлений на підвищення ефективності діяльності даної фірми. Потрібно навпаки  комплексно підходити до даного питання, складаючи оптимальні схеми поєднання двох стратегій із загальною стратегією функціонування підприємства. Отже, перший шлях передбачає:

• Зменшувати суму сплачуваних штрафів, пені, неустойок до мінімуму, який передбачає лише форсмажорні та незалежні від підприємства причини. Також потрібно посилити систему контролю щодо здійснюваних розрахунків через оптимізацію структури платіжного календаря, укладання договорів з реальними строками виконання.
• Зменшувати можливості уникнення іншими суб’єктами господарювання сплати належних даному підприємству штрафів, пені, неустойок, через низький рівень контролю. Для цього також потрібно вести детально розроблений платіжний календар.
• Необхідно розробити систему регресу вимог, тобто якщо через неустойки або прострочення оплати контрагентами даного підприємства на нього наклали певні суми штрафів, пені, неустойки, то підприємство зобов’язано стягнути цю суму з винної сторони, крім цього воно може додатково накласти штрафи.
• Для того, щоб операція підприємства по ліквідації основних засобів були прибуткові, необхідно перш за все проводити списання засобів на яких повністю нарахована амортизація, а також розробити всі можливі варіанти і способи ліквідації основних засобів та подальшої реалізації отриманих при цьому матеріалів, вибрати з них найбільш вигідний для підприємства.
• Для уникнення збитків від зміни курсу іноземних валют (підприємство повинно вести закупки комплектуючих матеріалів з-за кордону) підприємство повинно вести закупки матеріалів щомісяця (за місяць курси валют можуть менше зрости ніж за квартал), а також по можливості укладати з банками і іншими фінансово-кредитними установами опціонні, форвардні і інші операції направлені на зменшення залежності підприємства від зміни курсу валют, а також вести безпосереднє страхування пов’язаних з цим ризиків.
• Підприємство повинно шукати надійних партнерів для здійснення з ними спільної виробничої і невиробничої діяльності, адже, як показують дані по ТОВ “Комфорт” саме цей вид позареалізаційної діяльності є найбільш прогнозований і стабільний в рості, тому підприємству потрібно розробляти багато спільних проектів і вибирати з них найбільш прибуткові з найменшим ризиком.
• При здійсненні продажу основних засобів нематеріальних активів чи товарно-матеріальних цінностей потрібно пам’ятати, що їх продажна ціна повинна бути вищою купівельної.
• При здачі майна підприємства в оренду потрібно чітко розробити умови такої оренди: суми сплати, строки сплати, вимоги по зберіганню і використанню даного майна, а також можливості його подальшого викупу, так щоб підприємство отримало від даної операції максимально можливі прибутки.
• Здійснювати операції по купівлі-продажу цінних паперів потрібно обережно, ретельно розраховуючи результати від всіх можливих варіантів, адже в Україні практично відсутня інфраструктура в цій сфері, що ускладнює процес реалізації цих паперів. Потрібно також всіляко диверсифікувати пакет цінних паперів: від найбільш прибуткових до найменш ризикових, від короткострокових до довгострокових. При здійсненні цих операцій необхідно дізнатись якомога більше інформації про конкретний вид цінних паперів, фінансовий стан емітента а також загальну ситуацію на ринку. Як бачимо з прикладу підприємство вдало розмістило кошти в цінні папери, адже крім стабільно отримуваних доходів “Комфорт” має можливість певним чином приймати участь в управлінні своїх партнерів.
• Аналогічні вимоги ставляться до операції купівлі-продажу іноземної валюти, адже як показує досвід даної фірми вони не завжди є прибуткові, а навіть є великий ризик отримання збитків.

Реалізація другого шляху стикається з рядом перешкод, адже більшість  підприємств майже не здійснюють позареалізаційні операції, не говорячи вже про їх розширення і освоєння нових видів та й самі підприємства не мають можливості концентрувати свою увагу на багатьох напрямках діяльності. Цьому також не сприяють умови сучасної економіки України. Так, підприємству невигідно вкладати кошти на депозитні рахунки, адже швидкі темпи інфляції знижують вагомість отриманих доходів у вигляді процентів до отримання.

Отже підприємство повинно саме орієнтуватись по яких напрямках  позареалізаційних операцій здійснювати  свою діяльність.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

 

Проведена мною робота по написанню  курсової роботи ще раз підтвердила  важливість проведення аналізу фінансових результатів від інших видів діяльності.

Отже, на основі цих досліджень можна  зробити ряд висновків.

Незважаючи на те, що фінансові  результати від позареалізаційних  операцій як правило нестабільні  і погано прогнозуються, в нашому випадку (на аналізованому підприємстві) ріст прибутків від позареалізаційної діяльності виявився більш рівномірним ніж від основної діяльності. Хоча проведений детальний аналіз позареалізаційних операцій показує що не всі операції є прибутковими. Виявилось, що серед інших операційних прибутків найбільш стабільним і схильним до росту виявився прибуток від спільної діяльності. Інші операційні фінансові результати мали велику амплітуду коливань від отриманих збитків до прибутків. Така тенденція є досить негативною для підприємства, проте слід пам’ятати, що частина операційних доходів і збитків мало в чому залежить від підприємства, тому їх існування є об’єктивною необхідністю. Деякі факти прибутків і збитків можуть свідчити про негативну або позитивну роботу маркетингової фінансової служби підприємства, зокрема сплати підприємством штрафів, пені, неустойок.

Слід відмітити, що крім вказаних операційних  доходів на прибутковість підприємства також впливають фінансові результати від інших фінансових та інших  позареалізаційних операцій. Прибутки від іншої фінансово-інвестиційної діяльності залежать від вдало придбаних цінних паперів, а також від діяльності підприємства учасником або засновником якого являється дана фірма, проте потрібно завжди пам’ятати про величину ризиків пов’язаних з цим.

Здійсненню фінансово-інвестиційної  діяльності підприємства перешкоджає  недорозвиненість інфраструктури ринку  цінних паперів, зокрема фондових бірж, що ускладнює швидку купівлю-продаж цінних паперів, адже це є головною вимогою такого виду діяльності.